Після конкурсного відбору організатори сформували 40 команд із 144 учасників. Загалом надійшло понад 1 200 заявок, тож фінальний склад виявився меншим за попередні очікування — понад 150 розробників і більш ніж 40 проєктів.
До участі запросили людей із різним досвідом: від студентів і стартап-команд до засновників компаній, розробників та представників технологічного бізнесу. Водночас організатори наголошували, що подія розрахована на тих, хто вже знайомий із ШІ-інструментами для програмування та вміє створювати програмне забезпечення виробничого рівня.
Компанії представили хакатон як частину поглиблення співпраці для підтримки інновацій у сфері ШІ та розвитку спільнот розробників в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Серія має дати учасникам практичний досвід: навчатися, експериментувати та створювати прикладні рішення на основі нових технологій.
Головний акцент зробили на корисності продукту, а не на ефектній демонстрації моделі. Команди повинні були працювати над застосунками, здатними розв’язувати конкретні проблеми в окремих галузях або громадах, інтегруючи Codex у процес розроблення.
У кожній команді мало бути від трьох до чотирьох учасників, а загалом організатори передбачили лише 40 командних місць. Якщо заявок було більше, ніж доступних слотів, команди відбирали за якістю подання. Під час оцінювання враховували технічний досвід учасників, план створення продукту та відповідність пріоритетним напрямам хакатону.
Команди могли прийти вже з ідеєю, однак це була лише відправна точка: сам проєкт потрібно було розробити з нуля безпосередньо під час очного заходу.
Учасники могли працювати в одному або кількох із трьох напрямів.
Йшлося про агентів і застосунки, які можуть діяти більш самостійно та адаптуватися до змін або непередбачуваних умов.
Цей напрям охоплював продукти та робочі процеси, спроєктовані навколо ШІ від самого початку, а не доповнені штучним інтелектом лише як поверхневою функцією.
Такі проєкти застосовували ШІ у вузьких сферах або спеціалізованих індустріях, де особливо важливі профільні знання.
Разом ці напрями залишали командам простір і для універсальних ШІ-агентів, і для інструментів під конкретні операційні чи галузеві завдання.
Codex, coding agent OpenAI, допомагав командам швидше створювати прототипи, оптимізувати робочі процеси та перетворювати концепції на функціональні застосунки. На майданчику також працювали глобальні експерти OpenAI, які надавали технічні консультації та підтримку. Програма передбачала і презентації створених проєктів.
Тому хакатон був не звичайним змаганням на швидкість написання коду. Команди мали продемонструвати не лише результат, а й те, наскільки ефективно Codex допоміг їм у процесі розроблення.
Судді звертали увагу на чотири основні складові:
Такий підхід поєднав практичну цінність із технічною якістю. Однієї цікавої ідеї було недостатньо: команда мала створити переконливий прототип і пояснити роль інструмента в його розробленні.
Переможці могли претендувати на до 30 000 доларів США кредитів OpenAI API. Учасники п’яти найкращих команд також отримували підписки ChatGPT Pro.
Оскільки програма тривала весь день, кожен член команди мав бути присутнім протягом усього заходу. Порушення цієї вимоги могло призвести до дискваліфікації. Організатори забезпечували харчування, столи, стільці та розетки, а учасники повинні були принести власні пристрої й зарядні пристрої.
Організатори опублікували такий графік:
За наявності лише 40 командних місць якість заявки, технічна підготовка та реалістичність плану створення продукту ставали особливо важливими.
Сінгапур став першою зупинкою серії. У початковому анонсі серед наступних ринків називали Індонезію, Тайвань і В’єтнам. Після сінгапурського заходу Sea повідомила про розширення до Індонезії, В’єтнаму, Тайваню та Малайзії.
Пізніше Тайвань підтвердили як наступний майданчик серії: там хакатон мав продовжити роботу з розробниками, студентами, стартапами й технологічними командами, надаючи їм доступ до Codex та технічного менторства.
Сінгапурський хакатон показав, як coding agents тестують у конкурентному середовищі, орієнтованому на створення продуктів. Від команд вимагали не просто згенерувати код, а визначити реальну проблему, за обмежений час створити придатне до демонстрації рішення та пояснити, яку роль Codex відіграв у роботі.
Саме цей акцент може виявитися важливішим за окремі результати змагання. Серія позиціонує Codex як частину наскрізного інженерного процесу — від формування ідеї та швидкого прототипування до створення функціонального застосунку — і водночас дає Sea та OpenAI можливість напряму працювати зі спільнотами розробників у всьому регіоні.