Стрибок виробництва — завдяки старим замовленням, а не новому попиту

Липневий сплеск виробництва був зумовлений переважно тим, що підприємства виконували накопичені замовлення (backlogs), а не зростанням нових замовлень . Нові замовлення залишалися слабкими, що викликає сумніви, чи зможе виробництво зростати далі, щойно портфель замовлень буде вичерпано . Експерти S&P Global зазначають, що "заводи єврозони переживають літній сплеск виробництва, яке зростає найшвидшими темпами за чотири роки", але водночас наголошують, що це відбувається за рахунок виконання раніше розміщених замовлень .

Німеччина vs Франція: глибокий розрив усередині єврозони

Липневі дані продемонстрували вкрай нерівномірну картину в найбільших економіках блоку :

• Німеччина стала головним двигуном піднесення. Її обробна промисловість зростала найшвидшими темпами за останні роки завдяки активному промисловому виробництву. Остаточний PMI Німеччини становив 52,2, що вище за червневі 50,3 .
• Франція натомість знову скотилася до спаду — її остаточний PMI знизився, що свідчить про поглиблення розриву між двома найбільшими економіками єврозони .
• Зростання Італії також сповільнилося, оскільки нові замовлення зупинилися .

Загальний композитний PMI єврозони (який охоплює як промисловість, так і сферу послуг) у липні зріс до 51,9 з 50,0 у червні, повернувшись до зростання вперше за чотири місяці. Це відповідає зростанню ВВП приблизно на 0,3% у квартальному вимірі .

Конфлікт на Близькому Сході — енергія, ланцюги постачання та інфляція

Війна на Близькому Сході (включно з блокуванням Ормузької протоки) нависає важкою тінню над відновленням, про що попереджають численні офіційні джерела :

• Ціни на енергоносії: Вартість нафти та газу різко зросла після початку конфлікту наприкінці лютого 2026 року. Ціни на нафтопродукти (бензин, дизель, авіаційне пальне) підскочили на 40–45%, значно випереджаючи зростання цін на сиру нафту . Волатильність цін на енергоносії повернулася до рівнів початку 2022 року .
• Ланцюги постачання: Фізичні перебої з експортом енергоносіїв та інших товарів із країн Перської затоки створюють нові вузькі місця. Закриття Ормузької протоки порушує глобальні ланцюги постачання . Порушення імпорту нафтохімічної продукції та інших ключових проміжних товарів може призвести до дефіциту важливої сировини .
• Інфляція: У червневому Економічному бюлетені ЄЦБ прямо зазначено, що "війна на Близькому Сході генерує інфляційний тиск" . ЄЦБ підвищив ставки на 25 базисних пунктів у червні 2026 року. Згідно з прогнозами, головний показник інфляції становитиме 3,0% у 2026 році, 2,3% — у 2027-му та 2,0% — у 2028-му .

Монетарна політика ЄЦБ та стійкість відновлення

Європейський центральний банк опинився перед складним вибором :

• На засіданні 23 липня ЄЦБ залишив ставки без змін, посилаючись на надзвичайно волатильні ціни на енергоносії та невизначеність. Рівень цін на енергоносії "значно перевищує показники, зафіксовані до конфлікту" . Повний вплив енергетичного шоку на інфляцію "ще не проявився" .
• Дедалі більша кількість економістів, опитаних Reuters, очікує другого підвищення ставки у вересні 2026 року через новий сплеск цін на енергоносії. Усі 74 економісти, опитані 13–16 липня, прогнозували, що ЄЦБ залишить ставку без змін у липні, але більшість уже очікувала її підвищення у вересні . Стрибок цін на нафту на 20% після чергової ескалації конфлікту на Близькому Сході змусив ринки закладати в ціни ще два підвищення ставки цього року .

Підсумок: крихке та невизначене зростання

Липневі дані PMI свідчать про те, що відновлення обробної промисловості єврозони є крихким. Оскільки зростання виробництва ґрунтується на виконанні накопичених замовлень, а не на нових замовленнях, і оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує підвищувати витрати та порушувати ланцюги постачання, стабільність цього зростання є вкрай невизначеною . Сам ЄЦБ попередив, що невизначеність залишається високою і що він уважно стежить за інтенсивністю та тривалістю енергетичного шоку .

Стрибок виробництва — завдяки старим замовленням, а не новому попиту

Липневий сплеск виробництва був зумовлений переважно тим, що підприємства виконували накопичені замовлення (backlogs), а не зростанням нових замовлень . Нові замовлення залишалися слабкими, що викликає сумніви, чи зможе виробництво зростати далі, щойно портфель замовлень буде вичерпано . Експерти S&P Global зазначають, що "заводи єврозони переживають літній сплеск виробництва, яке зростає найшвидшими темпами за чотири роки", але водночас наголошують, що це відбувається за рахунок виконання раніше розміщених замовлень .

Німеччина vs Франція: глибокий розрив усередині єврозони

Липневі дані продемонстрували вкрай нерівномірну картину в найбільших економіках блоку :

• Німеччина стала головним двигуном піднесення. Її обробна промисловість зростала найшвидшими темпами за останні роки завдяки активному промисловому виробництву. Остаточний PMI Німеччини становив 52,2, що вище за червневі 50,3 .
• Франція натомість знову скотилася до спаду — її остаточний PMI знизився, що свідчить про поглиблення розриву між двома найбільшими економіками єврозони .
• Зростання Італії також сповільнилося, оскільки нові замовлення зупинилися .

Загальний композитний PMI єврозони (який охоплює як промисловість, так і сферу послуг) у липні зріс до 51,9 з 50,0 у червні, повернувшись до зростання вперше за чотири місяці. Це відповідає зростанню ВВП приблизно на 0,3% у квартальному вимірі .

Конфлікт на Близькому Сході — енергія, ланцюги постачання та інфляція

Війна на Близькому Сході (включно з блокуванням Ормузької протоки) нависає важкою тінню над відновленням, про що попереджають численні офіційні джерела :

• Ціни на енергоносії: Вартість нафти та газу різко зросла після початку конфлікту наприкінці лютого 2026 року. Ціни на нафтопродукти (бензин, дизель, авіаційне пальне) підскочили на 40–45%, значно випереджаючи зростання цін на сиру нафту . Волатильність цін на енергоносії повернулася до рівнів початку 2022 року .
• Ланцюги постачання: Фізичні перебої з експортом енергоносіїв та інших товарів із країн Перської затоки створюють нові вузькі місця. Закриття Ормузької протоки порушує глобальні ланцюги постачання . Порушення імпорту нафтохімічної продукції та інших ключових проміжних товарів може призвести до дефіциту важливої сировини .
• Інфляція: У червневому Економічному бюлетені ЄЦБ прямо зазначено, що "війна на Близькому Сході генерує інфляційний тиск" . ЄЦБ підвищив ставки на 25 базисних пунктів у червні 2026 року. Згідно з прогнозами, головний показник інфляції становитиме 3,0% у 2026 році, 2,3% — у 2027-му та 2,0% — у 2028-му .

Монетарна політика ЄЦБ та стійкість відновлення

Європейський центральний банк опинився перед складним вибором :

• На засіданні 23 липня ЄЦБ залишив ставки без змін, посилаючись на надзвичайно волатильні ціни на енергоносії та невизначеність. Рівень цін на енергоносії "значно перевищує показники, зафіксовані до конфлікту" . Повний вплив енергетичного шоку на інфляцію "ще не проявився" .
• Дедалі більша кількість економістів, опитаних Reuters, очікує другого підвищення ставки у вересні 2026 року через новий сплеск цін на енергоносії. Усі 74 економісти, опитані 13–16 липня, прогнозували, що ЄЦБ залишить ставку без змін у липні, але більшість уже очікувала її підвищення у вересні . Стрибок цін на нафту на 20% після чергової ескалації конфлікту на Близькому Сході змусив ринки закладати в ціни ще два підвищення ставки цього року .

Підсумок: крихке та невизначене зростання

Липневі дані PMI свідчать про те, що відновлення обробної промисловості єврозони є крихким. Оскільки зростання виробництва ґрунтується на виконанні накопичених замовлень, а не на нових замовленнях, і оскільки конфлікт на Близькому Сході продовжує підвищувати витрати та порушувати ланцюги постачання, стабільність цього зростання є вкрай невизначеною . Сам ЄЦБ попередив, що невизначеність залишається високою і що він уважно стежить за інтенсивністю та тривалістю енергетичного шоку .