Як створити в ШІ узгоджений референс-лист персонажа

Почніть не з краси, а з упізнаваності

Референс-лист персонажа виконує іншу задачу, ніж звичайний портрет: він має довести, що перед нами та сама людина в анфас, профіль, зі спини та на крупному плані. Тому на початку промпту варто зафіксувати сталі ознаки — форму обличчя, характер очей, зачіску, пропорції тіла, одяг, вираз і позу — а вже потім додавати стиль чи настрій.

Замість розмитого «створи красиву жінку» краще описати зовнішність конкретно й повторювано. Наприклад: доросла східноазійська жінка з овальним обличчям, спокійними мигдалеподібними очима, стриманим, але впевненим виразом і довгим темним волоссям природної текстури. Водночас не перевантажуйте запит суперечливими характеристиками: надлишок вимог до рис обличчя часто призводить до зміни ідентичності між кадрами.

Спершу задайте макет листа

Для виробничого референсу чітко опишіть формат і розміщення елементів:

• використайте надшироке полотно, наприклад 21:9;
• відведіть одну частину зображення під повноростові повороти;
• попросіть анфас, ракурс три чверті або профіль і вигляд зі спини;
• зазначте, що в усіх ракурсах мають бути повний зріст, однаковий одяг, волосся, пропорції та нейтральна поза;
• на іншій частині полотна розмістіть великий фронтальний портрет обличчя.

Для крупного плану також потрібні окремі вказівки. Прямий ракурс на рівні очей, де видно обличчя цілком, корисніший для оцінки будови обличчя та фактури шкіри, ніж драматичний портрет під кутом.

Зафіксуйте візуальну ідентичність

Повторіть у промпті характеристики, які не повинні змінюватися в жодній панелі. Це не зайве дублювання, а спосіб показати моделі: ці параметри є обов’язковими, а не просто стилістичними побажаннями.

Корисні формулювання:

• «той самий персонаж у кожному ракурсі»;
• «однакова ідентичність обличчя, зачіска, одяг і пропорції тіла»;
• «нейтральна поза стоячи»;
• «повний зріст від голови до стоп»;
• «без зміни ідентичності між ракурсами».

Якщо ви працюєте з референсним зображенням, називайте його джерелом натхнення для ідентичності, а не обмежуйтеся нечіткою вимогою «зробити схожим». Зосередьтеся на загальному враженні від обличчя, пропорціях, характері зачіски й темпераменті — так лишається простір для нового професійного дизайн-листа.

Детально, але стримано опишіть реалістичну шкіру

Фотореалізм потребує матеріальних деталей, але без надмірності. Можна попросити природну напівматову шкіру, дрібні пори, неоднорідну мікротекстуру та ледь помітне пушкове волосся на обличчі, видиме в напрямленому світлі. Додайте й заборони: б’юті-фільтр, «заполірована» шкіра, пластиковість, восковий ефект і надмірне згладжування.

Освітлення має допомагати роздивитися персонажа. М’яке напрямлене денне або прохолодне студійне світло виявляє об’єм і фактуру, не руйнуючи природні градієнти тіней. Бліки краще обмежити кількома природними зонами — переніссям, верхнім краєм вилиці та нижньою губою. Інакше шкіра може виглядати надто глянцевою або пересвіченою.

Не ускладнюйте одяг і зачіску

Референс-лист легше читати, коли образ мінімалістичний і буквально повторюється в кожному ракурсі. Наприклад, нейтральний кардиган, темний гольф, широкі штани та просте взуття формують зрозумілий силует без відволікання на реквізит чи аксесуари.

Для волосся визначте колір, довжину, текстуру й напрям укладки. Формулювання на кшталт «реалістичні окремі пасма», «м’який об’єм» і «сучасна, але не фантазійна зачіска» дають моделі більше корисних орієнтирів, ніж загальна вимога «детальне волосся».

Добирайте вказівки для камери під кожну панель

Різні частини листа мають різне призначення:

• Повороти в повний зріст: помірна фокусна відстань на кшталт 50 мм допомагає зберегти природні пропорції.
• Крупний портрет: портретна подача на 85 мм зменшує перспективні спотворення та полегшує огляд рис обличчя.

Для портрета прямо зафіксуйте напрям камери: горизонтальний кадр, центрована композиція, строго спереду, рівень очей, мінімальні спотворення.

Додайте короткий і цільовий негативний промпт

Негативні обмеження найкорисніші тоді, коли захищають головну функцію листа. Виключіть зміну ідентичності, дитячі риси, надто виражений V-подібний контур обличчя, аніме- чи лялькові очі, деформовану анатомію, зайві пальці, пластикову шкіру, пересвічення, захаращене тло, текст, логотипи й водяні знаки.

Не перетворюйте список заборон на заміну чіткої позитивної інструкції. Найнадійніша послідовність така: опишіть персонажа, зафіксуйте незмінні ознаки, задайте макет, а потім приберіть типові помилки, які зробили б референс непридатним.

Зручний порядок промпту

Складіть запит у такій послідовності:

1. Ідентичність персонажа: вікова категорія, етнічне походження, форма обличчя, очі, вираз, темперамент.
2. Тіло та стиль: пропорції, зачіска, одяг, поза.
3. Реалізм матеріалів: фактура шкіри, окремі волосини, стримані бліки.
4. Світло й камера: напрям освітлення, характер тіней, фокусна відстань.
5. Макет: співвідношення сторін, позиції поворотів, місце крупного портрета, фон.
6. Правила узгодженості: та сама людина, той самий одяг і пропорції в усіх ракурсах.
7. Негативні обмеження: зміна зовнішності, надмірна стилізація, анатомічні помилки, текст і візуальний шум.

Така структура перетворює великий творчий бриф на запит, який генератору зображень простіше інтерпретувати, а вам — використати як цілісний лист для візуальної розробки персонажа.