Попередження пролунало після першого випробувального запуску американської крилатої ракети Tomahawk із японського корабля. У Пхеньяні заявили, що Токіо перетворюється на «державу, готову до війни», а Сполучені Штати сприяють цьому процесу .
Кім Йо Чжон пов’язала свою заяву з кількома кроками Японії:
У своїй заяві вона також згадала японські випробування інших ракет і участь країни у спільних із США військових навчаннях на Філіппінах .
Йдеться про масштабну зміну японської оборонної політики. Токіо домовився придбати 400 ракет Tomahawk і виділив на це понад 2 мільярди доларів . Ця ракета з точним наведенням призначена для ураження наземних цілей і може долати понад 1 600 кілометрів .
Японський уряд також затвердив рекордний оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік — понад 9 трильйонів єн, або приблизно 58–59 мільярдів доларів. Роком раніше бюджет становив 8,7 трильйона єн, близько 55 мільярдів доларів. Ці витрати є частиною плану майже подвоїти щорічні оборонні видатки — до 2% ВВП до 2027 року .
Міністр оборони Японії Сіндзірō Коідзумі заявив, що країна має посилювати свої спроможності з «відчуттям терміновості та кризи» .
У «Білій книзі» оборони Японії за 2026 рік, оприлюдненій 4 серпня — за день до заяви Кім, — ситуацію навколо країни назвали «найскладнішою та найсерйознішою від кінця Другої світової війни» .
У документі йдеться про ризики, пов’язані з Китаєм, Росією та Північною Кореєю. Токіо звертає увагу на посилення військової координації між цими державами, спільні патрулювання бомбардувальників і підтримку Москвою військової модернізації КНДР .
Японське Міністерство оборони наполягає, що далекобійні ракети потрібні виключно для самооборони та стримування регіональних загроз . Однак для Пхеньяна сама поява в Японії засобів ураження цілей на великій відстані є доказом відмови Токіо від обмеженої оборонної доктрини.
Перший запуск Tomahawk також розкритикував Китай. Пекін заявив, що цей крок відображає намір Японії «підірвати інтереси Китаю та завдати шкоди китайському народу», а також висловив занепокоєння можливим відродженням японського мілітаризму .
Таким чином, один і той самий крок Токіо має протилежні трактування. Японія називає його елементом стримування і самооборони, тоді як Північна Корея та Китай бачать у ньому ознаку небезпечного військового розвороту.
Аналітики звертають увагу, що заява Кім Йо Чжон може мати подвійне призначення. З одного боку, це попередження Японії. З іншого — спосіб подати власні ракетні та ядерні розробки КНДР як вимушену оборонну відповідь на мілітаризацію Японії за підтримки США .
Для Пхеньяна така логіка є звичною: що масштабнішою влада описує зовнішню загрозу, то легше їй обґрунтовувати подальший розвиток озброєнь і заходи всередині країни аргументом національного виживання.