Різниця між витратами на борг і оборону особливо помітна в окремих країнах:
Найкраще у цьому порівнянні виглядає Німеччина: у 2026 році її процентні витрати становлять близько 35% оборонного бюджету .
Scope Ratings очікує, що сукупний державний борг країн G7 зросте до 135,2% ВВП у 2029 році. Це майже відповідає піку 139,6% ВВП, зафіксованому у 2020 році під час пандемії COVID-19 .
Окремо Міжнародний валютний фонд попереджав у жовтні 2025 року, що світовий державний борг до 2029-го може перевищити 100% глобального ВВП — це буде найвищий рівень із 1948 року. На бюджети одночасно тиснуть дорожче обслуговування боргу, зростання оборонних видатків і витрати, пов’язані зі старінням населення .
За оцінкою Bloomberg, процентні виплати й надалі зростатимуть насамперед у США, Японії та Франції: ці країни мають значні боргові зобов’язання, а відсоткові ставки залишаються відносно високими . У США чисті процентні виплати, за розрахунками Scope Ratings, у середньому становитимуть близько 12% державних доходів у період із 2025 до 2030 року — щонайменше удвічі більше, ніж у порівнюваних країнах .
Додатковий виклик — нові оборонні орієнтири НАТО. Країни-члени домовилися рухатися до рівня оборонних витрат у 3,5% ВВП до 2035 року . Однак зростання платежів за боргом уже скорочує бюджетний простір, необхідний для такого нарощування.
Scope Ratings попереджає: якщо Франція підвищить оборонні витрати до 3% ВВП без компенсаторних заходів жорсткої бюджетної економії або розподілу тягаря на рівні ЄС, її дефіцит може перевищити 4% ВВП у 2029 році, а державний борг — 120% ВВП .
Таким чином, уряди опиняються перед неприємною дилемою: збільшення видатків на оборону може бути необхідним з огляду на безпекові ризики, але водночас воно ускладнює скорочення дефіцитів і стабілізацію державних фінансів.
Більшість країн G7 досі уникали гострої кризи рефінансування. Водночас, за словами виконавчого директора Scope Ratings з питань суверенних і державних рейтингів Ейко Зіверта, високий рівень боргу в поєднанні зі значними первинними дефіцитами робить державні фінанси чутливішими до змін на ринку запозичень .
Інакше кажучи, негайної надзвичайної ситуації немає, але фінансова система стала менш стійкою до нового стрибка прибутковості облігацій або погіршення довіри інвесторів.
Звіт Bloomberg і Scope Ratings показує важливу зміну у фінансах країн G7: у п’яти з семи найбільших розвинених економік обслуговування накопичених боргів уже коштує дорожче, ніж фінансування поточних військових спроможностей.
Якщо боргове навантаження продовжить зростати, а оборонні цілі НАТО вимагатимуть нових видатків, напруга між кредитоспроможністю держав і потребами безпеки лише посилюватиметься до кінця десятиліття.