Перестановки почалися 9 серпня з призначення Мохсена Резеї секретарем Вищої ради національної безпеки (ВРНБ), за яким 10 серпня відбулися ще шість військових указів. Ці посади замінюють попередників, які загинули в бою, або заповнюють позиції, які тимчасово залишалися вакантними .
Мохсен Резеї — секретар ВРНБ
Резеї, колишній головнокомандувач КВІР (1981–1997) та ветеран ірано-іракської війни, тепер керує головним органом Ірану з питань безпеки та зовнішньої політики. Будучи впливовим прихильником жорсткої лінії та близьким союзником Хаменеї, його призначення вводить досвідченого воєначальника безпосередньо в переговорний процес, зменшуючи ймовірність раннього компромісу .
Ахмад Вагіді — головнокомандувач КВІР
Вагіді, підвищений до генерал-майора, був офіційно затверджений на посаді командувача КВІР після виконання обов'язків у тимчасовому статусі. Хаменеї наказав йому підготувати КВІР до «потужних наступальних операцій» та «максимального стримування» .
Алі Абдоллахі — начальник штабу Збройних сил
Абдоллахі, генерал-майор, отримав завдання завершити інтеграцію Генерального штабу Збройних сил із Центральним штабом «Хатам аль-Анбія», головним оперативним командуванням Ірану. Це об'єднання покликане прискорити спільне оперативне командування та обмін даними на полі бою .
Кіюмарс Хейдарі — заступник начальника штабу
Хейдарі, бригадний генерал, був призначений для підтримки зусиль з інтеграції командування .
Алі Озмаї — командувач ВМС КВІР
Контр-адмірал Озмаї бере на себе відновлення військово-морського командування КВІР після воєнних втрат, що є особливо чутливою позицією на тлі триваючого закриття Ормузької протоки .
Хоссейн Таєб — керівник «Басидж»
Таєб, колишній начальник розвідки КВІР, який керував розвідувальним підрозділом організації протягом 13 років, повертається, щоб очолити воєнізовані сили «Басидж». Його мандат включає розширення низової розвідувальної мережі «Басидж» та використання нових технологій для моніторингу населення — це найчіткіший сигнал про зосередження на внутрішньому контролі в умовах затяжної війни .
Додаткова роль у Генеральному штабі Збройних сил
Сьоме призначення завершило переформатування командної структури, заповнивши ще одну прогалину у військовому керівництві .
Нагді, старший радник командувача КВІР, зробив три взаємопов'язані заяви 11–13 серпня, які безпосередньо узгоджуються з призначеннями :
Стратегія затяжної війни: Нагді заявив, що Іран може навмисно затягнути конфлікт до завершення президентського терміну Дональда Трампа, нав'язуючи витрати, щоб стримати майбутні атаки та пережити поточну адміністрацію США . Ця логіка виснаження лежить в основі призначення досвідчених воєначальників.
«Слабші, ніж ми думали»: Він оцінив американські війська як менш здатні, ніж Іран припускав, стверджуючи, що Іран виробляє ракети швидше, ніж їх використовує, — сигнал про стійкий військовий потенціал .
Перехід до «наступальної доктрини»: Нагді прямо заявив, що Іран переходить від оборонної позиції до наступальної, а сили готові проводити операції за межами Ірану. «Коли умови будуть сприятливими і буде відданий наказ, ми повинні мати можливість перенести операції на територію ворога», — сказав він в інтерв'ю державному телебаченню .
Ці заяви не є окремими від перестановок — вони є їхнім доктринальним обґрунтуванням. Кожне призначення слугує логіці «затяжного наступу»:
Повернення Таєба до керівництва «Басидж» є найбільш очевидним сигналом внутрішнього контролю. «Басидж» відігравав центральну роль у придушенні внутрішнього інакомислення, а мандат Таєба включає розширення розвідувальної мережі воєнізованих формувань та використання нових технологій для моніторингу населення . Це свідчить про те, що керівництво передбачає внутрішні заворушення під час затяжного конфлікту та заздалегідь створює посилений апарат безпеки.
Численні джерела підтверджують, що переговори про припинення вогню між США та Іраном залишаються заблокованими. The Japan Times повідомляє, що переговори «зайшли в глухий кут», оскільки Іран переходить до більш агресивної військової позиції . Призначення Резеї до ВРНБ — органу, який контролює ядерні переговори та переговори з безпеки, — вводить прихильника жорсткої лінії безпосередньо в переговорний процес, зменшуючи ймовірність раннього компромісу . Хоча кілька звітів зазначають, що Пакистан виступав посередником і підтримував канали діалогу з обома сторонами, жодних ознак прориву немає: поєднання нових призначень, спрямованих на наступ, та публічної риторики Нагді про те, щоб «пережити Трампа», фактично унеможливили прогрес у переговорах.
Перестановки почалися 9 серпня з призначення Мохсена Резеї секретарем Вищої ради національної безпеки (ВРНБ), за яким 10 серпня відбулися ще шість військових указів. Ці посади замінюють попередників, які загинули в бою, або заповнюють позиції, які тимчасово залишалися вакантними .
Мохсен Резеї — секретар ВРНБ
Резеї, колишній головнокомандувач КВІР (1981–1997) та ветеран ірано-іракської війни, тепер керує головним органом Ірану з питань безпеки та зовнішньої політики. Будучи впливовим прихильником жорсткої лінії та близьким союзником Хаменеї, його призначення вводить досвідченого воєначальника безпосередньо в переговорний процес, зменшуючи ймовірність раннього компромісу .
Ахмад Вагіді — головнокомандувач КВІР
Вагіді, підвищений до генерал-майора, був офіційно затверджений на посаді командувача КВІР після виконання обов'язків у тимчасовому статусі. Хаменеї наказав йому підготувати КВІР до «потужних наступальних операцій» та «максимального стримування» .
Алі Абдоллахі — начальник штабу Збройних сил
Абдоллахі, генерал-майор, отримав завдання завершити інтеграцію Генерального штабу Збройних сил із Центральним штабом «Хатам аль-Анбія», головним оперативним командуванням Ірану. Це об'єднання покликане прискорити спільне оперативне командування та обмін даними на полі бою .
Кіюмарс Хейдарі — заступник начальника штабу
Хейдарі, бригадний генерал, був призначений для підтримки зусиль з інтеграції командування .
Алі Озмаї — командувач ВМС КВІР
Контр-адмірал Озмаї бере на себе відновлення військово-морського командування КВІР після воєнних втрат, що є особливо чутливою позицією на тлі триваючого закриття Ормузької протоки .
Хоссейн Таєб — керівник «Басидж»
Таєб, колишній начальник розвідки КВІР, який керував розвідувальним підрозділом організації протягом 13 років, повертається, щоб очолити воєнізовані сили «Басидж». Його мандат включає розширення низової розвідувальної мережі «Басидж» та використання нових технологій для моніторингу населення — це найчіткіший сигнал про зосередження на внутрішньому контролі в умовах затяжної війни .
Додаткова роль у Генеральному штабі Збройних сил
Сьоме призначення завершило переформатування командної структури, заповнивши ще одну прогалину у військовому керівництві .
Нагді, старший радник командувача КВІР, зробив три взаємопов'язані заяви 11–13 серпня, які безпосередньо узгоджуються з призначеннями :
Стратегія затяжної війни: Нагді заявив, що Іран може навмисно затягнути конфлікт до завершення президентського терміну Дональда Трампа, нав'язуючи витрати, щоб стримати майбутні атаки та пережити поточну адміністрацію США . Ця логіка виснаження лежить в основі призначення досвідчених воєначальників.
«Слабші, ніж ми думали»: Він оцінив американські війська як менш здатні, ніж Іран припускав, стверджуючи, що Іран виробляє ракети швидше, ніж їх використовує, — сигнал про стійкий військовий потенціал .
Перехід до «наступальної доктрини»: Нагді прямо заявив, що Іран переходить від оборонної позиції до наступальної, а сили готові проводити операції за межами Ірану. «Коли умови будуть сприятливими і буде відданий наказ, ми повинні мати можливість перенести операції на територію ворога», — сказав він в інтерв'ю державному телебаченню .
Ці заяви не є окремими від перестановок — вони є їхнім доктринальним обґрунтуванням. Кожне призначення слугує логіці «затяжного наступу»:
Повернення Таєба до керівництва «Басидж» є найбільш очевидним сигналом внутрішнього контролю. «Басидж» відігравав центральну роль у придушенні внутрішнього інакомислення, а мандат Таєба включає розширення розвідувальної мережі воєнізованих формувань та використання нових технологій для моніторингу населення . Це свідчить про те, що керівництво передбачає внутрішні заворушення під час затяжного конфлікту та заздалегідь створює посилений апарат безпеки.
Численні джерела підтверджують, що переговори про припинення вогню між США та Іраном залишаються заблокованими. The Japan Times повідомляє, що переговори «зайшли в глухий кут», оскільки Іран переходить до більш агресивної військової позиції . Призначення Резеї до ВРНБ — органу, який контролює ядерні переговори та переговори з безпеки, — вводить прихильника жорсткої лінії безпосередньо в переговорний процес, зменшуючи ймовірність раннього компромісу . Хоча кілька звітів зазначають, що Пакистан виступав посередником і підтримував канали діалогу з обома сторонами, жодних ознак прориву немає: поєднання нових призначень, спрямованих на наступ, та публічної риторики Нагді про те, щоб «пережити Трампа», фактично унеможливили прогрес у переговорах.