Практично одночасно, в період з неділі по понеділок (9–10 серпня), серія щонайменше з трьох ударів безпілотників вразила нафтопереробний завод (НПЗ) в Ез-Завії — найбільший діючий НПЗ в країні, розташований приблизно за 40 км на захід від Тріполі . Найбільш руйнівним став удар по резервуару для зберігання бензину, що містив близько 4,5 мільйона літрів пального. Це спричинило масштабну пожежу та обвал резервуара . Попередня атака 8 серпня пошкодила резервуар із неочищеним нафтою . Національна нафтова корпорація (NOC) оголосила «надзвичайний стан» і попередила, що в разі продовження атак буде змушена оголосити форс-мажор та повністю зупинити роботу заводу . Особи, які здійснили атаки, досі не встановлені .
Усі ці події розгортаються на тлі активізації дипломатичних зусиль США, спрямованих на об'єднання ворогуючих лівійських фракцій. Старший радник президента США з питань арабських та африканських справ Массад Булос очолює так звану «ініціативу Булоса», яка передбачає створення нового, інклюзивного виконавчого органу для управління країною до проведення виборів . Державний секретар США Марко Рубіо зустрічався з Халіфою Хафтаром у червні 2026 року, а в липні в Сірті відбулися знакові переговори між ворогуючими військовими . У звіті Дослідницької служби Конгресу США зазначається, що адміністрація сприяла ухваленню першого за понад десять років єдиного державного бюджету Лівії . Однак критики попереджають, що ці зусилля ризикують перетворитися на «елітний компроміс», який закріпить владу суперників-силовиків, а не призведе до демократичного переходу . Дорожня карта ООН від серпня 2025 року залишається заблокованою .
Ці три паралельні події демонструють глибоку фрагментацію Лівії, де насильство та дипломатія розвиваються паралельно і часто суперечать одна одній. Вбивство аль-Мансурі свідчить про вразливість навіть внутрішньої безпеки ЛНА, підриваючи заяви Хафтара про контроль над Бенгазі . Удари по НПЗ в Ез-Завії перетворюють нафтовий сектор — основне джерело доходів країни — на стратегічну ціль, що загрожує економічною дестабілізацією всіх сторін . Американська дипломатія намагається використати рідкісний момент для переговорів, але насильство свідчить, що спойлери — чи то ісламістські бойовики, ополчення, чи зовнішні гравці — активно намагаються зірвати процес . Доки не буде встановлено винуватців або кардинально не зміниться ситуація з безпекою, шлях до політичного об'єднання залишатиметься під загрозою з боку озброєних груп, готових завдавати ударів як по високопоставлених військових цілях, так і по економічному фундаменту нації.
Бригадний генерал Фавзі аль-Мансурі (у деяких джерелах — генерал-майор) очолював департамент військової розвідки східної Лівійської національної армії . За даними кількох джерел, вибуховий пристрій був встановлений в його автомобілі та спрацював біля його будинку в районі Ель-Хаварі в Бенгазі ввечері 10 серпня 2026 року . Командування ЛНА назвало вибух «боягузливою та підступною» терористичною атакою та пообіцяло провести розслідування . Аль-Мансурі обіймав цю посаду приблизно з травня 2024 року, що робило його центральною фігурою в системі безпеки Хафтара .
Нафтопереробний завод в Ез-Завії є найбільшим діючим НПЗ Лівії потужністю 120 000 барелів на день . Кампанія безпілотників тривала три дні: 8 серпня було пошкоджено резервуар із сирою нафтою ; в ніч на 10 серпня атаковано опріснювальну установку ; а 10 серпня вражено резервуар із 4,5 млн літрів бензину . NOC попередила про можливе оголошення форс-мажору .
Адміністрація Трампа активізувала участь у лівійському врегулюванні з 2025 року. Массад Булос неодноразово відвідував Лівію . У квітні 2026 року вперше за 10 років було погоджено єдиний бюджет . У червні 2026 року Марко Рубіо зустрівся з Хафтаром та його сином Саддамом . У липні в Сірті відбулися переговори про об'єднання армій . Критики називають цю ініціативу «елітним компромісом», що може закріпити владу польових командирів . Дорожня карта ООН від серпня 2025 року залишається нереалізованою .