Помідори, «український сценарій» і $50 млн: як Кремль тисне на Вірменію перед виборами 7 червня

У фінальні дні перед вирішальними для Вірменії парламентськими виборами 7 червня Кремль відмовився від делікатності на користь бліцкригу з економічного тиску, дипломатичного шантажу та прихованого саботажу виборчого процесу. Мета — покарати уряд прем'єр-міністра Нікола Пашиняна за прозахідний курс і не дати його партії «Громадянський договір» здобути третій термін . Наймоторошнішою частиною кампанії стало неодноразове використання президентом Владіміром Путіним формулювання «український сценарій», яке прямо пов'язує європейські прагнення Вірменії з виправданням, що його Москва використала для повномасштабного вторгнення в Україну .

Західні посадовці та дослідники з відкритих джерел описують цю кампанію як одну з найінтенсивніших в історії сучасної Європи, що за масштабом поступається хіба що втручанню у вибори в Молдові 2025 року .

Економічний примус: від овочів до нафти

Найвідчутніший тиск спрямований на вразливу, залежну від торгівлі економіку Вірменії.

Заборони на імпорт сільгосппродукції
28 травня російська фітосанітарна служба «Россільгоспнагляд» оголосила про тимчасові обмеження на імпорт низки ключових позицій вірменського експорту фруктів та овочів, пославшись на фітосанітарні порушення. До забороненого списку потрапили томати, огірки, перець, листова зелень, полуниця, жива риба та квіти. Обмеження спеціально запровадили за тиждень до голосування . Це добре знайомий кремлівський сценарій використання санітарних норм як політичного важеля проти сусідів, що проводять незалежну зовнішню політику .

Погрози припинити постачання енергоносіїв та алмазів
Кількома днями раніше Росія посилила економічний тиск, попередивши про можливе призупинення або розірвання двосторонньої угоди 2013 року, яка скасовувала експортні мита на природний газ, нафтопродукти та необроблені алмази, що постачаються до Вірменії . Міністр енергетики РФ Сєргєй Цівілєв прямо заявив, що ці критично важливі поставки будуть припинені, якщо Єреван продовжить курс на вступ до Європейського Союзу . Речниця МЗС Росії Марія Захарова підтвердила, що посольство РФ надіслало офіційний лист-ультиматум з таким попередженням .

Дипломатичні та багатосторонні ультиматуми

Економічний тиск супроводжувався синхронізованою дипломатичною атакою, яка переросла з двостороннього тиску в багатосторонню блокаду.

Посла відкликали для «консультацій»
30 травня МЗС Росії оголосило про відкликання свого посла у Вірменії Сєргєя Копиркіна до Москви для екстрених консультацій. У заяві міністерства це прямо пов'язали з «кроками, зробленими вірменським керівництвом у напрямку зближення з Європейським Союзом, що підриває співпрацю в рамках Євразійського економічного союзу» . Відкликання посла є надзвичайно серйозним дипломатичним сигналом, який застосовується у моменти глибокої кризи.

Ультиматум щодо референдуму в ЄАЕС
На саміті Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) в Астані 29 травня Путін об'єднав лідерів Білорусі, Казахстану та Киргизстану навколо спільної вимоги. Чотири президенти закликали Вірменію негайно провести загальнонаціональний референдум, щоб обрати між членством у ЄС чи перебуванням у ЄАЕС. У їхній заяві наголошується, що підготовка Вірменії до вступу в ЄС несе «значні ризики для економічної безпеки» блоку, і дається доручення підготувати до грудня 2026 року доповідь про «можливі наслідки призупинення» дії договору про ЄАЕС щодо Вірменії . Ультиматум ставить Вірменію перед чітким вибором «або-або» з визначеним терміном.

Моторошний контекст: «український сценарій» від Путіна

Путін уперше згадав про «український сценарій» 9 травня і настійливо повторив це після саміту ЄАЕС 29 травня, попереджаючи, що Вірменію може спіткати доля України, якщо вона продовжить свій проєвропейський курс . Він заявив, що колись заявка Києва на вступ до ЄС спровокувала «кризу» в тій країні — йдеться про Революцію Гідності 2014 року, яку Путін роками хибно зображує як фінансований Заходом переворот — і натякнув, що подібна динаміка може поглинути й Вірменію .

Російський президент заявив, що Вірменія має визначитися «якомога швидше» між інтеграцією до ЄС та своїми зобов'язаннями в ЄАЕС, попередивши, що в разі прийняття стандартів ЄС Москва «згорне» всю економічну інтеграцію, а вірменам знадобляться дозволи для роботи в Росії . Він також воскресив привид збройного конфлікту, коли російські державні ЗМІ розтлумачили його заяви як попередження, що «український сценарій» може означати військове вторгнення Росії .

Ці слова не є випадковими. Зображуючи демократичний вибір Вірменії як екзистенційну загрозу безпеці Росії, Кремль використовує ту саму наративну конструкцію, якою виправдовував вторгнення 2022 року . МЗС Росії посилило цю риторику, публічно звинувативши Вірменію у «відсутності збалансованої позиції щодо Москви» та «співпраці з європейськими державами, які бажають Росії зла» .

Таємні операції: голоси, боти та фейки

Під прикриттям публічних погроз діє апарат таємного втручання, який, згідно з розслідуванням Reuters та оцінками західних розвідок, активно працює над безпосередньою маніпуляцією результатами виборів.

Схема перевезення виборців за $50 мільйонів
За даними розслідування Reuters, яке посилається на п'ятьох західних розвідників та внутрішні документи, Кремль виділив близько $50 мільйонів на транспортування десятків тисяч вірмен із подвійним російсько-вірменським громадянством до Вірменії, щоб вони проголосували проти правлячої партії Пашиняна. План, за повідомленнями, має на меті мобілізувати до 100 000 виборців — кількість, яка потенційно здатна вплинути на результат .

Операцію, ймовірно, курує новостворений кремлівський орган — Управління стратегічного співробітництва та партнерства, засноване у жовтні . Як виконавець фігурує «Агентство соціального дизайну» (Social Design Agency, SDA) — фінансована Кремлем організація, чиї працівники були залучені до пропагандистських кампаній по всій Європі . Раніше МЗС Великої Британії заявляло, що SDA «отримала від Кремля завдання та фінансування для проведення низки операцій втручання, спрямованих на підрив» демократичних процесів .

Мережі ботів і дезінформація
Паралельно мережі, пов'язані з Кремлем, розгорнули масштабну дезінформаційну кампанію. Незалежне російське видання-розслідувач Agentstvo та аналітична група Bot Blocker виявили спеціалізовану мережу ботів у соцмережі X (колишній Twitter), яка використовує гібридний підхід: автоматизовані акаунти на базі штучного інтелекту координують дії з профілями під керуванням живих операторів, щоб посилювати антипашинянівські меседжі та підривати підтримку його уряду . Операція також включає створення фейкових вебсайтів, які імітують справжні вірменські новинні видання для поширення проросійської пропаганди .

Речниця МЗС Росії Марія Захарова відкинула ці звинувачення, назвавши їх західною дезінформацією .

Міжнародна реакція

Європейський Союз відреагував публічним виявом солідарності. Речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні заявив, що ЄС підтримує «демократичну стійкість Вірменії, включно з протидією гібридним загрозам, іноземним інформаційним маніпуляціям і втручанню» . Заява прямо визнавала характер тиску Кремля, не загострюючи конфронтацію.

З наближенням дня виборів ситуація залишається вкрай нестабільною. Хоча сільськогосподарські заборони, енергетичні погрози та дипломатичні дії є підтвердженими офіційними заходами Росії, план перевезення виборців за $50 млн та деталі роботи бот-мереж базуються на джерелах західних розвідок і журналістських розслідуваннях, і повний масштаб їхньої реалізації ще не верифікований. Безперечним є те, що голосування 7 червня у Вірменії перетворилося на новітній фронт кремлівської кампанії з недопущення виходу будь-якої колишньої радянської республіки зі своєї орбіти — і сценарій цього тиску стає дедалі відвертішим, дорожчим і загрозливішим.