В’єтнаму потрібні сотні мільярдів доларів для переходу до нульових викидів — ставка на VIFC

Тож 700 мільярдів доларів — це не єдина оцінка загальної вартості переходу, а орієнтир мобілізації коштів, який обговорювали на конференції. Для порівняння, без належної адаптації та скорочення викидів кліматичні зміни можуть щороку коштувати В’єтнаму 12–14,5% ВВП до 2050 року .

П’ять головних перешкод для зеленого капіталу

1. Дорожче фінансування в економіці, що розвивається

Ринок облігацій В’єтнаму ще недостатньо розвинений, а відносно низька дохідність може зменшувати привабливість зелених облігацій для інвесторів. Водночас емітенти несуть значні витрати на підготовку випуску, оцінювання та перевірку відповідності проєктів зеленим критеріям .

Для невеликих компаній це особливо відчутно: витрати на підготовку документації та незалежну верифікацію можуть зробити випуск облігацій економічно невигідним.

2. Прогалини в регулюванні та прозорості

Найскладнішою проблемою дослідники та учасники ринку називають слабку нормативну базу. Раніше бракувало чітких правил і шаблонів для випуску зелених облігацій, а узгодження з міжнародними стандартами, зокрема Green Bond Principles Міжнародної асоціації ринків капіталу (ICMA), залишалося недостатнім .

Energy Transition Partnership зазначає, що регуляторна система зеленого фінансування у В’єтнамі все ще перебуває на ранній стадії . Без зрозумілих правил інвесторам складніше порівнювати проєкти, а компаніям — доводити, що залучені кошти справді спрямовуються на екологічні цілі.

3. Непослідовні вимірювання та звітність

Національну зелену таксономію — класифікацію видів діяльності, які можуть вважатися «зеленими», — В’єтнам офіційно ухвалив лише у 2025 році . Водночас механізми розкриття інформації та звітності ще формуються.

За оцінкою EY, фрагментовані дані щодо екологічних, соціальних і управлінських показників (ESG), а також відсутність незалежної перевірки ускладнюють оцінювання ризиків міжнародними інвесторами та місцевими фінансовими установами . В одному з аналізів зазначалося, що 63% корпоративних облігацій не пройшли перевірку третьою стороною, що створює ризик «зеленого камуфляжу» — greenwashing .

4. Валютний ризик

Коливання валютного курсу може зменшити очікувану дохідність довгострокових проєктів для іноземного інвестора. Саме тому валютний ризик часто стримує міжнародний капітал від участі в зелених проєктах у країнах, що розвиваються, зокрема у В’єтнамі .

5. Специфічні проблеми ринку зелених облігацій

Окрім загальних недоліків фінансової системи, ринок зелених облігацій має власні обмеження:

• недостатню кількість посередників, кредитно-рейтингових агентств і незалежних верифікаторів;
• високі витрати на перевірку та випуск;
• відсутність достатніх стимулів або податкових пільг;
• низьку обізнаність інвесторів;
• невеликий обсяг окремих випусків;
• обмежені можливості компаній, особливо малих і середніх, підготувати якісну документацію .

У результаті ринок залишається фрагментованим, а ліквідність — низькою. Це зменшує зацікавленість як емітентів, так і потенційних покупців зелених фінансових інструментів.

Що запропонували на конференції 2026 року

В’єтнамська конференція із зеленого фінансування 2026 року відбулася 6 серпня 2026 року в Хошиміні під гаслом «Де зелений капітал зустрічається з інвестиційними можливостями». Її організували VIFC-HCMC, Nam A Bank, FiinGroup і Глобальний інститут зеленого зростання (GGGI) .

Спеціалізований торговельний майданчик

VIFC планує створити спеціалізовану біржу відповідно до Декрету №330. На ній мають ліститися та торгуватися товари й деривативи, зокрема зелені облігації та вуглецеві кредити .

Очікується, що централізований майданчик допоможе вирішити проблему низької ліквідності та об’єднати нині розрізнені сегменти зеленого фінансового ринку . Водночас сам факт створення платформи не гарантує її успіху: для активної торгівлі потрібні чіткі правила, надійна верифікація проєктів, достатня кількість емітентів і довіра інвесторів.

VIFC як центр трансформації зеленого капіталу

Нгуєн Хиу Хуан, заступник голови виконавчої ради VIFC-HCMC, заявив, що центр прагне стати хабом трансформації зеленого капіталу. Його завданням має бути стандартизація зелених проєктів, зниження ризиків і посилення здатності компаній залучати кошти .

Задум полягає в тому, щоб проєкти проходили єдину процедуру стандартизації, вимірювання результатів, гарантування та фінансування, після чого могли торгуватися й залучати транскордонний капітал. Таким чином VIFC має стати прозорим каналом між міжнародними інвесторами та в’єтнамськими проєктами.

Як залучити 700 мільярдів доларів

Головне питання конференції полягало не лише в тому, де знайти 700 мільярдів доларів, а й у тому, як створити інфраструктуру, яка зробить такі інвестиції можливими. Для цього потрібні стандартизовані проєкти, зрозумілі правила, достовірні дані та механізми розподілу ризиків .

Nam A Bank залучив 20 мільйонів доларів зі Швейцарії

Одним із практичних результатів конференції стало підписання угод Nam A Bank зі швейцарськими установами.

Банк уклав:

• угоду про стратегічне партнерство та міжнародне зелене кредитування з SIFEM AG — Швейцарським інвестиційним фондом для ринків, що розвиваються. SIFEM є фінансовою установою розвитку, яка на 100% належить уряду Швейцарії ;
• домовленості про додаткове фінансування з фондами під управлінням швейцарської компанії responsAbility Investments AG .

Загальний обсяг нового зеленого фінансування становить 20 мільйонів доларів. Кошти планують спрямувати на кредитування малих і середніх підприємств, компаній, заснованих жінками, а також проєктів зеленого переходу .

Після цієї угоди загальний обсяг міжнародного капіталу, залученого Nam A Bank від початку 2026 року, сягнув майже 350 мільйонів доларів .

Цей приклад показує, що цільове зелене фінансування можливе, коли є зрозумілий інституційний механізм і міжнародний партнер. Водночас він також демонструє, наскільки в’єтнамський ринок поки що залежить від фінансування розвитку, яке допомагає залучати приватний капітал.

Для В’єтнаму наступним випробуванням стане перетворення окремих угод і планів VIFC на масштабну, прозору та ліквідну систему зеленого фінансування. Саме від цього залежатиме, чи стане орієнтир у 700 мільярдів доларів реальним інвестиційним потоком, а не лише цифрою на конференційних панелях.