Посли ЄС не встигли завершити угоду до опівночі 22 вересня, адже продовження цільових санкцій проти Росії потребувало одностайної підтримки 27 країн-членів. Латвія не погодилася на компроміс, за яким зі санкційного списку мали виключити двох відомих бізнесменів — Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. В обмін пропонували безпрецедентно продовжити обмеження для майже 3 000 інших фізичних і юридичних осіб на три роки. Рига вважала таке виключення неприйнятним послабленням тиску на Росію.
14
18
Який компроміс пропонували
Пакет складався з двох взаємопов’язаних частин:
- Алішера Усманова і Михайла Фрідмана мали виключити зі списку, тобто скасувати застосовані до них замороження активів і заборони на в’їзд.
- Решту персональних санкцій планували продовжити на 36 місяців замість звичного коротшого поновлення. Це відтермінувало б наступні масштабні переговори щодо продовження до 2029 року.
3
14
Дипломати досягли попереднього порозуміння, однак воно вимагало остаточного схвалення кожної держави ЄС. Латвія утрималася від підтримки, тому пакет не вдалося затвердити.
18
24
Чому Франція, Словаччина та Люксембург підтримали виключення
Країни, що домагалися змін, керувалися не обов’язково однаковими мотивами.
Словаччина була ключовою стороною попереднього глухого кута та наполягала на виключенні Усманова. За даними медіа, у підсумковому компромісі вона також домагалася зняття санкцій із Фрідмана.
3
13
Франція прагнула виключення Усманова на тлі повідомлень, що це могло б сприяти звільненню французьких громадян, затриманих в Азербайджані. Про такий дипломатичний зв’язок повідомляли кілька видань, однак це саме повідомлена версія, а не незалежно встановлена умова з боку Азербайджану.
2
12
14
Люксембург заявив, що в разі виключення Усманова має бути виключений і Фрідман. У публікаціях цю позицію пов’язували з арбітражним позовом Фрідмана до країни приблизно на 16 млрд доларів через заморожені активи. Водночас наявні повідомлення не доводять, що саме цей позов був визначальним мотивом Люксембургу.
1
3
Чому заперечення Латвії стало вирішальним
Латвія стала останньою перешкодою, оскільки для продовження персональних санкцій ЄС потрібна згода всіх 27 держав-членів. Її позиція полягала в тому, що домовленість, яка обмінює два виключення зі списку на довший строк продовження, розмиває санкційну політику Союзу. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, за повідомленнями про переговори, заявила, що санкції слід «посилювати, а не послаблювати».
14
Цей випадок показав уразливість механізму, що ґрунтується на одностайності: навіть за широкої підтримки загального пакета одна країна може заблокувати його через незгоду з окремою частиною домовленості.
Що було під загрозою опівночі
Негайний ризик стосувався списку персональних санкцій ЄС — замороження активів і заборон на поїздки для майже 3 000 пов’язаних із Росією осіб та організацій. Після попередньої невдачі ЄС уже довелося вдатися до семиденного технічного продовження — з 15 до 22 вересня.
14
16
Якщо ЄС не зміг би завершити необхідні юридичні процедури за одностайної згоди, ці цільові обмеження ризикували втратити чинність. Отже, суперечка щодо двох прізвищ створювала загрозу правовій безперервності всього режиму індивідуальних санкцій.
14
18
Це не означало, що зникнуть усі обмеження ЄС проти Росії. Окремі секторальні економічні санкції не входили до цього продовження й не залежали від нього.
14
Заяви перед новими переговорами
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас закликала держави-члени зберегти санкції та повідомила, що посадовці працюють над якнайшвидшим завершенням продовження. Вона наголосила на потребі стабільності санкційного режиму під час переговорів.
20
30
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький закликав ЄС не послаблювати санкції, наголосивши, що Європа не має ставитися до тих, хто сприяє російській війні, як до друзів, поки Україна перебуває під атакою.
39
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис також публічно виступав за посилення тиску на Росію та на тих, хто допомагає агресії Кремля. Його цитовані слова стосувалися ширших заходів проти Росії, а не були окремою зафіксованою заявою саме про компроміс щодо Усманова і Фрідмана.
41
Заплановані на ранок вівторка переговори мали розв’язати не лише суперечку про виключення двох осіб, а й системну проблему: як зберегти чинність великого санкційного списку, коли кожне його продовження залежить від одностайної політичної згоди.
14