Канни-2026: як ШІ, квір-кіно та зірковий блиск визначили 79-й кінофестиваль

Дискусія загострилася через те, що Канни уклали багаторічне партнерство з Meta — технологічною компанією, яка спеціалізується на ШІ. Компанія демонструвала свої інструменти під час заходу, що лише посилило увагу до того, як ШІ може змінити кіновиробництво в найближчі роки.

Керівництво фестивалю та учасники обговорювали можливі запобіжники — наприклад, правила розкриття інформації або системи маркування, які б пояснювали, чи створювався фільм за допомогою ШІ. Дехто навіть припускав, що в майбутньому фільми можуть отримувати позначки про те, що вони зроблені без використання штучного інтелекту, подібно до «органічних» позначок у харчовій промисловості.

Фільм Содерберга про Леннона: іскра, що розпалила суперечку

Епіцентром дебатів став документальний фільм Стівена Содерберга «Джон Леннон: Останнє інтерв'ю».

Стрічка розповідає про довгу розмову Леннона та Йоко Оно, яка відбулася в день убивства Леннона в 1980 році. Щоб візуалізувати частину спогадів та сюрреалістичних роздумів Леннона, Содерберг використав інструменти ШІ для створення незвичайних образів — приблизно 10% візуального ряду фільму.

Хоча ШІ-послідовності не включали діпфейків самого Леннона, це рішення все одно викликало бурхливу реакцію серед кінематографістів і критиків. Одні стверджували, що така техніка майже не відрізняється від традиційних візуальних ефектів, інші боялися, що це може відкрити двері для більш суперечливого використання ШІ в документальному та ігровому кіно.

Цей конфлікт швидко став символом ширшого питання, яке постало перед індустрією: де межа між технологічним експериментом і збереженням людського ремесла в кіно?

Рекордний рік для ЛГБТК+ кіно

Поруч із дебатами про ШІ, Канни-2026 запам'яталися великою кількістю ЛГБТК+ історій.

Рекордна 21 стрічка боролася за «Квір-пальму» — приз фестивалю, яким відзначають кіно на ЛГБТК+ тематику. Це найбільша кількість фільмів-кандидатів з моменту заснування нагороди у 2010 році.

До цього сплеску квір-репрезентації долучилися кілька гучних режисерів. Серед найочікуваніших стрічок:

• «Гірке Різдво» (Amarga Navidad) Педро Альмодовара — нова іспаномовна драма від відомого режисера.
• «Чоловік, якого я кохаю» (The Man I Love) Айри Сакса — історична драма, дія якої розгортається у Нью-Йорку 1980-х, з Рамі Малеком і Ребеккою Голл у головних ролях.

Ці фільми увійшли до конкурсної програми, яка також включала роботи таких визнаних міжнародних авторів, як Хірокадзу Коре-Еда, Асгар Фархаді та Джеймс Грей, що лише підтвердило репутацію Канн як глобальної вітрини престижного кіно.

Червона доріжка та світовий зірковий блиск

Попри серйозні індустріальні дискусії, Канни не розчарували глядачів у видовищності та моді.

Демі Мур, яка була членом журі, стала однією з найбільш фотографованих постатей перших днів фестивалю. Її появи — зокрема, у вражаючих сукнях Jacquemus — задали тон фестивалю, наповненому високою модою та зірковим стилем.

Ще однією зіркою стала Айшварія Рай Баччан, яка вийшла на червону доріжку Канн в 24-й раз, підтвердивши свій статус однієї з найвпізнаваніших ікон міжнародного стилю на фестивалі. Її скульптурні образи від кутюр миттєво розлетілися медіа та соціальними мережами.

Ці появи підкреслили незмінну роль Канн як культурної та модної події, де кінопрем'єри співіснують зі світовою зірковою популярністю.

Почесна «Золота пальмова гілка» та визнання фестивалю

Випуск 2026 року також відзначив кількох визначних діячів кіно Почесною «Золотою пальмовою гілкою».

Серед них — легендарна співачка та режисерка Барбра Стрейзанд, яку відзначили за життєві досягнення у кіно та розважальній індустрії. Режисер Пітер Джексон та актор-режисер Джон Траволта також отримали цю нагороду під час церемоній фестивалю.

Ці вшанування підкреслили давню традицію Канн відзначати не лише нових режисерів, а й митців, чия кар'єра сформувала сучасне кіно.

Фестиваль, що відображає зміни в кіноіндустрії

Загалом, 79-й Каннський кінофестиваль проілюстрував, як глобальна кіноіндустрія входить у перехідну еру.

ШІ-асистоване кіновиробництво, колись суто спекулятивна тема, стало реальним творчим та етичним питанням, з яким стикаються режисери та студії. Водночас програма фестивалю продемонструвала розширення репрезентації в оповіданні та продовжила традицію авторського кіно.

Простіше кажучи, Канни-2026 визначив не один фільм або нагорода — його визначила розмова про те, яким може бути саме кіновиробництво в найближчі роки.