Linux 7.3: BIG TCP для VXLAN і Geneve, швидші правила маршрутизації та експеримент із ШІ

Мережеве оновлення Linux 7.3 вирізняється одразу у двох напрямках: воно має покращити роботу високонавантажених оверлейних мереж і систем із великою кількістю мережевих просторів імен, а також демонструє, як супроводжувачі ядра намагаються впоратися зі зростанням потоку патчів, створених за допомогою ШІ. Код потрапив до основної гілки під час merge window 20 серпня 2026 року, тож це ще не стабільний реліз Linux 7.3.

BIG TCP приходить у VXLAN і Geneve

Linux 7.3 розширює підтримку BIG TCP на UDP-драйвери тунелів VXLAN і Geneve. Ядро може обробляти всередині системи пакети з корисним навантаженням понад 64 КіБ, а перед передаванням у мережу розділяти їх за допомогою GSO і TSO. Ідеться не про надсилання нестандартно великих пакетів через мережу, а про зменшення витрат на обробку кожного пакета в оверлейному шляху.

У наведених тестах

netperf TCP_STREAM

• пропускна здатність VXLAN за стандартного MTU зросла з 34,44 до 39,56 Гбіт/с, тобто на 14,9%;
• коли апаратне розвантаження тунелю було вимкнено, показник VXLAN піднявся з 21,82 до 29,39 Гбіт/с — на 34,7%;
• Geneve за стандартного MTU зріс із 37,39 до 40,89 Гбіт/с, або на 9,4%.

Це не універсальна гарантія прискорення для кожної системи з Linux 7.3. Результат залежатиме від конфігурації всього шляху: значень gso_max_size і gro_max_size, можливостей мережевої карти, стану offload-функцій, MTU, типу тунелю та характеру навантаження. Перед розгортанням варто протестувати власну VXLAN- або Geneve-конфігурацію.

Менше блокувань під час роботи з правилами маршрутизації

Ще одна важлива зміна стосується додавання й видалення правил FIB для IPv4 та IPv6. Розробники зменшили залежність від широкого глобального блокування RTNL. Там, де це можливо, операції тепер захищаються м’ютексом, пов’язаним із відповідним fib_rules_ops, що дає змогу виконувати більше дій паралельно. Водночас RTNL усе ще потрібен у деяких сценаріях, зокрема на шляху fib_unmerge() для першого правила IPv4.

Синтетичний тест показав потенційний ефект для систем із масовим паралельним налаштуванням мережевих просторів імен. Створення 4096 просторів імен і додавання до кожного з них 1024 правил паралельно скоротилося:

• для IPv4 — із 22,752 до 0,918 секунди, приблизно у 24,8 раза;
• для IPv6 — із 35,181 до 1,214 секунди, приблизно у 29 разів.

Ці цифри характеризують екстремальну конкуренцію за блокування в штучному тесті. Вони не означають автоматичного 25–29-кратного прискорення запуску звичайних контейнерів або будь-якого іншого мережевого навантаження.

Супроводжувачі ядра шукають спосіб упоратися з потоком ШІ-патчів

Мережева підсистема Linux стала своєрідним полігоном для ШІ-інструментів у розробці ядра. Як повідомив Якоб Кіцінскі, до роботи надійшли 632 патчі net і 648 патчів net-next. За його оцінкою, приблизно від третини до половини net-next становили низькопріоритетні виправлення, очищення коду або уточнення, створені за участю ШІ. Це відповідає орієнтовно 216–324 патчам. Кіцінскі та Паоло Абені описали навантаження як «повністю непосильне».

Запропонований підхід не передбачає заміни супроводжувачів однією моделлю. Meta надала бюджет і доступ до кількох передових ШІ-моделей, щоб кожен патч міг пройти кілька первинних перевірок. Ідея полягає в тому, щоб зменшити ризик, що галюцинація або неправильна інтерпретація однієї моделі залишиться непоміченою.

Серед запланованих напрямів автоматизації — робота з Patchwork, стандартні процедурні повідомлення, редагування описів комітів і, можливо, застосування патчів, які вже перевірили люди, що користуються довірою команди. Це структурованіші завдання, ніж оцінка змін у рідкісному аварійному сценарії.

Саме тут проходить важлива межа. Незвичні перегони між потоками та шляхи відновлення обладнання — наприклад, обробка помилок PCIe і тайм-аутів — як і раніше потребують людської уваги. ШІ може відфільтрувати повторювану роботу, але не скасовує необхідності розуміти конкурентний доступ, контракти API та послідовність відновлення системи.

Нові драйвери та протокольні покращення

До мережевого pull request увійшли такі зміни:

• початковий драйвер Morse Micro mm81x для Wi‑Fi HaLow із підтримкою пристроїв USB і SDIO;
• новий бездротовий драйвер NXPWIFI, тоді як робота над багатоланковим режимом триває;
• початковий каркас драйвера Intel iXD для підтримки Control Plane PIC Function на IPU E2100 і новіших поколінь та FNIC;
• початкова підтримка CXL для мережевих карт AMD/Solarflare;
• можливість прошивання мікропрограм на обладнанні AMD Pensando.

Є й кілька менших, але практичних змін. MPTCP отримав аварійний механізм очищення черг пакетів, що прибули не за порядком, за умов надзвичайного дефіциту пам’яті. Це засіб відновлення для обмежених ресурсами сценаріїв, а не обіцянка вищої швидкості у звичайних умовах.

Передавання файлових дескрипторів через AF_UNIX також стало зручнішим для діагностики. З параметром SO_RIGHTS_NOTRUNC отримувач може визначити відхилений дескриптор і його errno, якщо LSM блокує конкретний дескриптор у масиві SCM_RIGHTS. Раніше після першої відмови решта масиву могла бути втрачена.

Коли Linux 7.3 стане доступним

Перший реліз-кандидат Linux 7.3 очікувався близько 30 серпня 2026 року, а стабільний випуск прогнозувався на кінець жовтня, якщо цикл розробки відбуватиметься за звичайним графіком.

Однак поява стабільного ядра не означає, що вже в жовтні його отримають більшість серверів і настільних систем. Дистрибутиви самостійно обирають версії ядер, вибірково переносять зміни, проводять власне тестування й публікують оновлення за окремими графіками. Дистрибутиви з rolling-моделлю можуть додати Linux 7.3 швидше, тоді як у системах із фіксованими релізами очікування може бути значно довшим.

CachyOS виглядає ймовірним раннім кандидатом через rolling-модель, але доступні серпневі дані не підтверджують конкретної дати переходу на Linux 7.3. Серпневі образи CachyOS на той момент використовували ядра Linux 7.1.

Що це означає на практиці

Для команд, які відповідають за інфраструктуру, найважливішими змінами можуть стати BIG TCP в оверлейних мережах і зменшення конкуренції під час масштабного налаштування правил у мережевих просторах імен. На них особливо варто звернути увагу в середовищах із VXLAN або Geneve, високою пропускною здатністю чи одночасним створенням великої кількості просторів імен.

Для розробників ядра не менш важливим може виявитися експеримент із перевіркою патчів за допомогою ШІ. Він окреслює практичний розподіл роботи: моделі беруть на себе повторюваний первинний аналіз і процедурні завдання, а супроводжувачі залишають за собою рішення у нетипових випадках, де зовні правдоподібний патч здатен спричинити взаємне блокування, неправильно обробити збій або порушити неявне правило синхронізації.

Отже, до Linux 7.3 прямує масштабний набір мережевих змін. Але перш ніж вони стануть надійним інструментом для більшості користувачів, ядру ще потрібні випробування на етапі реліз-кандидатів, перевірка на реальному обладнанні та інтеграція в конкретні дистрибутиви.