Отже, Німеччина увійшла в II квартал із помітно сильнішим імпульсом: її результат за січень–березень підвищили з 0,3% до 0,4%, тоді як французький показник переглянули до спаду.
Німецьке зростання значною мірою забезпечили вищі обсяги експорту. Промисловість виявилася стійкішою, ніж побоювалися, попри наслідки війни з Іраном.
Споживчі витрати також зберігали відносну стійкість, повідомляв Бундесбанк — центральний банк Німеччини. Водночас подорожчання енергоносіїв і сировини через перебої навколо Ормузької протоки стало серйозним стримувальним чинником.
Бундесбанк зазначав, що промисловість отримувала підтримку від активного зовнішнього попиту та зростання експорту, а споживачі продовжували витрачати кошти. Однак енергетичний шок значною мірою нівелював цей позитивний ефект.
Французький результат мав іншу структуру. Основним, фактично єдиним вагомим двигуном стала чиста торгівля — різниця між експортом та імпортом. Вона додала до зростання ВВП 0,6 відсоткового пункта.
Експорт у II кварталі зріс на 2,6% після падіння на 3,1% у I кварталі. Імпорт збільшився лише на 0,8%, що й забезпечило позитивний внесок зовнішньої торгівлі.
Внутрішній попит, навпаки, залишався слабким. За даними французького статистичного відомства INSEE, кінцевий внутрішній попит без урахування запасів додав лише 0,1 відсоткового пункта до зростання. Споживання домогосподарств підвищилося на 0,2% після скорочення на 0,3% кварталом раніше, а валове нагромадження основного капіталу знову зменшилося — на 0,3%.
Франція залишається вразливішою до удару по купівельній спроможності. Банк Франції попередив, що стрибок цін на нафту, спричинений конфліктом з Іраном, може зменшити темпи зростання французької економіки приблизно на 0,2–0,3 відсоткового пункта у 2026 році.
Слабке споживання та спад у I кварталі підкреслюють, наскільки крихким є внутрішній фундамент французького відновлення. Навіть повернення економіки до зростання в II кварталі значною мірою пояснюється експортом, а не пожвавленням попиту всередині країни.
Німеччина мала міцнішу стартову позицію та стійкіше внутрішнє споживання. Проте це не означає відсутності ризиків: дорожча енергія тисне на домогосподарства, підприємства й перспективи промисловості.
Блокування Іраном Ормузької протоки — важливого маршруту для світової торгівлі нафтою і газом — спричинило сильний енергетичний шок у Європі. Вищі ціни на паливо, перебої з постачаннями та невизначеність погіршують становище як бізнесу, так і споживачів.
Для Франції головний канал впливу — зниження купівельної спроможності домогосподарств. INSEE оцінює, що нафтовий шок може відняти близько 0,2–0,3 відсоткового пункта від зростання французького ВВП у 2026 році.
У Німеччині міністерство економіки ще в травні попереджало про «помітний спад» у II кварталі через зростання витрат, проблеми з ланцюгами постачання та невизначеність. Експертна рада уряду Німеччини також вказувала, що енергетичний шок уже вдарив по економічній динаміці країни.
За оцінкою ifo Institute, навіть за сценарію деескалації наслідки війни з Іраном можуть зменшити зростання Німеччини у 2026 році на 0,2 відсоткового пункта.
Торговельний фактор особливо важливий для Німеччини, економіка якої значною мірою залежить від виробництва, машинобудування та автомобільного експорту. За оцінкою EY, мита США можуть зменшити зростання ВВП ЄС приблизно на 0,5 відсоткового пункта у 2026 році, причому найсильніше постраждають орієнтовані на експорт економіки.
ifo Institute зазначає, що американські імпортні мита продовжують тиснути на німецький експорт до США. Після рішення Верховного суду США в лютому ситуація, ймовірно, не змінилася принципово.
Франція також відчує наслідки торговельних обмежень, але її залежність від промислового та автомобільного експорту до США є меншою. Натомість французька економіка сильніше залежить від того, чи зможуть домогосподарства зберегти споживчі витрати в умовах дорогих енергоносіїв.
Оцінки майбутнього залишаються стриманими:
| Показник | Німеччина | Франція |
|---|---|---|
| ВВП у II кварталі 2026 року | +0,2% — вище прогнозу | +0,2% — відповідно до прогнозу |
| ВВП у I кварталі 2026 року | +0,4% — переглянуто вгору | −0,1% — переглянуто вниз |
| Основний двигун | Експорт і стійка промисловість | Відновлення чистої торгівлі |
| Внутрішній попит | Відносно стійкіший | Слабкий і млявий |
| Основний канал впливу війни з Іраном | Високі енергетичні витрати | Удар по споживанню та купівельній спроможності |
| Вразливість до мит США | Висока — промисловість та автомобілі | Помірна |
| Прогноз зростання у 2026 році | 0,5–0,8% у різних оцінках | 0,5–0,7% у різних оцінках |
Німеччина та Франція показали однакові +0,2% зростання у II кварталі, але це не означає однакової сили економік. Німеччина увійшла в квартал із кращою динамікою та отримала підтримку від експорту й промисловості. Франція ж відновилася після спаду переважно завдяки різкому покращенню зовнішньої торгівлі, тоді як внутрішній попит залишився слабким.
Подальша картина залежатиме від двох головних факторів: тривалості енергетичного шоку, пов’язаного з війною з Іраном, і того, наскільки сильно мита США вдарять по європейському експорту. Німеччина більше ризикує через торговельну залежність від промисловості, а Франція — через тиск високих цін на споживання домогосподарств.