Історія, яку опублікувала The Straits Times, також ілюструє побоювання щодо надмірного використання соцмереж, соціального порівняння та сприйняття власної зовнішності: одна з матерів розповіла, що до 12 років її доньки проводили в соцмережах близько чотирьох годин на день.
MDDI та The Straits Times планували провести 25 липня 2026 року батьківську фокус-групу. Зустріч мала відбутися з 8:45 до 13:00 у NTUC Centre за адресою 1 Marina Boulevard. Її метою було зібрати думки щодо урядових пропозицій із захисту дітей в інтернеті та пояснити, яким має бути безпечне цифрове середовище для них.
У центрі уваги були практичні питання, пов’язані з віком:
До складу оголошеної панелі мали увійти міністерка цифрового розвитку та інформації Жозефіна Тео, державна міністерка Рахаю Махзам, доктор Лім Чун Гуан — керівник департаменту психіатрії розвитку Інституту психічного здоров’я, — та Джеймс Тан, генеральний директор TOUCH Community Services. Модерувати дискусію мала заступниця редактора The Straits Times Карамджит Каур.
Зустріч була частиною ширшої серії фокус-груп MDDI з батьками та молоддю, організованої спільно з громадськими партнерами. Її завданнями були збір відгуків і підвищення обізнаності про загальносуспільний підхід до безпеки дітей онлайн.
MDDI розглядало поетапний, або віковий, доступ як спосіб врахувати, що потреби дітей змінюються в міру дорослішання. Жозефіна Тео заявила, що для дітей молодшого віку найкращим рішенням може бути повна відсутність доступу, тоді як старшим дітям можуть бути потрібні різні рівні захисту, а не автоматична заборона всіх сервісів.
Водночас відповідальність покладали й на самі платформи. За підходом MDDI, безпечніше цифрове середовище має регулювати щонайменше три аспекти: який контент бачать діти, з ким вони можуть взаємодіяти та скільки часу проводять у сервісах. Урядова позиція, яку озвучували після форуму, полягала в тому, що блокування доступу не є бажаним варіантом, але його можуть розглянути щодо платформ, які не забезпечують необхідних гарантій.
Для батьків ця відмінність важлива. Запропонована модель — це не просто вік, після якого доступ автоматично вмикається. Вона також порушує питання перевірки віку, дизайну продуктів, модерації, обмежень на взаємодію та адаптації сервісів для молодших користувачів.
Консультації проходили на тлі розширення місцевої системи регулювання онлайн-безпеки.
Кодекс практики онлайн-безпеки для соціальних мереж, запроваджений у 2023 році, зобов’язує визначені платформи створювати системи та процедури, покликані зменшити доступ користувачів — особливо дітей — до шкідливого контенту.
Кодекс для сервісів поширення застосунків, запроваджений у березні 2025 року, зобов’язує визначені магазини застосунків зменшувати доступ до шкідливого контенту та використовувати механізми перевірки віку, щоб не допускати користувачів до 18 років до застосунків, невідповідних їхньому віку.
Комісія з онлайн-безпеки почала працювати в червні 2026 року. Вона надає постраждалим від онлайн-шкоди канал для своєчасного захисту своїх прав, а батьки або опікуни можуть подавати скарги від імені дітей до 18 років.
У сукупності ці заходи частково переносять тягар відповідальності з окремих сімей на сервіси, які розробляють, поширюють і обслуговують цифрові продукти. Вони не скасовують потреби в батьківському нагляді, але мають зробити його реалістичнішим і дієвішим.
17 липня MDDI та Інститут політичних досліджень провели форум MDDI–IPS «Створення безпечного цифрового середовища для дітей у соціальних мережах». У ньому взяли участь міжнародні регулятори, громадські й галузеві партнери, науковці та інші експерти. Обговорення стосувалися компромісів між мінімальним віком для користування соцмережами, безпечнішим дизайном платформ, цифровою грамотністю та відповідальністю батьків, платформ і держави.
MDDI також проводило консультації з молоддю. На зустрічі 4 липня зібралися близько 75 учасників віком від 13 до 35 років. Вони обговорювали, чи може поетапний доступ зробити соцмережі безпечнішими та які рівні доступу доречні для різних вікових груп.
Крім того, батьки дітей віком від 0 до 17 років могли до кінця липня пройти публічне опитування «Безпека дітей онлайн» на платформі CrowdTask через державну систему автентифікації Singpass. Опитування стосувалося запропонованих заходів для посилення онлайн-безпеки. MDDI заявило, що результати консультацій допоможуть уточнити підхід уряду та виявити прогалини в обізнаності громадськості й очікуваннях сімей.
Підхід Сінгапуру формувався навколо моделі спільної відповідальності: батьки допомагають дітям орієнтуватися в цифровому середовищі, платформи створюють безпечніші сервіси, експерти оцінюють ризики для розвитку та психічного здоров’я, а держава встановлює базові вимоги захисту й механізми розгляду скарг.
Невирішеним залишалося питання балансу між реальним захистом і тим, що соцмережі вже є частиною життя багатьох дітей та підлітків. Тому консультації були зосереджені не стільки на абстрактному питанні, чи повинні діти бути онлайн, скільки на тому, що саме вони можуть бачити, робити й переживати в різному віці — і які гарантії мають бути вбудовані безпосередньо в самі платформи.