Вуд розглядає біткоїн не просто як спекулятивну інвестицію, а як «страховий поліс» від знецінення валют. На її думку, основними драйверами майбутнього переоцінювання активу стануть системне падіння купівельної спроможності фіатних валют і подальше залучення інституційних інвесторів .
Її аргумент полягає в тому, що запрограмована емісія біткоїна не залежить від рішень урядів або центральних банків. Саме це, на думку Вуд, робить криптовалюту передбачуванішим і стійкішим засобом збереження вартості, ніж золото, ринок якого вона пов’язує зі старішою та менш прозорою фінансовою системою .
Водночас нинішній прогноз уже є стриманішим за попередні оцінки ARK Invest. У листопаді 2025 року компанія знизила свій попередній бичачий орієнтир із $1,5 млн до $1,2 млн, пояснивши це, зокрема, стрімким розвитком стейблкоїнів — цифрових активів, прив’язаних до вартості фіатних валют. За логікою Вуд, стейблкоїни частково перебирають на себе функції, які раніше пов’язували з біткоїном, зокрема у сфері платежів і грошових переказів .
Френк Джуста, чий статок значною мірою пов’язаний із видобутком золота, вважає позицію Вуд відірваною від реалій ринку. Він публічно розкритикував її прогнози, назвавши коментарі «ганебними» . Його аргументи зводяться до трьох основних тез.
Джуста стверджує, що біткоїн поводиться радше як актив категорії risk-on — тобто інструмент, який інвестори купують за сприятливих ринкових умов. На його думку, криптовалюта більше корелює з технологічними акціями, ніж виконує роль геополітичного захисту.
Як доказ він наводить різкі падіння 2025 року: біткоїн опускався з рівнів близько $120 000 значно нижче $100 000 . Для Джусти така волатильність свідчить, що криптовалюта поки не має стабілізувальних властивостей золота. Він також критикує промоцію біткоїна з боку його найзатятіших прихильників, називаючи її небезпечною догмою, яка може вводити в оману недосвідчених інвесторів .
Одна з головних переваг біткоїна для його прихильників — прозорий публічний реєстр транзакцій. Але Джуста трактує цю властивість як уразливість.
Фізичне золото, за його словами, можна зберігати анонімно й приховано, тому його конфіскація потребує фізичного доступу. Біткоїн же записаний у незмінному публічному реєстрі. Це робить операції відстежуваними, а цифрові активи — потенційно доступними для блокування або конфіскації з боку держави .
Додатковим аргументом для Джусти стала заява міністра фінансів США Скотта Бессента наприкінці травня 2026 року про конфіскацію криптовалюти майже на $1 млрд, пов’язаної з Іраном .
Джуста використав цей випадок як практичну ілюстрацію своєї позиції: якщо державні органи можуть відстежити та вилучити значні обсяги цифрових активів без фізичного захоплення сховища, біткоїн не проходить головний тест безпечної гавані — стійкість до конфіскації .
Водночас наведена подія є аргументом у публічній дискусії Джусти, а не автоматичним доказом того, що будь-які біткоїни можна конфіскувати за однаковим сценарієм.
Нинішній обмін заявами — не випадкова сварка. Джуста вже тривалий час виступає проти визначення біткоїна як «цифрового золота». У січні 2026 року він опублікував на власному сайті есе «Чи справді біткоїн є цифровим золотом?». У ньому інвестор аналізував падіння криптовалюти під час кризи навколо Гренландії 2025 року та знову заявляв, що біткоїн поводиться як ризиковий спекулятивний актив, а не як стабільний притулок для капіталу .
Джуста також стверджував, що уряди вже контролюють значні запаси біткоїна, які складаються з раніше конфіскованих монет. На його думку, це створює прецедент для потенційних масштабніших вилучень у майбутньому — сценарію, який, як він вважає, значно простіше реалізувати з цифровим активом, ніж із фізичним золотом .
Вуд дивиться на проблему інакше. Вона наголошує не на анонімності, а на децентралізації, опорі цензурі та незмінності правил роботи біткоїна. У її трактуванні це не просто цифровий аналог золота, а «глобальна грошова система, заснована на правилах», якої світ потребує після відмови США від золотого стандарту .
Суперечка Вуд і Джусти — це радше ідеологічне протистояння, ніж звичайна розбіжність між аналітиками. Вуд вірить, що цифровий дефіцит і програмовані правила поступово змінять саме поняття грошей. Джуста переконаний, що під час наступної великої кризи вціліє передусім те, що можна фізично сховати й не залишити в цифровому реєстрі.
Тому питання полягає не лише в тому, чи досягне біткоїн $1,5 млн до 2030 року. Йдеться про різні уявлення щодо надійності капіталу: Вуд бачить у біткоїні цифрового наступника золота, а Джуста вважає фізичне золото єдиним активом, який справді може залишитися поза досяжністю держави.