Вибух спричинив пожежу. Постраждали жінка та 14-річний хлопець, а близько 70 мешканців будинку евакуювали . За даними румунської влади, це було 28-ме підтверджене порушення повітряного простору країни російськими дронами від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але перше, що призвело до поранень людей на території НАТО .
Румунія підняла в повітря два винищувачі F-16 і військовий гелікоптер із 86-ї авіабази у Фетешті. Екіпажі мали дозвіл на ураження цілі, однак, за оцінкою Міністерства оборони, часу було недостатньо для безпечного збиття дрона над населеним районом . Апарат рухався зі швидкістю близько 200 км/год, а від моменту його входу в румунський повітряний простір до удару минули лічені хвилини .
31 травня технічна експертиза підтвердила, що уламки відповідають російському Geran-2 — дрону Shahed-типу, конструктивно та функціонально ідентичному апаратам, знайденим після попередніх інцидентів .
Президент Румунії Нікушор Дан скликав надзвичайне засідання Вищої ради національної оборони та назвав інцидент найсерйознішим випадком на румунській території від початку війни . Рада ухвалила рішення закрити генеральне консульство Росії в Констанці, а генерального консула Андрія Косиліна оголосити персоною нон ґрата .
Дан поклав на Росію «повну відповідальність» за інцидент і розкритикував румунських політиків, які намагалися применшити його значення . Він також не виключив висилання російського посла в разі повторних порушень повітряного простору ударними дронами .
Російське Міністерство закордонних справ через речницю Марію Захарову пообіцяло «заходи у відповідь», але не визнало, що дрон був російським . Москва і раніше заявляла, що уламки дронів у Румунії могли падати випадково або бути наслідком роботи української протиповітряної оборони.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після розмови з президентом Даном заявив про «абсолютну солідарність» із Румунією. За його словами, «безрозсудна поведінка Росії є небезпекою для всіх», а Альянс готовий захищати «кожен дюйм» союзної території . Представниця НАТО Еллісон Гарт додала, що Альянс продовжить посилювати оборону від усіх загроз, зокрема від дронів .
США засудили інцидент через військові канали. Начальник штабу оборони Румунії поговорив із командувачем Сухопутних військ США в Європі та Африці й попросив пришвидшити розгортання додаткових систем ППО та засобів боротьби з безпілотниками на румунській території .
На запит Бухареста 2 червня відбулося надзвичайне засідання Ради Безпеки ООН. Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою назвала порушення повітряного простору неприйнятною ескалацією, пов’язаною з тактикою Росії у війні проти України .
Румунія офіційно попросила союзників розгорнути на її території «додаткові спроможності боротьби з дронами» відповідно до розпоряджень Верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі — SACEUR .
Реакція союзників зосереджується на трьох напрямках.
1. Більше патрулювання та спостереження. НАТО направило до регіону літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-3A AWACS, щоб покращити контроль повітряного простору . Румунія також посилила патрулювання F-16 і тісніше інтегрує власні радарні дані із системами Альянсу . Завдання — раніше виявляти низьковисотні дрони, адже у випадку з Галацом часу від виявлення до удару практично не залишилося .
2. Протидронові системи. NASAMS, які передає Іспанія, забезпечують прикриття на середній дальності. Паралельно союзники оцінюють можливість додатково направити гармати ближньої дії для боротьби з безпілотниками, комплекси радіоелектронної боротьби та мобільні групи ППО .
3. Військові та навчання. Підсилення — це не лише техніка. Іспанські та італійські військові мають допомогти румунським підрозділам відпрацювати протидію дронам . Британські Typhoon уже забезпечують постійну спроможність бойового повітряного патрулювання, яку за потреби можна розширити .
Галацький удар відбувся на тлі кількох процесів, які ускладнюють рішення союзників.
По-перше, в окремих країнах ЄС зростає занепокоєння через українські далекобійні удари по цілях у Росії. Європейські уряди намагаються одночасно підтримувати право України на самооборону та не допустити ланцюгової ескалації, яка могла б безпосередньо втягнути НАТО у війну.
По-друге, східні союзники нервово сприймають повідомлення про можливе скорочення американської військової присутності в Німеччині приблизно на 10 000 військовослужбовців за планами адміністрації Джо Байдена. Для Румунії та інших держав східного флангу це може означати послаблення звичайного стримування саме тоді, коли загроза поширення війни на територію НАТО зростає.
По-третє, Бухарест не виключає звернення до статті 4 Північноатлантичного договору. Вона дозволяє будь-якому союзнику скликати консультації, якщо під загрозою опинилися його територіальна цілісність, політична незалежність або безпека . Стаття 4 не запускає автоматичної військової відповіді, але виносить кризу на порядок денний Північноатлантичної ради та може відкрити шлях до узгодженого, довгострокового розгортання сил ППО .
Один дрон, який перетнув Дунай під час атаки на Україну, перетворився на перевірку готовності НАТО захищати власний кордон. Поки відповідь Альянсу складається з винищувачів, радарів, систем ППО, навчань і дипломатичних кроків. Однак для Румунії головний висновок очевидний: кількох хвилин для реагування на низьковисотний ударний дрон може бути недостатньо.
Вибух спричинив пожежу. Постраждали жінка та 14-річний хлопець, а близько 70 мешканців будинку евакуювали . За даними румунської влади, це було 28-ме підтверджене порушення повітряного простору країни російськими дронами від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але перше, що призвело до поранень людей на території НАТО .
Румунія підняла в повітря два винищувачі F-16 і військовий гелікоптер із 86-ї авіабази у Фетешті. Екіпажі мали дозвіл на ураження цілі, однак, за оцінкою Міністерства оборони, часу було недостатньо для безпечного збиття дрона над населеним районом . Апарат рухався зі швидкістю близько 200 км/год, а від моменту його входу в румунський повітряний простір до удару минули лічені хвилини .
31 травня технічна експертиза підтвердила, що уламки відповідають російському Geran-2 — дрону Shahed-типу, конструктивно та функціонально ідентичному апаратам, знайденим після попередніх інцидентів .
Президент Румунії Нікушор Дан скликав надзвичайне засідання Вищої ради національної оборони та назвав інцидент найсерйознішим випадком на румунській території від початку війни . Рада ухвалила рішення закрити генеральне консульство Росії в Констанці, а генерального консула Андрія Косиліна оголосити персоною нон ґрата .
Дан поклав на Росію «повну відповідальність» за інцидент і розкритикував румунських політиків, які намагалися применшити його значення . Він також не виключив висилання російського посла в разі повторних порушень повітряного простору ударними дронами .
Російське Міністерство закордонних справ через речницю Марію Захарову пообіцяло «заходи у відповідь», але не визнало, що дрон був російським . Москва і раніше заявляла, що уламки дронів у Румунії могли падати випадково або бути наслідком роботи української протиповітряної оборони.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте після розмови з президентом Даном заявив про «абсолютну солідарність» із Румунією. За його словами, «безрозсудна поведінка Росії є небезпекою для всіх», а Альянс готовий захищати «кожен дюйм» союзної території . Представниця НАТО Еллісон Гарт додала, що Альянс продовжить посилювати оборону від усіх загроз, зокрема від дронів .
США засудили інцидент через військові канали. Начальник штабу оборони Румунії поговорив із командувачем Сухопутних військ США в Європі та Африці й попросив пришвидшити розгортання додаткових систем ППО та засобів боротьби з безпілотниками на румунській території .
На запит Бухареста 2 червня відбулося надзвичайне засідання Ради Безпеки ООН. Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою назвала порушення повітряного простору неприйнятною ескалацією, пов’язаною з тактикою Росії у війні проти України .
Румунія офіційно попросила союзників розгорнути на її території «додаткові спроможності боротьби з дронами» відповідно до розпоряджень Верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі — SACEUR .
Реакція союзників зосереджується на трьох напрямках.
1. Більше патрулювання та спостереження. НАТО направило до регіону літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-3A AWACS, щоб покращити контроль повітряного простору . Румунія також посилила патрулювання F-16 і тісніше інтегрує власні радарні дані із системами Альянсу . Завдання — раніше виявляти низьковисотні дрони, адже у випадку з Галацом часу від виявлення до удару практично не залишилося .
2. Протидронові системи. NASAMS, які передає Іспанія, забезпечують прикриття на середній дальності. Паралельно союзники оцінюють можливість додатково направити гармати ближньої дії для боротьби з безпілотниками, комплекси радіоелектронної боротьби та мобільні групи ППО .
3. Військові та навчання. Підсилення — це не лише техніка. Іспанські та італійські військові мають допомогти румунським підрозділам відпрацювати протидію дронам . Британські Typhoon уже забезпечують постійну спроможність бойового повітряного патрулювання, яку за потреби можна розширити .
Галацький удар відбувся на тлі кількох процесів, які ускладнюють рішення союзників.
По-перше, в окремих країнах ЄС зростає занепокоєння через українські далекобійні удари по цілях у Росії. Європейські уряди намагаються одночасно підтримувати право України на самооборону та не допустити ланцюгової ескалації, яка могла б безпосередньо втягнути НАТО у війну.
По-друге, східні союзники нервово сприймають повідомлення про можливе скорочення американської військової присутності в Німеччині приблизно на 10 000 військовослужбовців за планами адміністрації Джо Байдена. Для Румунії та інших держав східного флангу це може означати послаблення звичайного стримування саме тоді, коли загроза поширення війни на територію НАТО зростає.
По-третє, Бухарест не виключає звернення до статті 4 Північноатлантичного договору. Вона дозволяє будь-якому союзнику скликати консультації, якщо під загрозою опинилися його територіальна цілісність, політична незалежність або безпека . Стаття 4 не запускає автоматичної військової відповіді, але виносить кризу на порядок денний Північноатлантичної ради та може відкрити шлях до узгодженого, довгострокового розгортання сил ППО .
Один дрон, який перетнув Дунай під час атаки на Україну, перетворився на перевірку готовності НАТО захищати власний кордон. Поки відповідь Альянсу складається з винищувачів, радарів, систем ППО, навчань і дипломатичних кроків. Однак для Румунії головний висновок очевидний: кількох хвилин для реагування на низьковисотний ударний дрон може бути недостатньо.