Подію часто називають черговим кроком китайської програми «штучного Сонця». Йдеться не про створення справжнього Сонця, а про спробу відтворити на Землі умови, за яких легкі атомні ядра зливаються й вивільняють енергію.
Тороїдальна котушка має D-подібну форму й створює магнітне поле, яке утримує надгарячу плазму всередині камери токамака, не даючи їй торкатися стінок реактора.
Її основні параметри:
Магніт має утримувати плазму, нагріту до понад 100 мільйонів °C. Це приблизно у шість разів вище за температуру в ядрі Сонця .
Згодом 16 таких D-подібних котушок зберуть разом, щоб сформувати тороїдальне магнітне поле реактора BEST .
Міжнародний термоядерний експериментальний реактор ITER — це спільний міжнародний проєкт, створений для дослідження плазми й технологій майбутньої термоядерної енергетики. За двома ключовими параметрами китайська TF-котушка перевершує її аналог:
Водночас це не означає, що BEST більший за ITER як установка. ITER залишається значно масштабнішим реактором: його великий радіус становить приблизно 6,2 метра проти 3,6 метра у BEST .
BEST задуманий як проміжна ланка між китайським токамаком EAST і набагато масштабнішим China Fusion Engineering Test Reactor — CFETR, або китайським експериментальним інженерним термоядерним реактором. Після введення в експлуатацію BEST має стати найбільшим діючим токамаком на дейтерій-тритієвому паливі до запуску ITER .
Паралельно з тороїдальним магнітом фінальні випробування пройшла модель центрального соленоїда (CS), розроблена в межах програми CRAFT .
Центральний соленоїд індукує та підтримує струм у плазмі. Саме тому його часто описують як «запалювач» токамака: без нього реактор не зможе належно запустити й підтримувати плазмовий розряд .
Дослідники Інституту фізики плазми наголошували, що характеристики центрального соленоїда безпосередньо визначають, чи зможе термоядерна установка запуститися та продовжувати роботу .
Обидві магнітні системи створювали в межах CRAFT — Комплексної дослідницької установки для термоядерних технологій у Хефеї. Це національний науково-технологічний комплекс, призначений для розроблення та випробування великогабаритних компонентів майбутніх реакторів .
Ключові деталі програми:
Це важливо не лише як рекорд розмірів. Для термоядерної енергетики надпровідні магніти є однією з найскладніших технологій: вони мають створювати потужне поле, працювати в екстремальних умовах і надійно витримувати багаторазові плазмові імпульси.
Китай заявив про доволі стислий графік розвитку програми:
За оцінкою The Economist, такий графік може поставити Китай приблизно на десятиліття попереду інших країн у перегонах за термоядерною енергетикою . Водночас випробування магніта — це важливий інженерний рубіж, але ще не доказ промислового виробництва електроенергії. Найскладніші етапи — запуск BEST, стабільне утримання плазми, отримання позитивного енергетичного балансу та перетворення тепла на електрику — ще попереду.