Що саме збирала MCI

MCI була не просто інструментом технічної телеметрії. Згідно зі списком, який Meta надала працівникам, система відстежувала активність у понад 200 застосунках і на сайтах . До переліку входили Gmail, GChat, Google, LinkedIn, GitHub, Slack, Wikipedia, VSCode, а також внутрішній ШІ-помічник Meta — Metamate .

Програма могла фіксувати:

• траєкторії руху миші;
• місця натискання кнопок;
• послідовності натискань клавіш;
• навігацію меню та інтерфейсами;
• періодичні знімки екрана .

Meta наполягала, що MCI призначена не для вимірювання продуктивності чи оцінювання конкретних працівників, а для створення ШІ-агентів, здатних відтворювати типові цифрові робочі процеси .

«Відмовитися неможливо»: як почалися протести

Найперше питання працівників після запуску MCI було простим: як не брати участі в програмі? Технічний директор Meta Ендрю Босворт відповів на внутрішньому обговоренні без двозначностей: «На робочому ноутбуці, наданому компанією, немає можливості відмовитися від цього» .

Його відповідь викликала хвилю реакцій із емодзі, що передавали шок, гнів і розпач. Далі невдоволення вилилося у кілька форм:

• Петиція та плакати. Понад 1 000 працівників підписали внутрішню петицію з вимогою зупинити програму, а в офісах Meta з’явилися протестні листівки .
• Сатиричне відео. Інженер-програміст Девід Френк створив пародійний ролик про MCI. Відео широко поширилося всередині компанії та на зовнішніх платформах, зокрема Blind .
• Профспілкова кампанія у Великій Британії. Британські працівники перетворили заперечення проти стеження на формальний процес організації профспілки United Tech and Allied Workers .

Чому виникли питання щодо приватності та безпеки

Можливий конфлікт із GDPR

Документи Meta, які вивчило Reuters, свідчили, що фактичний масштаб MCI був ширшим за початкові публічні пояснення компанії. У внутрішньому FAQ Meta визнала: якщо працівник зі США, на чиєму пристрої активована система, листується або спілкується в чаті з колегою за межами США — зокрема в Європейському Союзі, — записується вся розмова .

Компанія також повідомила, що відокремлює ці дані від імен працівників. Через це, за її поясненням, записи не можна було індивідуально знайти або видалити . Саме це породило питання щодо відповідності ключовим правам, передбаченим Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR), зокрема праву на доступ, виправлення та стирання інформації.

Правозахисники окремо звернули увагу на принцип обмеження мети: дані, зібрані для робочого спілкування, можуть не відповідати первісній меті, якщо їх додатково використовують для навчання ШІ. Клеанті Сарделі, юридична експертка віденської організації NOYB, заявила Reuters, що «використання чату працівника для завантаження в ШІ-модель несумісне з початковою метою робочої комунікації» .

Це не означає, що порушення GDPR уже було остаточно встановлено, але масштаб і спосіб збору даних створили потенційний конфлікт із європейськими правилами приватності.

Незашифроване зберігання та інтеграція із системами безпеки

Окреме занепокоєння викликало те, як зберігалися зібрані відомості. У повідомленнях ішлося, що дані MCI зберігалися у незашифрованому вигляді та були інтегровані з наявним програмним забезпеченням Meta для захисту даних . Це породило побоювання щодо можливого розголошення або неналежного використання інформації у разі несанкціонованого доступу.

Працівники також скаржилися на помітне зростання обсягу мережевого трафіку на своїх пристроях під час роботи інструмента .

На які поступки пішла Meta

2 червня 2026 року віцепрезидент підрозділу Superintelligence Labs Стефан Касріель повідомив у внутрішній записці, що компанія звужує окремі елементи програми через невдоволення працівників .

Meta оголосила про такі зміни:

• можливість призупинити збір даних на строк до 30 хвилин за один раз;
• обіцянку скоротити обсяг інформації, яку відстежує інструмент .

Водночас головна претензія працівників залишилася без повного вирішення: загальної можливості відмовитися від MCI на корпоративному пристрої компанія не запровадила .

Чому скандал збігся зі скороченнями

Суперечка навколо MCI розгорнулася на тлі масштабної перебудови Meta навколо штучного інтелекту. За повідомленнями про внутрішні кадрові рішення компанії:

• 8 000 працівників — близько 10% глобального штату — було звільнено; повідомлення про припинення роботи деякі співробітники отримали вже о 4-й ранку 20 травня 2026 року ;
• 7 000 працівників примусово перевели до команд, пов’язаних із ШІ ;
• 6 000 відкритих вакансій закрили .

У результаті, за оцінками, зміни торкнулися приблизно 20% штату Meta, який налічував близько 78 000 людей .

Для багатьох працівників послідовність подій виглядала особливо тривожно: компанія вимагала створювати дані про те, як люди виконують свою роботу, одночасно звільняючи тисячі колег і переводячи інших на ШІ-проєкти. Так виникла різка внутрішня формула — працівників змушують «навчати власні заміни» .

Що показала історія MCI

Скандал навколо Model Capability Initiative став прикладом того, як гонитва за автономними ШІ-агентами може зіткнутися з правами працівників, трудовими відносинами та законодавством про захист даних.

Meta пояснювала MCI прагненням навчити системи виконувати звичайні цифрові завдання, а не контролювати продуктивність людей. Проте відсутність повного opt-out, широкий перелік застосунків, можливе захоплення міжнародних комунікацій і питання до зберігання даних зробили програму символом конфлікту між технологічними амбіціями компанії та приватністю її працівників.

Компанія зрештою відступила частково: додала короткострокову паузу та пообіцяла зменшити масштаб моніторингу. Але повного скасування MCI не відбулося.

Що саме збирала MCI

MCI була не просто інструментом технічної телеметрії. Згідно зі списком, який Meta надала працівникам, система відстежувала активність у понад 200 застосунках і на сайтах . До переліку входили Gmail, GChat, Google, LinkedIn, GitHub, Slack, Wikipedia, VSCode, а також внутрішній ШІ-помічник Meta — Metamate .

Програма могла фіксувати:

• траєкторії руху миші;
• місця натискання кнопок;
• послідовності натискань клавіш;
• навігацію меню та інтерфейсами;
• періодичні знімки екрана .

Meta наполягала, що MCI призначена не для вимірювання продуктивності чи оцінювання конкретних працівників, а для створення ШІ-агентів, здатних відтворювати типові цифрові робочі процеси .

«Відмовитися неможливо»: як почалися протести

Найперше питання працівників після запуску MCI було простим: як не брати участі в програмі? Технічний директор Meta Ендрю Босворт відповів на внутрішньому обговоренні без двозначностей: «На робочому ноутбуці, наданому компанією, немає можливості відмовитися від цього» .

Його відповідь викликала хвилю реакцій із емодзі, що передавали шок, гнів і розпач. Далі невдоволення вилилося у кілька форм:

• Петиція та плакати. Понад 1 000 працівників підписали внутрішню петицію з вимогою зупинити програму, а в офісах Meta з’явилися протестні листівки .
• Сатиричне відео. Інженер-програміст Девід Френк створив пародійний ролик про MCI. Відео широко поширилося всередині компанії та на зовнішніх платформах, зокрема Blind .
• Профспілкова кампанія у Великій Британії. Британські працівники перетворили заперечення проти стеження на формальний процес організації профспілки United Tech and Allied Workers .

Чому виникли питання щодо приватності та безпеки

Можливий конфлікт із GDPR

Документи Meta, які вивчило Reuters, свідчили, що фактичний масштаб MCI був ширшим за початкові публічні пояснення компанії. У внутрішньому FAQ Meta визнала: якщо працівник зі США, на чиєму пристрої активована система, листується або спілкується в чаті з колегою за межами США — зокрема в Європейському Союзі, — записується вся розмова .

Компанія також повідомила, що відокремлює ці дані від імен працівників. Через це, за її поясненням, записи не можна було індивідуально знайти або видалити . Саме це породило питання щодо відповідності ключовим правам, передбаченим Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR), зокрема праву на доступ, виправлення та стирання інформації.

Правозахисники окремо звернули увагу на принцип обмеження мети: дані, зібрані для робочого спілкування, можуть не відповідати первісній меті, якщо їх додатково використовують для навчання ШІ. Клеанті Сарделі, юридична експертка віденської організації NOYB, заявила Reuters, що «використання чату працівника для завантаження в ШІ-модель несумісне з початковою метою робочої комунікації» .

Це не означає, що порушення GDPR уже було остаточно встановлено, але масштаб і спосіб збору даних створили потенційний конфлікт із європейськими правилами приватності.

Незашифроване зберігання та інтеграція із системами безпеки

Окреме занепокоєння викликало те, як зберігалися зібрані відомості. У повідомленнях ішлося, що дані MCI зберігалися у незашифрованому вигляді та були інтегровані з наявним програмним забезпеченням Meta для захисту даних . Це породило побоювання щодо можливого розголошення або неналежного використання інформації у разі несанкціонованого доступу.

Працівники також скаржилися на помітне зростання обсягу мережевого трафіку на своїх пристроях під час роботи інструмента .

На які поступки пішла Meta

2 червня 2026 року віцепрезидент підрозділу Superintelligence Labs Стефан Касріель повідомив у внутрішній записці, що компанія звужує окремі елементи програми через невдоволення працівників .

Meta оголосила про такі зміни:

• можливість призупинити збір даних на строк до 30 хвилин за один раз;
• обіцянку скоротити обсяг інформації, яку відстежує інструмент .

Водночас головна претензія працівників залишилася без повного вирішення: загальної можливості відмовитися від MCI на корпоративному пристрої компанія не запровадила .

Чому скандал збігся зі скороченнями

Суперечка навколо MCI розгорнулася на тлі масштабної перебудови Meta навколо штучного інтелекту. За повідомленнями про внутрішні кадрові рішення компанії:

• 8 000 працівників — близько 10% глобального штату — було звільнено; повідомлення про припинення роботи деякі співробітники отримали вже о 4-й ранку 20 травня 2026 року ;
• 7 000 працівників примусово перевели до команд, пов’язаних із ШІ ;
• 6 000 відкритих вакансій закрили .

У результаті, за оцінками, зміни торкнулися приблизно 20% штату Meta, який налічував близько 78 000 людей .

Для багатьох працівників послідовність подій виглядала особливо тривожно: компанія вимагала створювати дані про те, як люди виконують свою роботу, одночасно звільняючи тисячі колег і переводячи інших на ШІ-проєкти. Так виникла різка внутрішня формула — працівників змушують «навчати власні заміни» .

Що показала історія MCI

Скандал навколо Model Capability Initiative став прикладом того, як гонитва за автономними ШІ-агентами може зіткнутися з правами працівників, трудовими відносинами та законодавством про захист даних.

Meta пояснювала MCI прагненням навчити системи виконувати звичайні цифрові завдання, а не контролювати продуктивність людей. Проте відсутність повного opt-out, широкий перелік застосунків, можливе захоплення міжнародних комунікацій і питання до зберігання даних зробили програму символом конфлікту між технологічними амбіціями компанії та приватністю її працівників.

Компанія зрештою відступила частково: додала короткострокову паузу та пообіцяла зменшити масштаб моніторингу. Але повного скасування MCI не відбулося.