Технологічне суперництво США і Китаю в Латинській Америці виходить на дипломатичний рівень

Обмін заявами в соцмережах наприкінці серпня 2026 року перетворив китайських технологічних постачальників у Латинській Америці на предмет ширшого дипломатичного протистояння між США та Китаєм. Помічник держсекретаря США у справах Західної півкулі Хуан Пабло Сегура закликав партнерів Вашингтона в регіоні перейти до «надійних постачальників». Китайські дипломати відкинули це попередження як політичний тиск, покликаний витіснити китайські компанії з регіону. 67

З чого почалася суперечка?

Сегура назвав шість компаній: телекомунікаційних постачальників Huawei, ZTE та Hytera, виробників систем відеоспостереження Hikvision і Dahua, а також виробника дронів DJI. Він охарактеризував їхню продукцію як «технології високого ризику» та заявив, що китайське законодавство нібито зобов’язує таких постачальників співпрацювати з розвідувальними службами Пекіна. На думку американського чиновника, це може створювати ризики шпигунства, хакерських атак і відключення мереж. 178

Вашингтон не обмежився загальним попередженням про безпеку. Сегура закликав партнерів США в Америці якнайшвидше перейти на постачальників, яким вони довіряють, щоб захистити громадян і суверенітет своїх країн. Згодом це повідомлення поширили й американські дипломатичні представництва, зокрема посольство США в Панамі. 147

Водночас ідеться саме про твердження американських посадовців, а не про незалежно підтверджені висновки. У доступних для цієї статті матеріалах немає технічної оцінки, яка доводила б, що названі компанії використовувалися для шпигунства або спричиняли перебої в роботі мереж у Латинській Америці.

Як відповів Китай?

Посольство Китаю в Панамі назвало звинувачення безпідставними та охарактеризувало кампанію Вашингтона як «технологічне цькування». Китайські представники заявили, що компанії з КНР працюють відповідно до місцевого законодавства й ринкових правил. Вони також звинуватили США у використанні аргументів національної безпеки для придушення китайського бізнесу та тиску на уряди країн Латинської Америки. 2318

Пекін відповів і за допомогою сатири. На карикатурі, яку опублікувало посольство Китаю в Панамі, зображено заплаканий сяомай — китайську парову пельменю — із пристроєм для прослуховування. Підпис запитував, чому прослуховувальний пристрій встановили навіть їй. Так китайська сторона висміювала те, що вважала перебільшеними підозрами США щодо китайських технологій. 17

Китай також перевів звинувачення в стеженні у відповідь на адресу Вашингтона. У Пекіні заявили, що технологічні претензії слід оцінювати на основі доказів і технічних стандартів, а не геополітичного тиску. 1820

Чому важливі Панама і Латинська Америка?

Суперечка набула додаткового значення через те, що розгорнулася в Панамі — країні, яку в матеріалах про цю історію розглядають у ширшому контексті конкуренції за торгівлю, логістику, інфраструктуру та технологічний вплив у Латинській Америці. Поширення заяви Сегури посольством США в Панамі представило китайські технології як потенційну загрозу безпеці мереж і національному суверенітету. Китайська сторона, навпаки, описала цю кампанію як спробу усунути китайських постачальників і звузити свободу урядів Латинської Америки у виборі комерційних партнерів. 137

Тому йдеться не лише про окремі пристрої чи телекомунікаційні контракти. Суперечка відображає два різні підходи до впливу в регіоні:

• Підхід Вашингтона: заохочувати партнерів надавати перевагу постачальникам, яких США вважають надійними, і зменшувати залежність від технологій, пов’язаних, на думку американської сторони, з державною силою Китаю. 78
• Підхід Пекіна: захищати китайські компанії як законних учасників ринку та подавати американський тиск як примус, спрямований на зміну торговельного й технологічного вибору країн регіону. 2318

Наявні докази дають підстави говорити про ширше стратегічне суперництво США і Китаю, у якому задіяні Латинська Америка та Панама. Водночас вони не підтверджують окремого, детально описаного обміну заявами навколо одного конкретного торговельного вузла поза цим загальним контекстом.

Що це означає для регіону?

Суперечка в соцмережах показує, як закупівлі технологій стали частиною дипломатії США і Китаю. Телекомунікаційні мережі, системи відеоспостереження та дрони обговорюють уже не лише як комерційні продукти, а й як потенційні інструменти національної безпеки та геополітичного впливу. 67

Для урядів Латинської Америки практична проблема полягає в балансі між безпековими попередженнями та стратегічною автономією. Вашингтон просить партнерів швидко змінювати постачальників, тоді як Пекін попереджає: такий тиск може звузити їхній вибір із політичних причин. Отже, технологічні та інфраструктурні рішення в регіоні дедалі частіше матимуть наслідки, значно ширші за межі початкового контракту.