Пропозиція зберігає принцип, за яким дах слід використовувати для розміщення мобільної інфраструктури, якщо це технічно можливо. Відповідний простір має надаватися без орендної плати для встановлення мобільного обладнання. Дахові базові станції можуть покращувати зв’язок усередині будівлі, а за певних умов — і в прилеглих районах.
Однак це не означає, що обладнання з’явиться на кожному даху. Обов’язок власника полягає в тому, щоб передбачити й надати простір. Саме оператор визначатиме, чи підходить локація для його мережі, і відповідатиме за розгортання обладнання.
IMDA також пропонує посилити вимоги до конструкційної безпеки мобільних установок. Перед початком робіт оператори мають залучати професійного інженера для сертифікації безпечності запланованого розгортання власним коштом.
Консультація також розглядає можливість надання безкоштовного простору на елементах вуличної інфраструктури, зокрема на ліхтарних стовпах. Це створило б додаткові місця для невеликих мобільних установок там, де дахів немає або вони не забезпечують потрібного покриття на рівні вулиці.
Такий доступ важливий для щільніших мереж 5G: у завантажених відкритих просторах для збільшення пропускної здатності може знадобитися розміщувати установки на меншій відстані одна від одної. У попередніх консультаційних матеріалах серед відповідних зон згадувалися парки, зелені коридори та автомагістралі.
Отже, планування виходитиме за межі самої будівлі. Власники відповідних об’єктів вуличної інфраструктури можуть бути зобов’язані передбачати місця для телекомунікаційного обладнання й координувати доступ, тоді як оператори встановлюватимуть і обслуговуватимуть свої мережі.
Для нових будівель IMDA пропонує продовжувати телекомунікаційні стояки та встановлювати телекомунікаційні кабельні лотки до паркінгу на рівні B1, поруч з електричними кабельними лотками.
Телекомунікаційні стояки — це вертикальні канали, у яких прокладають і захищають кабелі між поверхами. Кабельні лотки створюють маршрути для їхнього розподілу. Якщо передбачити обидва елементи до рівня B1 ще під час будівництва, операторам буде простіше покращувати мобільний і фіксований зв’язок у підземних паркінгах без розкриття готових конструкцій та масштабних ремонтних робіт.
Фокус на B1 пояснюється типовим використанням цього рівня. Тут можуть відбуватися посадка й висадка пасажирів сервісів замовлення поїздок, отримання їжі та посилок, а також доступ екстрених служб. Надійний зв’язок у таких місцях потрібен мешканцям, орендарям, відвідувачам і працівникам служб доставки. Наразі вимогу не пропонують поширювати на рівні нижче B1, де потік людей зазвичай менший і більш мінливий.
У разі ухвалення змін власникам і девелоперам доведеться:
Йдеться саме про простір, кабельні маршрути та інші готові елементи будівлі. Власник не обиратиме обладнання оператора й не проєктуватиме його мережу.
Мобільні оператори мають раніше долучатися до проєктування, визначати технічно придатні місця, а потім встановлювати там мережеве обладнання. До початку мобільних робіт вони також повинні враховувати вимоги щодо конструкційної безпеки.
Розподіл ролей відповідає функціям сторін: власники створюють готове до підключення будівельне середовище, а оператори вирішують, як інженерно спроєктувати та розгорнути свої мережі.
Перегляд COPIF має підтримати модернізацію та розгортання мобільної й фіксованої телекомунікаційної інфраструктури, зокрема в будівлях, що надають життєво важливі послуги.
Попереднє планування може допомогти:
Для мешканців та орендарів практичний ефект може полягати в тому, що мобільний зв’язок буде доступнішим від моменту заселення: для координації переїзду, роботи майстрів, доставки їжі та товарів, роботи й спілкування. Підготовка B1 також може спростити усунення проблем із покриттям у місцях посадки пасажирів, передачі замовлень та екстреного доступу.
У консультації IMDA пов’язує більшу щільність мереж і пропускну здатність на рівні вулиці з майбутніми підключеними сервісами, зокрема автономними транспортними засобами та роботами-доставниками. Це приклади можливих застосувань, яким може сприяти краща інфраструктура, але не гарантія того, що запропоновані зміни COPIF автоматично забезпечать запуск таких сервісів.
Ця різниця важлива. Пропозиції стосуються передусім фізичних умов для розгортання мереж — простору, доступу та кабельних шляхів. Реальні покриття й пропускна здатність залежатимуть також від інвестицій операторів, технічного проєктування, попиту та інших чинників.
У цитованих консультаційних матеріалах 2026 року немає підтвердженої дати початку дії. Спочатку IMDA має розглянути отримані відгуки та, якщо ухвалить відповідне рішення, оприлюднити оновлений COPIF. До цього моменту пропозиції не слід сприймати як обов’язкові правила. За даними IMDA, чинні COPIF 2018 і відповідні настанови діють із 15 грудня 2018 року.
Головний висновок для проєктних команд простий: стежити за остаточною редакцією кодексу, а вже під час планування нових об’єктів враховувати телекомунікаційний простір, доступ до дахів і кабельні маршрути до B1. Саме в цьому напрямку рухається пропозиція IMDA, але остаточні вимоги та дата їхнього запровадження ще не визначені.