Коу пояснив свою обіцянку принциповою позицією, заявивши: «Це не про політику чи паспорти. Це про чесність змагань, і саме цю позицію ми будемо захищати» . Його особиста поява в суді є незвичайним кроком — президенти спортивних федерацій рідко виступають як адвокати в арбітражі, — і свідчить про те, наскільки серйозно World Athletics сприймає виклик своїй владі.
Обидві керівні органи опинилися на шляху прямого зіткнення:
World Athletics категорично відкинула пропозицію МОК послабити обмеження, залишаючись однією з небагатьох великих світових спортивних організацій, яка відкрито дотримується жорсткої заборони, що суперечить курсу олімпійського руху . МОК раніше, 7 травня 2026 року, уже зняв обмеження з білоруських атлетів, залишивши їх для Росії
. World Athletics відхилила й цю рекомендацію
.
RUSAF подала дві окремі апеляції до CAS, розпочавши ескалаційну юридичну кампанію:
Перша апеляція (подана 9 липня 2026 року): Була подана після того, як Рада World Athletics 3 липня підтвердила виключення росіян. RUSAF заявила, що рішення «зачіпає фундаментальні інтереси легкої атлетики в Росії» і порушує принцип рівності у спорті . Федерація залучила спеціалізованих міжнародних спортивних юристів і подала апеляцію в п'ятиденний термін, визначений Конституцією World Athletics
.
Друга апеляція (подана 10 серпня 2026 року): Новий позов, який оскаржує ті самі санкції, але тепер RUSAF називає їх «політизованими» та такими, що суперечать принципу рівності у спорті . Саме цей позов спонукав Коу пообіцяти особисту присутність. RUSAF стверджує, що обмеження «порушують права організації» та «заважають їй повноцінно представляти інтереси російських спортсменів на міжнародному рівні»
.
Обидві справи зосереджені на фундаментальній суперечності: RUSAF стверджує, що заборона є політичною, а не спортивною, тоді як World Athletics наполягає, що це необхідний захід для захисту чесності змагань у світлі вторгнення в Україну . Слухання в CAS мають визначити, чи може окрема міжнародна федерація зберігати заборону, яку сам олімпійський рух уже скасував.
Особиста обіцянка Коу свідчить про те, що World Athletics готується до тривалої юридичної битви. Результат матиме наслідки не лише для легкої атлетики, а й для того, як міжнародні спортивні організації орієнтуватимуться на перетині спорту та геополітики — питання, яке ставатиме лише гострішим з наближенням Олімпійських ігор 2028 року в Лос-Анджелесі.