Beast of Reincarnation: амбітний прорив Game Freak, якому бракує полірування

Що вдалося найкраще

Парирування, яке винагороджує точність

Найстабільніша похвала на адресу Beast of Reincarnation стосується бойової системи. Її основу становлять своєчасні парирування: вдалий блок не просто рятує від удару, а створює відчуття ритмічної дуелі. Kotaku назвав цю механіку «нескінченно задовільною», окремо відзначивши гучний «дзвін» меча Емми під час серії ідеальних парирувань .

PC Gamer вважає вікно для парирування проміжним за суворістю між Stellar Blade і Sekiro: воно достатньо вимогливе, але його можна опанувати . Vice оцінив гру на 9,5/10 і назвав бої «кінетичними» та винахідливими, такими, що добре передають динаміку Sekiro .

Окремою особливістю стала гібридна система, у якій реальні бої з парируваннями поєднуються з командами для Ку, вовкоподібного супутника Емми. Деякі оглядачі побачили в цьому дотепний відголос коріння Game Freak і Pokémon — однак замість колекціонування істот тут потрібно тактично використовувати здібності одного ключового напарника .

Атмосферний світ після катастрофи

Світ гри теж отримав майже одностайне схвалення. PC Gamer описав Beast of Reincarnation як «незвично тиху й терплячу» гру, пронизану елегійною приреченістю, і назвав її атмосферною та меланхолійною .

Kotaku похвалив світ, який повернула собі природа, а також дизайн істот, де рослинність поєднується зі скелетами тварин . Кілька видань порівнювали візуальний і тематичний тон гри з NieR: Automata та Принцесою Мононоке студії Ghibli .

Сильним боком стали й механіки пересування. Волосся Емми, наділене силою скверни, дає змогу здійснювати довгі стрибки, створювати містки з лоз і чіплятися за поверхні, мов батогом-кішкою. Gaming Trend порівняв це переміщення зі Spider-Man і назвав його вражаючим завдяки креативності .

Що завадило грі стати хітом

Технічний стан і оптимізація

Найчастіше критики згадували саме технічні проблеми. Gaming Trend повідомив про «сумнозвісні проблеми з продуктивністю» та зазначив, що режими Performance і Quality майже не відрізнялися між собою . Корейське видання Gamemeca назвало слабку оптимізацію одним із головних мінусів гри .

Kotaku також зіткнувся з нестабільною реакцією керування: натискання для використання лікувальних предметів або активації особливих атак іноді не спрацьовували. У грі, де частка секунди може вирішити результат сутички, така затримка особливо відчутна . Версію для Steam Deck оцінили як таку, що працює на межі прийнятної іграбельності .

Повторюваність і брак різноманіття

У пізніших розділах Beast of Reincarnation, за відгуками оглядачів, починає втрачати темп. Kotaku звернув увагу на «лише жменьку типів ворогів» і дійшов висновку, що гра «вичерпує ідеї, коли їй ще довго йти» . Analog Stick Gaming і Gamemeca також відзначили повторювані ігрові цикли, які послаблюють динаміку ближче до фіналу .

Через це навіть сильна система бою не завжди рятує ситуацію: коли вороги повторюються, а їхні прийоми стають передбачуваними, парирування поступово втрачає частину свіжості.

Нерівна історія

Саме сюжет спричинив найбільший розкид думок. PC Gamer назвав передумову гри відверто неоригінальною , а Kotaku описав Емму на початку як «емоційно порожню героїню» . TechTimes підсумував враження формулою «настрій перемагає, історія хитається»: атмосфера переконлива, але оповідь не завжди відповідає її рівню .

IGN поставив грі 6/10. Його оглядач Тревіс Нортрап написав, що це схоже на поєднання Sekiro: Shadows Die Twice із Final Fantasy VII Remake, але розкрити потенціал такого задуму заважають проблеми з виконанням і загальна нерівність досвіду .

Водночас не всі критики вважали сюжет слабким. Gamereactor поставив грі 7/10, назвав історію захопливою, а персонажів — симпатичними, хоча також зауважив технічні недоліки та нестачу різноманіття .

Повний розкид оцінок

Вердикт: перспективний, але нерівний дебют

Beast of Reincarnation справді доводить, що Game Freak може створювати ігри за межами Pokémon. Її найсильніші елементи — точне парирування, незвичний зв’язок Емми з Ку, меланхолійний світ, відвойований природою, та креативне пересування. Для прихильників action RPG, які цінують атмосферу й глибину бою, цього може бути достатньо, щоб дати грі шанс.

Однак технічні огріхи, повторюваність у пізній грі та нерівна історія не дають проєкту піднятися до рівня Sekiro або NieR, на які він виразно орієнтується. Оцінки на рівні 6/10 від IGN, VGC, GameSpot та інших видань відображають спільне відчуття: потенціал тут очевидний, але реалізація не завжди його підтримує.

Для Game Freak це радше багатообіцяючий перший крок, ніж відшліфований шедевр. І питання зрештою зводиться до особистої терпимості до технічних проблем: чи готові ви пробачити нерівності заради виразної бойової системи та красивого, сумного світу?