Навіщо Ізраїль і Сирія провели переговори після удару по авіабазі Абу-аль-Духур

Чому переговори стали потрібними саме після удару

Зустріч міністра закордонних справ Сирії Асада аш-Шайбані з директором «Моссаду» Романом Гофманом була спробою загасити кризу після ізраїльської атаки на авіабазу Абу-аль-Духур 18 серпня. Початкова суперечка про роль Туреччини в Сирії після падіння режиму Башара Асада швидко набула ширшого виміру: у ній опинилися Ізраїль, Сирія, Туреччина та Сполучені Штати. 102

За даними сирійських державних медіа та інших повідомлень, по базі було завдано щонайменше восьми ударів. Цілями стали злітно-посадкова смуга та складські приміщення. Сирійське військове джерело й місцевий житель повідомили, що жертв не було. 116 Особливу увагу привернув час атаки: напередодні об’єкт відвідала турецька делегація, яка залишила його лише за кілька годин до ударів. 18

Що заявляє Ізраїль

Ізраїль пояснив операцію прагненням не допустити порушення домовленого безпекового статус-кво. За версією ізраїльських посадовців, Дамаск наближався до дозволу на розміщення турецьких військ на базі, що могло створити турецький військовий плацдарм поблизу Алеппо. Ізраїль стверджує, що неодноразово попереджав про наслідки такого кроку. 2238

Йшлося не лише про сам факт присутності турецьких військових. Ізраїльські представники розглядають системи протиповітряної оборони, безпілотники та ракети в Сирії як потенційну загрозу, здатну обмежити свободу дій ізраїльської авіації або створити новий військовий ризик. У цій логіці удар подавався як превентивне попередження, а не як спроба знищити турецьких військовослужбовців. 18

Водночас ця версія залишається спірною. Те, що удар відбувся після візиту турецької делегації, підтверджує часовий зв’язок між подіями, але саме по собі не доводить, що розгортання турецьких сил було схвалене або мало розпочатися найближчим часом.

Як це пояснює Сирія

Дамаск відкинув ізраїльське трактування. Сирійські посадовці заявили, що візит турецьких представників стосувався навчання та військової співпраці, а не створення постійної турецької бази чи тривалого розміщення військ на Абу-аль-Духурі. Аш-Шайбані також сказав, що на момент атаки об’єкт був переважно порожнім, і заперечив, що присутність Туреччини виправдовувала удари. 1333

Сирія назвала атаку порушенням свого суверенітету та закликала до деескалації. Тому недільні переговори дали сторонам можливість обговорити безпекові домовленості напряму, не дозволяючи одностороннім ударам і публічним звинуваченням остаточно визначити відносини між Дамаском та Ізраїлем. 1020

Чому обурилася Туреччина

Анкара назвала ізраїльські твердження про турецькі плани в Сирії безпідставними та засудила атаку. Туреччина наполягає, що її співпраця з Дамаском пов’язана з військовою підготовкою, стабільністю Сирії та відбудовою країни, а не з наступальними планами чи спробою оточити Ізраїль. 449

Ситуація особливо чутлива через розташування Абу-аль-Духура неподалік турецького кордону. Удар по об’єкту, де могли перебувати або який могли інспектувати турецькі військові, створював ризик прямої відповіді Анкари — навіть якщо Ізраїль планував уразити лише сирійську інфраструктуру.

Чому занепокоївся Вашингтон

Спеціальний посланник США щодо Сирії Том Баррак назвав операцію «непотрібною ескалацією» та повідомив, що Вашингтон працює над механізмом запобігання випадковим зіткненням між Ізраїлем, Туреччиною і Сирією. За його словами, Туреччину не попередили заздалегідь, тому вона могла сприйняти рух ізраїльських літаків як загрозу. 150

Ізраїльські посадовці це заперечили, заявивши, що США були поінформовані. Питання попередження має принципове значення: Туреччина є союзником Вашингтона та членом НАТО, а отже будь-який інцидент із турецькими військовими підвищує ризик масштабнішої дипломатичної й безпекової кризи. 2139

Пізніше Баррак заявив, що удар міг підштовхнути Туреччину до ширшого протистояння. Це оцінка американського посланника, а не доведений факт щодо намірів Ізраїлю. 3637

Яку роль відігравали непублічні контакти

Недільна зустріч не була першим недавнім контактом між ізраїльськими та сирійськими представниками. За словами співрозмовників, обізнаних із ситуацією, Гофман та аш-Шайбані вже розмовляли телефоном 14 серпня — за чотири дні до удару по авіабазі. Тоді вони також обговорювали військову присутність Туреччини в Сирії. 2

Це пояснює значення недільних переговорів. У сторін уже існував канал для обговорення спірної турецької присутності, але він не привів до правил, які визнавали б усі учасники. Ізраїль діяв на підставі власної оцінки потенційної загрози, тоді як Сирія та Туреччина заявляли, що на базі не формувався такий плацдарм.

Що залишається невирішеним

Безпосередньою метою зустрічі було знизити напруження після бомбардування, а не врегулювати всі розбіжності щодо ролі Туреччини в Сирії. Головне питання полягає в тому, чи мала база Абу-аль-Духур стати турецьким військовим опорним пунктом, чи йшлося лише про візит для навчання та співпраці.

Доступні повідомлення підтверджують послідовність подій — візит турецької делегації, удари 18 серпня, взаємні звинувачення та подальші дипломатичні контакти. Однак вони не дають незалежного підтвердження ізраїльської оцінки розвідданих. Найобережніший висновок такий: Ізраїль заявляє, що прагнув запобігти небезпечному розгортанню турецьких сил, тоді як Сирія і Туреччина заперечують, що такі плани існували. Недільні переговори стали спробою не допустити, щоб ця суперечка переросла у відкрите протистояння між Ізраїлем і Туреччиною на території Сирії. 103350