Позов до Microsoft: чи приховувала компанія уповільнення Azure та справжню ціну AI-гонки?

У центрі справи — питання, чи применшувало керівництво Microsoft уповільнення Azure, одночасно відволікаючи увагу інвесторів від величезних витрат на розвиток ШІ та чат-бота Copilot.

Що відомо про позов

Справу під назвою City of St. Clair Shores Police and Fire Retirement System v. Microsoft Corporation подали до федерального суду Західного округу штату Вашингтон у Сіетлі. Її веде юридична фірма Robbins Geller Rudman & Dowd LLP .

Це запропонований колективний позов у сфері законодавства про цінні папери. Він може охопити всіх, хто купував звичайні акції Microsoft у період із 1 травня 2025 року до 28 січня 2026 року .

Відповідачами вказані не лише Microsoft як корпорація, а й генеральний директор Сатья Наделла та фінансова директорка Емі Гуд. Позивачі стверджують, що вони безпосередньо брали участь у поширенні заяв, які згодом виявилися оманливими .

Дві ключові претензії акціонерів

Позов ґрунтується на твердженні, що публічна історія Microsoft не відповідала внутрішнім тенденціям і фактичним показникам компанії.

1. Нібито приховане уповільнення Azure

Хмарна платформа Azure тривалий час була одним із головних двигунів зростання Microsoft. За твердженням позивачів, у період, якого стосується справа, компанія не повідомила інвесторам про суттєве погіршення динаміки.

Зростання доходу Azure, за наведеними у позові даними, знизилося приблизно з 40% до 39%, а внутрішні прогнози передбачали подальше сповільнення — до 37–38% . Акціонери вважають, що замість чіткого попередження про ці проблеми Microsoft продовжувала подавати Azure як основний драйвер зростання, применшуючи ризики, пов’язані з уповільненням і обмеженнями потужностей .

2. Недооцінені витрати на ШІ та Copilot

Паралельно Microsoft публічно наголошувала на успіхах і швидкому впровадженні своїх AI-інструментів, зокрема Copilot. Однак, на думку позивачів, компанія не розкрила повною мірою, скільки коштів доводиться спрямовувати на інфраструктуру для штучного інтелекту .

У скарзі йдеться про розбіжність між образом майже безперешкодного та прибуткового запуску ШІ-продуктів і реальністю: мільярдними капітальними витратами, обмеженими потужностями та повільнішим, ніж очікувалося, переходом користувачів на платні підписки Copilot .

Іншими словами, акціонери стверджують, що їм продавали історію про здорові інновації у сфері ШІ, які фактично самі себе фінансують. Натомість компанія, за їхньою версією, вела надзвичайно дорогу гонку за лідерство в ШІ, яка через дефіцит потужностей тиснула на основний бізнес .

Біржовий обвал на $357 млрд

Переломним моментом стало 29 січня 2026 року. Напередодні Microsoft оприлюднила результати другого фінансового кварталу. Хоча чимало заголовкових показників виглядали позитивно, звіт продемонстрував саме ті тенденції, про які тепер говорять позивачі: повільніше зростання хмарного сегмента та рекордне збільшення капітальних витрат на ШІ .

Реакція ринку була різкою. Акції Microsoft впали приблизно на 10%, а ринкова капіталізація компанії скоротилася орієнтовно на $357 млрд. Це стало найгіршим одноденним падінням акцій Microsoft майже за шість років; наприкінці торгів вартість компанії становила близько $3,22 трлн .

Саме ця втрата ринкової вартості є центральним елементом потенційних збитків у справі. Позивачі наполягають, що падіння було не випадковою реакцією ринку, а корекцією після розкриття інформації, яку, за їхніми словами, раніше приховували.

Позиція Microsoft

Microsoft відкидає звинувачення. Представник компанії заявив, що вона вважає позовні вимоги «безпідставними» та має намір активно захищати свою позицію в суді .

Поки що компанія не оприлюднила детальної публічної контраргументації. Тож подальший розгляд справи може зосередитися на межі між допустимим корпоративним оптимізмом і навмисним введенням інвесторів в оману, яке може порушувати законодавство про цінні папери.

Що буде далі

Справа перебуває на ранній процесуальній стадії. Найближчий важливий крок — призначення судом головного позивача, який представлятиме інтереси всієї потенційної групи інвесторів.

Інвестори, які купували акції Microsoft у межах періоду з 1 травня 2025 року до 28 січня 2026 року й зазнали істотних збитків, мають час до 11 серпня 2026 року, щоб подати до суду клопотання про призначення головним позивачем . Зазвичай цю роль отримує інвестор із найбільшим фінансовим інтересом у справі; він також бере участь у виборі головного юридичного радника.

Поки що позов є серйозною юридичною загрозою для Microsoft і перевіркою прозорості її стратегії. У цій історії різниця між хайпом навколо ШІ та його реальною економікою вже має ціну в $357 млрд.