За його словами, цей підхід поступово впирається у фізичну стелю. Що більшим стає кристал і що більше компонентів потрібно з’єднати, то складніше контролювати затримки сигналу, енергоспоживання, тепловиділення та вихід придатних чипів. «Розширювати масштаб, безперервно додаючи транзистори та пам’ять із вищою пропускною здатністю, стає нестійким», — заявив учений .
Окремо Ляо зазначив, що економічна перевага закону Мура — зниження вартості одного транзистора зі зменшенням техпроцесу — фактично зникла на рівнях 16 і 7 нм. Подальший розвиток, на його думку, поки що дає приріст продуктивності та енергоефективності, але й ці вигоди поступово скорочуються .
Саме стратегію Nvidia з використанням дуже великих монолітних кристалів і значних обсягів HBM він назвав однією з перших, яка може зіткнутися з такими обмеженнями. Йдеться не про негайний крах Nvidia, а про попередження: подальше масштабування за рахунок простого збільшення чипа може стати дедалі менш ефективним і дорожчим.
У травні 2026 року Huawei представила власний підхід на симпозіумі IEEE International Symposium on Circuits and Systems у Шанхаї, а в липневому інтерв’ю Ляо Хен пояснив його детальніше .
Tau Scaling Law позиціонується як альтернатива традиційному прочитанню закону Мура. Замість того щоб оцінювати прогрес передусім за розміром транзистора в нанометрах, Huawei пропонує оптимізувати τ (тау) — час проходження сигналу через різні рівні обчислювальної системи .
Ідея полягає в тому, щоб скорочувати час переміщення даних між логічними блоками, пам’яттю та іншими компонентами. У сучасних системах штучного інтелекту дані часто стають таким самим важливим обмеженням, як і кількість обчислювальних блоків: чип може мати високу теоретичну потужність, але втрачати ефективність через очікування на передавання даних.
LogicFolding — запропонований Huawei спосіб реалізації принципів Tau Scaling Law на рівні конструкції чипа. У спрощеному вигляді це схоже на перехід від плоского компонування до вертикального: логічні, аналогові та memory-компоненти розміщуються щільніше й частково «складаються» один над одним у тривимірну структуру .
Huawei стверджує, що такий підхід може забезпечити на 53,5% вищу щільність транзисторів, не переходячи на новіші літографічні норми . Важливо, що це саме заявлений компанією показник, а не незалежно підтверджений результат серійного виробництва.
Компанія також поставила собі за мету до 2031 року випускати чипи «класу 1,4 нм». У цьому формулюванні йдеться про заявлений рівень можливостей і щільності, а не обов’язково про буквальний виробничий техпроцес 1,4 нм. Huawei намагається компенсувати відсутність доступу до найпередовіших інструментів не подальшим фізичним зменшенням транзисторів, а архітектурними змінами .
Запропонований Huawei шлях безпосередньо пов’язаний із технологічним протистоянням між США та Китаєм. Через американські експортні обмеження Huawei має обмежений доступ до передових західних технологій виробництва чипів, зокрема сканерів EUV — обладнання для екстремальної ультрафіолетової літографії — та найсучасніших виробничих потужностей на кшталт TSMC .
Тому Tau Scaling Law і LogicFolding подаються не лише як науково-технічна концепція, а й як спосіб зменшити залежність від обладнання та виробничих ланцюгів, до яких Huawei не має повного доступу. У цьому сенсі заяви компанії є частиною ширшої стратегії технологічної самодостатності Китаю.
Ляо Хен визнав, що Huawei навряд чи зможе перемогти Nvidia у прямому порівнянні характеристик однієї карти або одного чипа. Натомість компанія робить ставку на продуктивність усієї системи: поєднання апаратного забезпечення, програмних платформ CANN і MindSpore та мережування великих обчислювальних кластерів . Такий підхід має компенсувати слабші характеристики окремого процесора ефективнішою взаємодією всіх компонентів.
Поки що відповідь залишається відкритою. Reuters та інші видання визнають, що ідея Huawei є нетиповою, але наголошують: немає достатніх доказів того, що LogicFolding у великому масштабі забезпечить продуктивність на рівні наступних поколінь Nvidia . Частина аналітиків розглядає цю технологію радше як практичний обхід санкцій і виробничих обмежень, ніж як доведений фундаментальний прорив.
Першою перевіркою має стати наступний смартфонний чип Huawei. За словами Ляо Хена, пізніше у 2026 році його планують детально розібрати, щоб оцінити, наскільки нова архітектура скорочує відставання від конкурентів .
Рідкісна публічна поява головного науковця Huawei має і символічне значення. Представляючи нинішню перевагу західних виробників як шлях, що наближається до глухого кута, а обмежений санкціями китайський напрям — як можливу модель майбутнього, компанія одночасно формулює технічну позицію та підтримує внутрішню напівпровідникову індустрію Китаю . Але остаточну оцінку цій стратегії дадуть не заяви, а реальні чипи, їхня собівартість, надійність і продуктивність у практичних системах.