Для материкового Китаю візьміть Amap для навігації, Baidu Translate або Microsoft Translator для перекладу та DiDi для поїздок.
Міжнародний роумінг або туристична eSIM із маршрутизацією трафіку через закордонну мережу можуть забезпечити доступ до Google, Instagram і WhatsApp без окремого VPN.
У материковому Китаї в ресторанах і таксі зазвичай не залишають чайових: оплатіть рахунок або суму за лічильником чи в застосунку.
Зареєструватися у WeChat і Alipay можна з іноземним номером телефону. Щоб прив’язати картку, відкривати рахунок у китайському банку не обов’язково.
Китай не повністю безготівковий: туристи можуть платити готівкою в юанях, але приймання іноземних карток обмежене.
Чи потрібна віза до Китаю, залежить від паспорта й маршруту. Спершу звіртеся зі списками звільнення від віз, а потім перевірте мету та тривалість поїздки.
Для туристичної поїздки до Тибетського автономного району іноземцям потрібен спеціальний дозвіл; для звичайної подорожі Сіньцзяном єдиного регіонального дозволу зазвичай не вимагають.
Колишня програма безвізового транзиту на 144 години тепер дозволяє відповідним мандрівникам перебувати в Китаї до 240 годин — 10 днів — дорогою до третьої країни чи регіону.
За переліком станом на 17 лютого 2026 року власники звичайних паспортів із 50 країн можуть в’їжджати до Китаю без візи на строк до 30 днів.
Після здобуття незалежності 1965 року Сінгапур переорієнтувався на експортне зростання й залучення іноземних інвестицій.
Лі Куан Ю був першим прем’єр міністром Сінгапуру й очолював уряд у 1959–1990 роках.
Після незалежності 9 серпня 1965 року Сінгапуру довелося долати безробіття й житлову кризу, зміцнювати суспільну єдність та розбудовувати власну оборону.