Сеул вимагає пояснень від Києва через розголошення про двох військовополонених із КНДР

Південна Корея викликала тимчасового повіреного у справах України, щоб висловити протест через публічне повідомлення про передання Сеулу двох північнокорейських військовополонених. Сеул вимагає офіційних пояснень і вибачень: за його версією, сторони домовилися не розголошувати цю інформацію, а подальше заперечення Києвом такої домовленості підірвало довіру між урядами. Україна не погоджується з твердженням про домовленість щодо конфіденційності. 17188

Що сталося

Українські військові захопили двох солдатів із КНДР у російській Курській області у 2025 році. Вони воювали на боці Росії. Після кількох місяців консультацій Києва й Сеула президент України Володимир Зеленський повідомив на Генеральній Асамблеї ООН, що Україна передала полонених Південній Кореї. 32

Сеул обурило не лише саме розголошення, а й подальша заява України, що домовленості не повідомляти про передання не було. Офіс президента Південної Кореї стверджує, що Київ сам просив зберегти інформацію в таємниці, а публічне оголошення завдало шкоди довірі між країнами. 118

У чому розходяться версії Сеула й Києва

Південна Корея каже, що сторони домовилися не оприлюднювати передання через чутливість справи. Українська сторона заперечує, що існувала така домовленість. Наявні публічні повідомлення не дають змоги незалежно встановити точні умови можливого порозуміння, тож ця суперечка залишається невирішеною. 843

Є розбіжності й щодо попередження про виступ Зеленського. Сеул визнав, що Україна заздалегідь повідомила: президент може згадати полонених у промові в ООН. Але, за словами південнокорейської сторони, Київ не надав тексту заяви, а Сеул дав зрозуміти, що інформацію не слід оприлюднювати. Попередити про можливу згадку — не те саме, що погодити публічне повідомлення про вже здійснене передання. 3839

Що може означати суперечка

Наразі найчіткіший наслідок — дипломатичний протест Сеула, вимога пояснень і вибачень та взаємно суперечливі заяви про зміст домовленостей. Південнокорейська сторона стверджує, що інцидент підірвав довіру. 117

Сеул також називав справу чутливою через можливі ризики для самих полонених і занепокоєння за їхні родини в Північній Кореї. Водночас публічні повідомлення не підтверджують, що розголошення змінило умови їхнього облаштування в Південній Кореї або якось вплинуло на них. 820

Так само наявні джерела не свідчать, що через цю суперечку змінилася політика Сеула щодо можливої військової допомоги Україні або підхід президента Лі Чже Мьона до Північної Кореї. Ширші наслідки поки невідомі; підтверджений факт — дипломатична незгода щодо розголошення та конфіденційності. 117