Чому Shopify погрожує заборонити Claude Code через AGENTS.md

Погроза Shopify заборонити Claude Code — це не сварка через назви конфігураційних файлів. У її центрі — питання операційної сумісності: чи можуть різні AI-агенти працювати з одним набором правил у тому самому репозиторії.

CEO Shopify Tobi Lütke заявив, що розглядає можливість заборонити Claude Code у компанії, доки Anthropic не погодиться читати AGENTS.md, .agents/skills та інші спільні файли. За його словами, наполягання Claude Code лише на форматі CLAUDE.md інколи створює «роздвоєння» правил, коли різні члени команди користуються різними інструментами. 415

Що саме не влаштовує Shopify

AGENTS.md — це звичайний Markdown-файл із контекстом конкретного проєкту: командами для збирання й тестування, правилами стилю коду, обмеженнями для окремих директорій і вимогами до внесків. Файл зберігається безпосередньо в репозиторії, тож інструкції подорожують разом із кодом і не прив’язані до конкретного розробника чи постачальника інструмента. 2931

Документація Claude Code натомість описує власну систему контексту, що спирається на CLAUDE.md, .claude/rules, project skills, hooks і налаштування. Claude Code шукає ці файли в поточній директорії та батьківських каталогах, формуючи рекурсивну ієрархію інструкцій. 2

Для одного розробника така різниця може бути майже непомітною. Але у великій компанії, де в одному кодовому репозиторії паралельно працюють Claude Code, Codex, Cursor, Gemini CLI або GitHub Copilot, наслідки стають набагато серйознішими.

Якщо один агент читає AGENTS.md, а інший — лише CLAUDE.md, одна й та сама директорія може повідомляти їм різні команди для тестування, правила програмування або межі того, що дозволено змінювати.

Чому у великому монорепозиторії це перетворюється на системну проблему

Компанія, яка використовує кілька AI-агентів, фактично отримує кілька незручних варіантів:

• зберігати одночасно AGENTS.md і CLAUDE.md у корені репозиторію;
• дублювати ці файли у відповідних піддиректоріях;
• постійно синхронізувати їх у міру змін кодової бази;
• створювати перевірки та внутрішні інструменти, які виявлятимуть розбіжності між файлами.

Пропущене оновлення — це вже не просто недолік документації. Один агент може виконувати нову команду тестування, а інший — застарілу. Один побачить заборону змінювати певну директорію, а інший — ні. У результаті різняться не лише підказки, а й внесені зміни, результати перевірок, code review та очікування розробників. Саме такий ефект Lütke назвав «роздвоєнням» або split brain. 47

Публічний запит на підтримку AGENTS.md описує цю проблему прямо: якщо в клонованому репозиторії вже є AGENTS.md, Claude Code може проігнорувати його контекст, змусивши розробника вручну створити CLAUDE.md і продублювати інструкції. 12

Як AGENTS.md став точкою конфлікту

Формат AGENTS.md виник як відкрита конвенція, пов’язана з екосистемою OpenAI Codex, і розвивався за участю ширшої галузевої спільноти, до якої входили Google, OpenAI, Sourcegraph, Factory та Cursor. 1931

9 грудня 2025 року OpenAI й Anthropic передали AGENTS.md та іншу інфраструктуру для агентів до Agentic AI Foundation — фонду під егідою Linux Foundation. Його мета — забезпечити нейтральне управління відкритими й сумісними технологіями для AI-агентів, а не контроль з боку одного комерційного постачальника. 2829

За даними Linux Foundation, на той момент AGENTS.md уже використовували понад 60 000 open-source проєктів і фреймворків, зокрема Codex, Cursor, Devin, Factory, Gemini CLI, GitHub Copilot, Jules та VS Code. 31

Це ще не робить формат обов’язковим технічним стандартом. Але він уже став практичним рівнем портативності: команда може зберігати довготривалі правила роботи з кодом в одному видимому файлі під контролем версій і розраховувати, що його прочитають різні інструменти.

Які обхідні рішення пропонує Claude Code

Задокументований спосіб використати спільні інструкції в Claude Code — підключити їх через його рідний файл конфігурації. Наприклад, у CLAUDE.md можна додати посилання на AGENTS.md. Також розробники повідомляли про використання символічного посилання або іншого конфігураційного мосту. 69

Це може зняти негайну несумісність, але не дає такого самого досвіду, як нативна підтримка. Команда все одно має налаштувати обгортку для кожного репозиторію й самостійно вирішити питання імпорту, пріоритетності правил, області їхньої дії та оновлення файлів.

Символічні посилання також можуть поводитися по-різному залежно від операційної системи, налаштувань Git, IDE, контейнерів і корпоративних політик безпеки.

Представник Anthropic Thariq, відповідаючи на публічну критику, заявив, що компанія працює над тим, аби Claude Code став більш конфігурованим. Серед іншого, це має спростити використання AGENTS.md або зміну інших параметрів системного промпту. 15 Однак доступні матеріали не встановлюють однозначної технічної чи комерційної причини, чому нативну підтримку досі не додали, тому припущення про мотиви Anthropic варто вважати спекуляціями.

Парадокс із відкритими стандартами

Ситуація привернула особливу увагу тому, що Anthropic бере участь у ширшій екосистемі Agentic AI Foundation, тоді як документовані правила самого Claude Code залишаються зосередженими на специфічних для Anthropic файлах. 22829

Це не обов’язково означає, що Anthropic виступає проти відкритих стандартів. Постачальник може підтримувати спільний базовий формат і водночас зберігати власні розширення для можливостей, пов’язаних із конкретною моделлю чи продуктом.

Але для корпоративного клієнта різниця між «підтримуємо стандарт» і «підтримуємо його без додаткового налаштування» має принципове значення. Якщо основні правила проєкту потрібно щоразу переписувати або підключати через міст, тягар інтеграції залишається на самій компанії.

Що ця історія означає для ринку AI-інструментів

Постійний «податок на конфігурацію»

Кожна власна система інструкцій означає додаткове обслуговування: дубльовані файли, перевірки синхронізації, міграційні скрипти та тести. Що більше агентів додає організація, то дорожче підтримувати всі ці формати й різні рівні директорій.

Більший тиск на vendor lock-in

Файли з інструкціями часто містять командні практики, правила безпеки, робочі процеси й накопичені операційні знання. Якщо найкраще вони працюють лише у форматі одного постачальника, перехід на інший інструмент або паралельне використання кількох продуктів стає дорожчим.

Спільний формат знижує вартість такого переходу та дає керівникам інженерних команд більше важелів під час вибору постачальників.

Імовірна дворівнева модель

Найпрактичнішим результатом може стати не перемога одного формату над усіма іншими, а дворівнева система. AGENTS.md міститиме переносимі правила проєкту, а CLAUDE.md та інші vendor-specific файли — додаткові можливості конкретного інструмента.

Так можна зберегти відмінності між продуктами, не перетворюючи базовий контекст репозиторію на непереносимий набір інструкцій.

Великі клієнти стають творцями стандартів

Реакція Lütke показує, як одна велика компанія може перетворити невеликий запит про сумісність на вимогу до продукту. Якщо Shopify та інші корпоративні клієнти зроблять підтримку спільних інструкцій умовою розгортання, постачальникам доведеться сприймати взаємодійність як частину готовності до enterprise-сегмента, а не як другорядну функцію для спільноти.

Висновок

Shopify погрожує заборонити Claude Code не тому, що CLAUDE.md сам по собі гірший за AGENTS.md. Проблема в тому, що власний формат стає дорогим обмеженням, коли тисячі інженерів працюють із кількома AI-агентами в одній кодовій базі.

Широке поширення AGENTS.md, його управління через Linux Foundation і підтримка з боку ключових інструментів роблять його переконливим спільним рівнем для інструкцій. 2931 Імпорти та символічні посилання можуть бути робочими тимчасовими рішеннями, але вони перекладають інтеграційні витрати на кожну організацію.

За суперечкою про один Markdown-файл стоїть значно ширше питання: чи стануть AI-агенти взаємодійною інфраструктурою для розробки, чи закритими платформами, для яких знання про кожен проєкт доведеться адаптувати окремо.