Реакція Варшави була миттєвою та надзвичайно гострою. Президент Польщі Кароль Навроцький 29 травня оголосив, що попросить Капітулу Ордена позбавити Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, яку українському лідеру вручив у 2023 році його попередник Анджей Дуда . Міністерство закордонних справ Польщі 30 травня оприлюднило офіційну заяву, в якій висловило «обурення» та попередило, що це рішення може бути використане російською пропагандою для підриву стратегічного партнерства . У відповідь Київ закликав до діалогу, наголошуючи, що назва була обрана самими військовими і не мала антипольського підтексту .

Що спровокувало суперечку

• 26 травня — набув чинності указ Президента Зеленського. В указі зазначалося, що метою є «відновлення історичних традицій національного війська» та відзначалися бойові заслуги підрозділу .
• 29 травня — Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що звернеться до Капітули Ордена Білого Орла з проханням позбавити Зеленського нагороди. Навроцький заявив, що це рішення «дало багато кисню російській пропаганді» і показало, що Україна «не готова бути частиною Європейського Союзу» .
• 30 травня — МЗС Польщі опублікувало офіційну заяву, в якій назвало рішення обурливим та таким, що завдає шкоди стратегічному партнерству . Польський Інститут національної пам'яті також засудив цей крок .
• 2 червня — Кшиштоф Босак, лідер ультраправої польської партії «Конфедерація», закликав блокувати вступ України до ЄС через це рішення .
• 3 червня — Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга публічно закликав до діалогу та деескалації, зазначивши, що солдати, які обрали назву, не мали жодних антипольських намірів і що Україна цінує стратегічне партнерство з Польщею .

Заходи у відповідь з боку Польщі

Позбавлення Ордена Білого Орла — Пропозиція Навроцького є майже безпрецедентною для нагороди, яку вкрай рідко відкликають. Засідання Капітули Ордена призначено на 8 червня . Сам орден був заснований у 1705 році та відроджений у 1921 році, тому його відкликання мало б колосальне символічне значення .

Загроза вступу до ЄС — Ультраправа партія «Конфедерація» заявила, що Польща повинна офіційно оголосити про блокування шляху України до ЄС . Босак окремо наголосив на необхідності повного відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії як умови для продовження євроінтеграційного процесу України .

Тиск за лаштунками — Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтвердив проведення непублічних переговорів з Україною, висловивши сподівання, що Київ знайде «спосіб виправити цю помилку» . Це свідчить, що Варшава шукає шляхів для збереження обличчя, зберігаючи публічний тиск.

Більш широкі наслідки для воєнного союзу

• Стратегічний ризик: Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща була найважливішим сусідом України та логістичними воротами для західної військової допомоги. Ця суперечка безпосередньо загрожує цим відносинам у критичний момент війни . Ситуація погіршилася ще раніше у травні 2026 року, коли Україна провела суперечливе перепоховання з усіма державними почестями Андрія Мельника — постаті часів Другої світової, яку в Польщі вважають радикально антипольською .
• Користь для російської пропаганди: І МЗС Польщі, і Навроцький визнали, що героїзація УПА дає Москві готовий матеріал для зображення України «фашистською» та вбивання клина між Києвом і Варшавою . Навроцький зазначив, що це рішення дало російській пропаганді «багато кисню» .
• Внутрішня польська політика: Навроцький, історик за освітою, є консервативним націоналістом. Його жорстка позиція відображає внутрішньополітичний тиск, адже ультраправа фракція вже вимагає максимальних дій у відповідь, включаючи вето на вступ України до ЄС .
• Історичний контекст: Суперечка виникла не у вакуумі. Дві країни досягли крихкого прогресу в питанні ексгумацій жертв Волинської трагедії на початку 2025 року, коли Україна вперше за багато років надала дозвіл на пошукові роботи . Цей прорив зараз опинився під загрозою.

Поточний статус і чого чекати далі

Станом на 3 червня Україна прагне деескалації через діалог, але жодних заяв про скасування указу не було. Міністр Сибіга підкреслив, що назву підрозділу обрали самі солдати, щоб вшанувати тих, хто боровся проти радянського панування, а не щоб висловити ворожість до Польщі . Він також зазначив, що Україна розблокувала пошукові та ексгумаційні роботи, що є свідченням доброї волі .

Ключова дата — 8 червня, коли Капітула Ордена Білого Орла збереться, щоб розглянути питання відкликання нагороди у Зеленського . Навіть якщо Капітула рекомендує позбавити нагороди, остаточне рішення залишається за Президентом Навроцьким. Чи зможуть два союзники стримати розкол, чи він переросте у тривалий розрив, значною мірою залежить від того, що станеться на цьому засіданні, і чи запропонує Київ будь-який примирливий жест до цього моменту .

Реакція Варшави була миттєвою та надзвичайно гострою. Президент Польщі Кароль Навроцький 29 травня оголосив, що попросить Капітулу Ордена позбавити Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, яку українському лідеру вручив у 2023 році його попередник Анджей Дуда . Міністерство закордонних справ Польщі 30 травня оприлюднило офіційну заяву, в якій висловило «обурення» та попередило, що це рішення може бути використане російською пропагандою для підриву стратегічного партнерства . У відповідь Київ закликав до діалогу, наголошуючи, що назва була обрана самими військовими і не мала антипольського підтексту .

Що спровокувало суперечку

• 26 травня — набув чинності указ Президента Зеленського. В указі зазначалося, що метою є «відновлення історичних традицій національного війська» та відзначалися бойові заслуги підрозділу .
• 29 травня — Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що звернеться до Капітули Ордена Білого Орла з проханням позбавити Зеленського нагороди. Навроцький заявив, що це рішення «дало багато кисню російській пропаганді» і показало, що Україна «не готова бути частиною Європейського Союзу» .
• 30 травня — МЗС Польщі опублікувало офіційну заяву, в якій назвало рішення обурливим та таким, що завдає шкоди стратегічному партнерству . Польський Інститут національної пам'яті також засудив цей крок .
• 2 червня — Кшиштоф Босак, лідер ультраправої польської партії «Конфедерація», закликав блокувати вступ України до ЄС через це рішення .
• 3 червня — Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга публічно закликав до діалогу та деескалації, зазначивши, що солдати, які обрали назву, не мали жодних антипольських намірів і що Україна цінує стратегічне партнерство з Польщею .

Заходи у відповідь з боку Польщі

Позбавлення Ордена Білого Орла — Пропозиція Навроцького є майже безпрецедентною для нагороди, яку вкрай рідко відкликають. Засідання Капітули Ордена призначено на 8 червня . Сам орден був заснований у 1705 році та відроджений у 1921 році, тому його відкликання мало б колосальне символічне значення .

Загроза вступу до ЄС — Ультраправа партія «Конфедерація» заявила, що Польща повинна офіційно оголосити про блокування шляху України до ЄС . Босак окремо наголосив на необхідності повного відновлення ексгумацій жертв Волинської трагедії як умови для продовження євроінтеграційного процесу України .

Тиск за лаштунками — Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підтвердив проведення непублічних переговорів з Україною, висловивши сподівання, що Київ знайде «спосіб виправити цю помилку» . Це свідчить, що Варшава шукає шляхів для збереження обличчя, зберігаючи публічний тиск.

Більш широкі наслідки для воєнного союзу

• Стратегічний ризик: Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща була найважливішим сусідом України та логістичними воротами для західної військової допомоги. Ця суперечка безпосередньо загрожує цим відносинам у критичний момент війни . Ситуація погіршилася ще раніше у травні 2026 року, коли Україна провела суперечливе перепоховання з усіма державними почестями Андрія Мельника — постаті часів Другої світової, яку в Польщі вважають радикально антипольською .
• Користь для російської пропаганди: І МЗС Польщі, і Навроцький визнали, що героїзація УПА дає Москві готовий матеріал для зображення України «фашистською» та вбивання клина між Києвом і Варшавою . Навроцький зазначив, що це рішення дало російській пропаганді «багато кисню» .
• Внутрішня польська політика: Навроцький, історик за освітою, є консервативним націоналістом. Його жорстка позиція відображає внутрішньополітичний тиск, адже ультраправа фракція вже вимагає максимальних дій у відповідь, включаючи вето на вступ України до ЄС .
• Історичний контекст: Суперечка виникла не у вакуумі. Дві країни досягли крихкого прогресу в питанні ексгумацій жертв Волинської трагедії на початку 2025 року, коли Україна вперше за багато років надала дозвіл на пошукові роботи . Цей прорив зараз опинився під загрозою.

Поточний статус і чого чекати далі

Станом на 3 червня Україна прагне деескалації через діалог, але жодних заяв про скасування указу не було. Міністр Сибіга підкреслив, що назву підрозділу обрали самі солдати, щоб вшанувати тих, хто боровся проти радянського панування, а не щоб висловити ворожість до Польщі . Він також зазначив, що Україна розблокувала пошукові та ексгумаційні роботи, що є свідченням доброї волі .

Ключова дата — 8 червня, коли Капітула Ордена Білого Орла збереться, щоб розглянути питання відкликання нагороди у Зеленського . Навіть якщо Капітула рекомендує позбавити нагороди, остаточне рішення залишається за Президентом Навроцьким. Чи зможуть два союзники стримати розкол, чи він переросте у тривалий розрив, значною мірою залежить від того, що станеться на цьому засіданні, і чи запропонує Київ будь-який примирливий жест до цього моменту .