Аналіз ITC за серпень 2026 року: блокування Ормузької протоки спричинило 95% колапс експорту СПГ та шок для глобальної торгівлі на $1,2 трлн

Блокування судноплавства через Ормузьку протоку, яке розпочалося наприкінці лютого 2026 року, завдало нищівного удару по світовій торгівлі. У серпні 2026 року Міжнародний торговельний центр (ITC) оприлюднив свій аналіз, який у цифрах показав, що криза виявилася не просто енергетичною, а системним шоком для цілих галузей — від добрив і хімікатів до пластику та металів . Особливо гостро удар відчули азійські країни-імпортери . Результати аналізу змусили різко переглянути прогнози зростання світової торгівлі в бік зниження .

Масштаб колапсу експорту

ITC проаналізував торговельні дані семи економік, залежних від Ормузької протоки: Бахрейну, Ірану, Іраку, Кувейту, Катару, Саудівської Аравії та Об'єднаних Арабських Еміратів. Головна цифра вражає: сукупний експорт товарів із цих країн у річному вимірі впав на 21% у вартісному вираженні та на приголомшливі 54% за обсягом .

Падіння обсягів виявилося найбільш різким для стратегічних продуктів, демонструючи, наскільки глобальні ланцюги постачання стали залежними від одного морського «вузького місця»:

• Скраплений природний газ (СПГ): зниження на 95%
• Сечовина (ключове добриво): зниження на 83%
• Метанол: зниження на 80%
• Аміак: зниження на 75%
• Полімери пропілену (поліпропілен): зниження на 24% (найменше постраждали серед 12 відстежуваних продуктів)

В абсолютних обсягах найбільші втрати припали на сиру нафту (−28 млн тонн), очищені нафтопродукти (−7,3 млн тонн) та СПГ (−5,5 млн тонн) . В ITC зазначають, що «суттєве падіння в секторах добрив, хімікатів, пластмас та алюмінію показує, що криза торкнулася набагато ширшого кола галузей та ланцюгів постачання», а не лише енергетики .

Азійський імпортний шок: Японія постраждала найбільше

Вплив на країни-імпортери був негайним і важким, причому Японія виявилася найбільш вразливою великою економікою. Історично Японія імпортувала 91% своєї сирої нафти з економік, залежних від Ормузької протоки, і у квітні 2026 року її загальний імпорт нафти впав на 64% . Це призвело до дефіциту торговельного балансу в розмірі 1,01 трильйона єн ($6,2 млрд) у першій половині 2026 року . Японія була змушена шукати альтернативних постачальників, зокрема канадську нафту, оскільки криза з постачанням тривала .

Південна Корея та Малайзія, які також сильно залежать від протоки, зафіксували подібне серйозне падіння імпорту, хоча конкретні відсоткові показники для цих країн не були опубліковані у зведенні ITC . Голова торговельного відомства Японії заявив, що маршрут через Ормузьку протоку є фактично «закритим», доки триває конфлікт .

Прогноз зростання світової торгівлі скорочено вдвічі

Макроекономічні наслідки були глибокими. ITC прогнозує, що зростання світової торгівлі товарами сповільниться приблизно з 4,7% у 2025 році до 1,5–2,5% у 2026 році — тобто більш ніж удвічі . Цей прогноз обумовлений енергетичним шоком, зростанням транспортних і страхових витрат, а також каскадними збоями в ланцюгах постачання.

Цей прогноз узгоджується з аналізами інших міжнародних організацій. ЮНКТАД (UNCTAD), яка працює спільно з ITC та СОТ, попередила, що світова торгівля втрачає темпи, оскільки енергетичні шоки підштовхують ціни вгору та збільшують вартість життя . Агенція ООН зазначила, що вразливі економіки, в яких проживає майже 1 мільярд людей, відчувають тиск, оскільки зростання цін на нафту збільшує вартість імпорту та підживлює інфляцію .

За межами енергетики: системний шок для ланцюгів постачання

Аналіз ITC підкреслив, що блокування Ормузької протоки — це не просто енергетична криза. У звичайних умовах через протоку проходить приблизно чверть світової морської торгівлі нафтою, значна частка потоків СПГ і приблизно третина глобальної торгівлі сечовиною . Криза виявила крихкість залежності від одного морського «вузького місця» для такого широкого спектра важливих промислових та сільськогосподарських ресурсів.

Дослідження Інституту Кіля (Kiel Institute) показало, що блокування зупинило приблизно п'яту частину світового видобутку нафти та чверть СПГ, спричинивши серйозні втрати добробуту в енергозалежних країнах, що розвиваються, по всьому світу . Окремий аналіз Table Media показав, що приблизно $1,2 трильйона річних торговельних потоків із п'яти країн Затоки можуть постраждати через тривалу блокаду .

Висновки ITC стали підтвердженим даними свідченням того, що дані судноплавства сигналізували раніше: криза в Ормузькій протоці стала найбільшим порушенням світового енергопостачання з часів нафтового ембарго 1973 року , а її наслідки вийшли далеко за межі енергетики, вразивши добрива, хімікати, пластмаси та метали — фундаментальні будівельні блоки сучасної промислової економіки.