Усі четверо суддів проголосували «за». Саймон Ковелл назвав виступ «божевільним, але геніальним», після чого фрагменти номера швидко розійшлися соціальними мережами .

Найбільше вражала не сама поява роботів на телебаченні, а плавність їхніх рухів. Баланс, точна координація та здатність одночасно виконувати складну хореографію продемонстрували, наскільки далеко просунулися сучасні гуманоїдні системи. Для глядачів це був насамперед ефектний і навіть веселий погляд у майбутнє, де люди та машини можуть працювати разом на сцені.

Через добу Конгрес запропонував обмеження

3 червня 2026 року, наступного дня після телепрем’єри, конгресмени Джон Мулінаар, Джей Обернолте та Дженніфер Макклеллан представили двопартійний законопроєкт Guarding the U.S. Against Adversarial Robotics Dominance Act — GUARD Act.

Документ передбачає перевірку роботів, вироблених у Китаї та інших країнах, які США вважають стратегічними суперниками. Також він може заборонити імпорт машин, визнаних загрозою національній безпеці США .

Це не перша подібна ініціатива. У березні 2026 року сенатори Том Коттон і Чак Шумер представили American Security Robotics Act. Законопроєкт спрямований проти китайських безпілотних наземних систем — категорії, до якої можуть входити, зокрема, гуманоїдні роботи — у федеральних ланцюгах постачання . В обох палатах Конгресу Unitree прямо називали компанією, що викликає занепокоєння .

Чому Вашингтон бачить у роботах ризик

Конгрес оцінює не танцювальний номер, а можливості платформи за межами сцени. У центрі уваги законодавців і фахівців із національної безпеки — кілька ризиків.

• Технологія подвійного призначення. Платформа G1, здатна виконувати хореографію, потенційно може переносити обладнання для спостереження, працювати в чутливих приміщеннях або під’єднуватися до мереж, які контролюються віддалено. Точність рухів, координація та автономність мають не лише розважальне, а й військове та розвідувальне значення .
• Зв’язки з військовими структурами. Група з 24 членів Палати представників раніше закликала провести федеральні розслідування щодо Unitree, посилаючись на «добре задокументовані зв’язки з установами, пов’язаними з НВАК, і структурами Комуністичної партії Китаю» . НВАК — це Народно-визвольна армія Китаю.
• Кібербезпека. Дослідники виявляли вразливості в роботах Unitree. Зокрема, у 2025 році описали вразливість, здатну поширюватися між пристроями та потенційно давати зловмиснику змогу перехопити контроль над цілими групами роботів .
• Поширення на американському ринку. Роботи Unitree вже з’являються в американських поліцейських департаментах і вишах, хоча критики компанії вказують на її контрактні зв’язки з китайськими військовими та проблеми кібербезпеки .

Представляючи GUARD Act, Мулінаар заявив, що завдяки значним державним субсидіям Unitree та інші китайські робототехнічні компанії швидко наповнюють світовий ринок сучасними недорогими гуманоїдними роботами .

Одна сцена — два висновки

Реакція аудиторії America’s Got Talent цілком зрозуміла. Глядачі побачили роботів, які не стежать за людьми й не працюють на військовому об’єкті, а танцюють під популярну пісню. Це був яскравий доказ технологічного прогресу, а не сигнал небезпеки.

Для Конгресу ж важливий інший контекст. Робототехніка поєднує штучний інтелект, виробництво, сенсори та обробку даних — сфери, у яких США конкурують із Китаєм. Пекін поставив собі за мету домінувати на світовому ринку робототехніки до 2030 року, тому американські законодавці розглядають залежність від китайських платформ як потенційне стратегічне слабке місце .

Тож тут не обов’язково йдеться про лицемірство. Глядач оцінює те, що бачить перед собою: точність рухів, видовищність і новизну. Політик оцінює інше: хто контролює пристрій, які дані він збирає, до яких мереж під’єднаний і що станеться, якщо такі машини масово з’являться в урядових чи критично важливих установах.

Що буде далі

Поки невідомо, чи стануть GUARD Act і American Security Robotics Act законами. Проте двопартійна підтримка свідчить про посилення консенсусу у Вашингтоні: робототехніка поступово переходить до тієї самої категорії стратегічних технологій, що й напівпровідники, штучний інтелект і телекомунікаційне обладнання.

Тим часом роботи Unitree, ймовірно, частіше з’являтимуться на концертах, телешоу та інших розважальних майданчиках. Овації на сцені не зупинять законодавчі ініціативи, а законопроєкти не скасують видовищних виступів. Але в міру того, як китайські гуманоїди ставатимуть дешевшими, помітнішими та функціональнішими, напруга між захопленням і недовірою лише зростатиме.

Усі четверо суддів проголосували «за». Саймон Ковелл назвав виступ «божевільним, але геніальним», після чого фрагменти номера швидко розійшлися соціальними мережами .

Найбільше вражала не сама поява роботів на телебаченні, а плавність їхніх рухів. Баланс, точна координація та здатність одночасно виконувати складну хореографію продемонстрували, наскільки далеко просунулися сучасні гуманоїдні системи. Для глядачів це був насамперед ефектний і навіть веселий погляд у майбутнє, де люди та машини можуть працювати разом на сцені.

Через добу Конгрес запропонував обмеження

3 червня 2026 року, наступного дня після телепрем’єри, конгресмени Джон Мулінаар, Джей Обернолте та Дженніфер Макклеллан представили двопартійний законопроєкт Guarding the U.S. Against Adversarial Robotics Dominance Act — GUARD Act.

Документ передбачає перевірку роботів, вироблених у Китаї та інших країнах, які США вважають стратегічними суперниками. Також він може заборонити імпорт машин, визнаних загрозою національній безпеці США .

Це не перша подібна ініціатива. У березні 2026 року сенатори Том Коттон і Чак Шумер представили American Security Robotics Act. Законопроєкт спрямований проти китайських безпілотних наземних систем — категорії, до якої можуть входити, зокрема, гуманоїдні роботи — у федеральних ланцюгах постачання . В обох палатах Конгресу Unitree прямо називали компанією, що викликає занепокоєння .

Чому Вашингтон бачить у роботах ризик

Конгрес оцінює не танцювальний номер, а можливості платформи за межами сцени. У центрі уваги законодавців і фахівців із національної безпеки — кілька ризиків.

• Технологія подвійного призначення. Платформа G1, здатна виконувати хореографію, потенційно може переносити обладнання для спостереження, працювати в чутливих приміщеннях або під’єднуватися до мереж, які контролюються віддалено. Точність рухів, координація та автономність мають не лише розважальне, а й військове та розвідувальне значення .
• Зв’язки з військовими структурами. Група з 24 членів Палати представників раніше закликала провести федеральні розслідування щодо Unitree, посилаючись на «добре задокументовані зв’язки з установами, пов’язаними з НВАК, і структурами Комуністичної партії Китаю» . НВАК — це Народно-визвольна армія Китаю.
• Кібербезпека. Дослідники виявляли вразливості в роботах Unitree. Зокрема, у 2025 році описали вразливість, здатну поширюватися між пристроями та потенційно давати зловмиснику змогу перехопити контроль над цілими групами роботів .
• Поширення на американському ринку. Роботи Unitree вже з’являються в американських поліцейських департаментах і вишах, хоча критики компанії вказують на її контрактні зв’язки з китайськими військовими та проблеми кібербезпеки .

Представляючи GUARD Act, Мулінаар заявив, що завдяки значним державним субсидіям Unitree та інші китайські робототехнічні компанії швидко наповнюють світовий ринок сучасними недорогими гуманоїдними роботами .

Одна сцена — два висновки

Реакція аудиторії America’s Got Talent цілком зрозуміла. Глядачі побачили роботів, які не стежать за людьми й не працюють на військовому об’єкті, а танцюють під популярну пісню. Це був яскравий доказ технологічного прогресу, а не сигнал небезпеки.

Для Конгресу ж важливий інший контекст. Робототехніка поєднує штучний інтелект, виробництво, сенсори та обробку даних — сфери, у яких США конкурують із Китаєм. Пекін поставив собі за мету домінувати на світовому ринку робототехніки до 2030 року, тому американські законодавці розглядають залежність від китайських платформ як потенційне стратегічне слабке місце .

Тож тут не обов’язково йдеться про лицемірство. Глядач оцінює те, що бачить перед собою: точність рухів, видовищність і новизну. Політик оцінює інше: хто контролює пристрій, які дані він збирає, до яких мереж під’єднаний і що станеться, якщо такі машини масово з’являться в урядових чи критично важливих установах.

Що буде далі

Поки невідомо, чи стануть GUARD Act і American Security Robotics Act законами. Проте двопартійна підтримка свідчить про посилення консенсусу у Вашингтоні: робототехніка поступово переходить до тієї самої категорії стратегічних технологій, що й напівпровідники, штучний інтелект і телекомунікаційне обладнання.

Тим часом роботи Unitree, ймовірно, частіше з’являтимуться на концертах, телешоу та інших розважальних майданчиках. Овації на сцені не зупинять законодавчі ініціативи, а законопроєкти не скасують видовищних виступів. Але в міру того, як китайські гуманоїди ставатимуть дешевшими, помітнішими та функціональнішими, напруга між захопленням і недовірою лише зростатиме.