Ніч далекобійних ударів: Сили оборони України вдарили по НПЗ у Ярославлі та Уфі одночасно

Якої шкоди завдано НПЗ

"Славнєфть-ЯНОС" (Ярославль) — Атака сталася вранці 6 серпня. В результаті удару на одному з п'яти найбільших НПЗ Росії спалахнула масштабна пожежа. Стовпи чорного диму здіймалися над підприємством, яке виробляє бензин, дизельне паливо та авіаційний гас для центральної частини Росії . Це вже сьома атака українських дронів на цей завод лише у 2026 році . Потужність НПЗ становить близько 15 мільйонів тонн нафти на рік (приблизно 300 000 барелів на добу) . За даними Генштабу, на території заводу підтверджено три окремі осередки пожежі .

"Башнєфть-Новойл" (Уфа) — Удар по цьому НПЗ було завдано 5 серпня. Атака спричинила пожежу в промисловій зоні Уфи — столиці Башкортостану, яка є одним із найбільших нафтопереробних хабів Росії. "Башнєфть-Новойл" — один із трьох заводів компанії "Роснєфть" в уфимському кластері, його потужність становить близько 7,5 млн тонн на рік (~150 000 барелів на добу). Загальна ж потужність усього уфимського комплексу (Новойл + Уфанєфтєхім + УНПЗ) сягає приблизно 24 млн тонн на рік . Місцева влада визнала, що пожежу спричинили уламки збитих дронів, але не уточнила, які саме об'єкти постраждали .

Суперечливі дані російської ППО

Російська влада надала дві різні цифри щодо кількості збитих дронів. Жодна з них не підлягає незалежній верифікації:

• Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв заявив, що регіон зазнав "наймасованішої атаки" українських дронів, і повідомив про збиття 92 дронів над областю .
• Міністерство оборони РФ заявило про набагато більшу кількість — нібито 605 українських дронів було збито по всій країні в ніч на 5–6 серпня, назвавши це однією з наймасштабніших атак за весь час війни .

Величезна різниця між регіональними (92) та загальнонаціональними (605) даними є типовою для російської практики агрегувати всі повітряні загрози з усіх регіонів в одну загальну цифру.

Росія у паливній кризі: контекст ударів

Атаки 5–6 серпня відбулися на тлі найглибшої паливної кризи в Росії за останні десятиліття, яка є прямим наслідком багатомісячної української кампанії зі знищення нафтопереробної інфраструктури:

• 43% переробних потужностей виведено з ладу — з весни 2026 року частково або повністю зупинено такі великі НПЗ, як Сизранський, Омський, Саратовський, Рязанський та інші .
• Переробка нафти на 21-річному мінімумі — на початок липня 2026 року російські НПЗ переробляли в середньому всього 3,91 млн барелів нафти на добу — це найнижчий показник за понад два десятиліття .
• Виробництво бензину становить лише 65% від сезонної потреби (дані на початок липня) .
• Заборона експорту — Росія запровадила заборону на експорт бензину (з березня), дизельного палива (з 8 липня, продовжено до 31 січня 2027 року) та авіаційного гасу (з червня, продовжено до листопада 2026 року), щоб запобігти дефіциту всередині країни .
• По всій Росії фіксуються перебої з постачанням бензину та дизелю, а в деяких регіонах запроваджено ліміти на купівлю пального в одні руки .

Інші цілі тієї ж ночі

Окрім двох НПЗ, Сили оборони України також вразили дві наземні ретрансляційні станції (повторювачі), які російські війська використовують для управління ударними дронами в Україні . Тієї ж ночі українські військові завдали ударів по двох російських військових патрульних катерах та суднах тіньового флоту в Чорному морі, повідомив Генеральний штаб .

Стратегічне значення

Операція 5–6 серпня стала однією з найглибших і найсинхронізованіших багатодоменних атак України за всю війну. Удари по НПЗ на відстані понад 1300 км, інфраструктурі управління дронами та військово-морських цілях були завдані водночас — у момент, коли російська нафтопереробна галузь уже перебувала в найглибшій кризі за останні 20 років, а дефіцит пального охопив усю країну, змусивши Кремль вдатися до безпрецедентних обмежень на експорт.