Угода про перемир’я, укладена за посередництва США в жовтні 2025 року, дозволяла Ізраїлю тимчасово контролювати лише 53% анклаву . Водночас уже до початку червня фактичний масштаб ізраїльського контролю оцінювали приблизно у 64% .
Таким чином, навіть заявлені раніше 60% перевищували параметри домовленостей. Новий наказ щодо 70% ставить під сумнів саму логіку угоди, яка передбачала відведення ізраїльських військ до визначеної «жовтої лінії» . Оглядачі та критики назвали це грубим порушенням домовленостей .
На цьому тлі Єгипет намагався врятувати переговорний процес, що зайшов у глухий кут. 5 червня до Каїра прибула делегація ХАМАС на чолі з Халілем аль-Хайєю — керівником угруповання в Газі. До її складу також увійшли Захер Джабарін, Хоссам Бадран і Газі Хамад .
Сторони мали обговорити завершення першого етапу перемир’я та перехід до другого. Він передбачає роззброєння ХАМАС і повне виведення ізраїльських військ із Гази . Перший етап також пов’язаний зі збільшенням гуманітарних поставок, відкриттям пунктів пропуску та припиненням розширення ізраїльського контролю .
Для Єгипту це вже щонайменше п’ятий раунд подібних консультацій менш ніж за два місяці . ХАМАС прямо пов’язав нову зустріч із заявою Ізраїлю про намір взяти під контроль 70% Гази «всупереч перемир’ю» . Одностороння зміна територіального статус-кво звужує простір для компромісу й ускладнює роботу єгипетських посередників.
За оцінкою J Street, від початку дії перемир’я в Газі загинули понад 700 палестинців і четверо ізраїльтян . Водночас доступні в наданих матеріалах джерела не дають змоги незалежно підтвердити конкретну цифру — щонайменше дев’ять загиблих саме 7 червня.
Німецький уряд одним із перших публічно відреагував на плани розширення ізраїльського контролю. 29–30 травня Берлін висловив «занепокоєння» і попередив, що подальше захоплення території безпосередньо погіршить гуманітарну ситуацію .
Представниця Міністерства закордонних справ Німеччини Катрін Дешаузер заявила, що реалізація таких планів ускладнить зусилля з доставки подальшої життєво необхідної допомоги населенню . Вона також наголосила, що Німеччина виступає проти будь-якого постійного поділу палестинської території .
Ця позиція продовжує помітно критичнішу лінію Берліна щодо ізраїльської військової кампанії. Раніше канцлер Фрідріх Мерц називав окремі військові стратегії «цілком неправильними», а міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль — блокування продовольства й медикаментів «неприйнятним» .
Наказ розширити контроль до 70% — це не лише новий військовий крок. Він змінює умови, на яких Єгипет, США та інші посередники намагаються зберегти перемир’я. Поки Каїр прагне повернути сторони до виконання вже погоджених пунктів, Ізраїль фактично створює нову територіальну реальність.
Якщо розширення контролю продовжиться, переговори про другий етап — роззброєння ХАМАС і повне виведення ізраїльських військ — можуть опинитися під загрозою остаточного зриву. Для цивільного населення це також означає подальші ризики для доступу до допомоги в умовах, які Німеччина вже назвала гуманітарно небезпечними.
Угода про перемир’я, укладена за посередництва США в жовтні 2025 року, дозволяла Ізраїлю тимчасово контролювати лише 53% анклаву . Водночас уже до початку червня фактичний масштаб ізраїльського контролю оцінювали приблизно у 64% .
Таким чином, навіть заявлені раніше 60% перевищували параметри домовленостей. Новий наказ щодо 70% ставить під сумнів саму логіку угоди, яка передбачала відведення ізраїльських військ до визначеної «жовтої лінії» . Оглядачі та критики назвали це грубим порушенням домовленостей .
На цьому тлі Єгипет намагався врятувати переговорний процес, що зайшов у глухий кут. 5 червня до Каїра прибула делегація ХАМАС на чолі з Халілем аль-Хайєю — керівником угруповання в Газі. До її складу також увійшли Захер Джабарін, Хоссам Бадран і Газі Хамад .
Сторони мали обговорити завершення першого етапу перемир’я та перехід до другого. Він передбачає роззброєння ХАМАС і повне виведення ізраїльських військ із Гази . Перший етап також пов’язаний зі збільшенням гуманітарних поставок, відкриттям пунктів пропуску та припиненням розширення ізраїльського контролю .
Для Єгипту це вже щонайменше п’ятий раунд подібних консультацій менш ніж за два місяці . ХАМАС прямо пов’язав нову зустріч із заявою Ізраїлю про намір взяти під контроль 70% Гази «всупереч перемир’ю» . Одностороння зміна територіального статус-кво звужує простір для компромісу й ускладнює роботу єгипетських посередників.
За оцінкою J Street, від початку дії перемир’я в Газі загинули понад 700 палестинців і четверо ізраїльтян . Водночас доступні в наданих матеріалах джерела не дають змоги незалежно підтвердити конкретну цифру — щонайменше дев’ять загиблих саме 7 червня.
Німецький уряд одним із перших публічно відреагував на плани розширення ізраїльського контролю. 29–30 травня Берлін висловив «занепокоєння» і попередив, що подальше захоплення території безпосередньо погіршить гуманітарну ситуацію .
Представниця Міністерства закордонних справ Німеччини Катрін Дешаузер заявила, що реалізація таких планів ускладнить зусилля з доставки подальшої життєво необхідної допомоги населенню . Вона також наголосила, що Німеччина виступає проти будь-якого постійного поділу палестинської території .
Ця позиція продовжує помітно критичнішу лінію Берліна щодо ізраїльської військової кампанії. Раніше канцлер Фрідріх Мерц називав окремі військові стратегії «цілком неправильними», а міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль — блокування продовольства й медикаментів «неприйнятним» .
Наказ розширити контроль до 70% — це не лише новий військовий крок. Він змінює умови, на яких Єгипет, США та інші посередники намагаються зберегти перемир’я. Поки Каїр прагне повернути сторони до виконання вже погоджених пунктів, Ізраїль фактично створює нову територіальну реальність.
Якщо розширення контролю продовжиться, переговори про другий етап — роззброєння ХАМАС і повне виведення ізраїльських військ — можуть опинитися під загрозою остаточного зриву. Для цивільного населення це також означає подальші ризики для доступу до допомоги в умовах, які Німеччина вже назвала гуманітарно небезпечними.