ФРС, Банк Англії та Банк Японії одночасно зберегли ставки: хто вимагав підвищення і чому

Результат голосування: 9–3 на користь збереження ставки, згідно з офіційною стенограмою пресконференції голови ФРС Кевіна Ворша . Деякі медіа повідомляли про результат 10–3, однак саме офіційна стенограма підтверджує співвідношення 9–3 .

Хто вимагав підвищення

Підвищити ставку на 25 базисних пунктів — тобто на 0,25 відсоткового пункту — пропонували:

• Бет Гаммак, президентка Федерального резервного банку Клівленда;
• Ніл Кашкарі, президент Федерального резервного банку Міннеаполіса;
• Лорі Логан, президентка Федерального резервного банку Далласа.

Усі троє вважали, що ставку слід підвищити на чверть процентного пункту. Їхня позиція свідчить про зростання внутрішнього тиску на ФРС, оскільки інфляція залишається вищою за цільовий рівень уже п’ять років .

Які інфляційні ризики бачить ФРС

У липневому звіті про монетарну політику ФРС навела незвично широкий перелік чинників, здатних підтримувати зростання цін. Серед них — пропозиційні шоки, що підвищують вартість енергоносіїв, «вплив тарифів, що розвивається», а також масштабне розгортання технологій штучного інтелекту .

У протоколі червневого засідання FOMC також ішлося про підвищення витрат на енергію та інші ресурси через конфлікт на Близькому Сході, а також про сплеск попиту, пов’язаний із розбудовою AI-інфраструктури .

Що сказав Кевін Ворш

Після засідання Ворш заявив, що інфляція «залишається підвищеною порівняно з цільовим показником Комітету у 2%», а ФРС «залишається непохитною» у прагненні забезпечити стабільність цін .

У свідченнях перед Конгресом 14 липня голова ФРС сказав: «Головна мета ФРС — правильно налаштувати монетарну політику… І якщо ми зробимо це правильно — а ми це зробимо, — інфляційний сплеск останніх п’яти років залишиться в минулому» .

Водночас очолювана Воршем ФРС дотримується режиму «нульових орієнтирів»: керівництво уникає чітких сигналів щодо наступного кроку. Через це ринки не мають однозначної відповіді, чи стане наступним рішенням підвищення ставки. Пауза лише посилила питання про те, як саме Ворш збирається повернути інфляцію до 2% .

Банк Англії — 30 липня

Рішення: Комітет з монетарної політики Банку Англії залишив базову ставку Bank Rate на рівні 3,75% .

Результат голосування: 6–3 на користь збереження ставки .

Хто виступив за підвищення

Підняти ставку до 4% хотіли:

• Кетрін Манн, зовнішня членкиня Комітету з монетарної політики;
• Меган Грін, зовнішня членкиня комітету;
• Х’ю Пілл, головний економіст Банку Англії.

На попередньому засіданні в червні за підвищення голосували лише Пілл і Грін. У липні до них приєдналася Манн, яка пов’язала свою позицію, зокрема, з поновленням конфлікту між США та Іраном .

Які ризики назвав Банк Англії

Банк Англії прямо вказав на ризик ескалації конфлікту між США та Іраном. Установа заявила, що готова підвищити ставки, якщо війна загостриться .

Голова Банку Англії Ендрю Бейлі попередив, що високі та нестабільні ціни на енергоносії можуть спричинити нове прискорення інфляції наприкінці року . Регулятор також стежить за так званими вторинними ефектами — ситуацією, коли енергетичний шок починає передаватися в зарплати, послуги та інші ціни .

Чому Ендрю Бейлі не подав сигналу про швидке підвищення

Попри більш розділене голосування, Бейлі намагався стримати очікування щодо швидкого підвищення ставки. «Будь ласка, не виходьте з цієї кімнати з думкою, що Банк Англії наближається до підвищення ставки, — сказав він. — Відверто кажучи, ні в моїх словах, ні в словах когось із нас немає нічого, що мало б привести вас до такого висновку» .

Бейлі назвав збереження ставки «розумним рішенням» і відкинув припущення, що комітет рухається до жорсткішої політики . Водночас прогнози Банку Англії вказували на ризик фактичної стагнації британської економіки .

Після пресконференції Бейлі трейдери знизили оцінку ймовірності підвищення ставки на наступному засіданні у вересні до 35% .

Банк Японії — 31 липня

Рішення: Банк Японії зберіг короткострокову ставку на рівні 1,0%. Це найвищий рівень із вересня 1995 року після підвищення на 25 базисних пунктів у червні .

Результат голосування: 8–1 на користь збереження ставки .

Хто вимагав підвищення

Єдиним незгодним був Хадзіме Таката, який виступив за підвищення ставки до 1,25% .

Які ризики бачить Банк Японії

Банк Японії попередив, що базова інфляція може перевищити цільовий рівень у 2% . Рада директорів також підтвердила готовність і надалі підвищувати вартість запозичень, якщо інфляційні ризики посиляться .

Водночас регулятор знизив прогноз базової інфляції на 2026 фінансовий рік — із 2,8% до 2,5%. Це свідчить про очікування певного послаблення цінового тиску в найближчій перспективі, хоча загальний сигнал Банку Японії залишився жорстким .

Чому паузу назвали «яструбиною»

Рішення Банку Японії стало прикладом «яструбиної паузи»: ставка залишилася без змін, але регулятор чітко дав зрозуміти, що подальше підвищення залишається на порядку денному.

У заяві банк повторив, що готовий підвищити вартість запозичень, якщо інфляційні ризики зростатимуть . Політики також наголосили на необхідності стежити за впливом глобального попиту, пов’язаного зі штучним інтелектом, і коливань валютного курсу . Прогноз зростання японської економіки на поточний фінансовий рік водночас трохи підвищили — до 0,6% .

Що це означає для світових ринків

Три рішення в один тиждень показали не стільки глобальну одностайність, скільки спільну дилему центробанків: інфляція залишається ризиком, але занадто швидке підвищення ставок може додатково пригальмувати економіку.

• ФРС зіштовхується з тиском через енергетичні шоки, тарифи та попит, пов’язаний із розбудовою AI-інфраструктури.
• Банк Англії оцінює, чи перетвориться геополітичний шок на триваліше зростання цін на енергоносії та вторинну інфляцію.
• Банк Японії поступово нормалізує політику після тривалого періоду наднизьких ставок, але водночас знизив прогноз інфляції на 2026 фінансовий рік.

Головний сигнал для інвесторів полягає в тому, що пауза не означає завершення циклу підвищення ставок. Усі три регулятори залишили можливість жорсткішої політики, однак їхні керівники наразі обрали обережність і вичікування, а не превентивне підвищення.