МВФ: державний борг країн ЄС може зрости до 130% ВВП до 2040 року

Чому очікується зростання державного боргу ЄС

Одночасно діють кілька потужних факторів тиску на витрати.

1. Оборона та енергетична безпека

Геополітична напруженість і необхідність зменшити залежність від зовнішніх джерел енергії змушують європейські уряди збільшувати витрати на оборону та енергетичну безпеку. Ці інвестиції включають модернізацію армії, інфраструктуру та оновлення енергосистем.

2. Старіння населення та соціальні витрати

Демографічний зсув у Європі є одним із найбільших чинників довгострокового фіскального тиску. Зі старінням населення уряди змушені витрачати більше на пенсії, охорону здоров'я та довгостроковий догляд, що збільшує базові державні витрати на всьому континенті.

3. Клімат, енергетичний перехід та витрати на обслуговування боргу

Уряди також стикаються з витратами, пов'язаними з кліматичною та енергетичною політикою, а також зі зростанням відсоткових платежів за вже високим державним боргом.

Аналіз МВФ показує, що потреби у витратах на пенсії, охорону здоров'я, оборону, кліматичну політику та обслуговування боргу вже є значними — в середньому близько 2,5% ВВП у Європі у 2025 році — і можуть більш ніж подвоїтися до приблизно 6,75% ВВП до 2050 року.

Чому слабке зростання погіршує боргову проблему

Стійкість боргу значною мірою залежить від економічного зростання. Коли економіка розширюється повільно, державні доходи також зростають повільніше.

МВФ очікує посереднього середньострокового зростання в Європі через структурні економічні виклики, включаючи нижчу продуктивність праці та повільніший прогрес у інтеграції ринків.

Слабке зростання створює складну динаміку:

• Податкові надходження зростають повільно.
• Тиск на витрати продовжує зростати.
• Борг стає важче стабілізувати відносно ВВП.

У несприятливих сценаріях МВФ попереджає, що стійкий шок пропозиції в поєднанні з жорсткішими фінансовими умовами може наблизити ЄС до рецесії, тоді як інфляція наблизиться до близько 5%, що ще більше ускладнить управління фіскальною політикою.

Чому МВФ закликає до структурних реформ

МВФ стверджує, що лише фіскальне затягування поясів не вирішить проблему, якщо потенціал зростання Європи залишиться слабким.

Структурні реформи покликані покращити довгострокову економічну ефективність шляхом:

• Підвищення продуктивності
• Стимулювання інвестицій
• Збільшення зайнятості та мобільності робочої сили
• Поглиблення інтеграції ринків капіталу та товарів ЄС

Без сильнішого зростання, попереджає МВФ, традиційних заходів із скорочення дефіциту може бути недостатньо, щоб запобігти стрімкому зростанню боргу.

Чому необхідна також фіскальна консолідація

Поряд із реформами МВФ рекомендує фіскальну консолідацію — поступове скорочення бюджетних дефіцитів шляхом контролю над витратами або збільшення доходів.

Причина проста: багато нових витратних зобов'язань Європи є постійними, а не тимчасовими. Фінансування їх виключно за рахунок запозичень поставило б державний борг на дедалі нестабільніший шлях.

Ретельно розроблені заходи консолідації покликані стабілізувати рівень боргу, уникаючи при цьому різкого економічного спаду.

Аргументи на користь більшого обсягу спільних запозичень ЄС

МВФ також стверджує, що частину витрат слід перенести на рівень Європейського Союзу, а не залишати їх повністю в рамках національних бюджетів.

Спільні запозичення можуть допомогти фінансувати проєкти, які приносять користь усьому блоку, зокрема:

• Оборонні спроможності
• Транскордонна енергетична інфраструктура
• Стратегічні інвестиції в безпеку та стійкість

Спільні запозичення розподіляють витрати між державами-членами та можуть підтримати інвестиції, які окремі уряди можуть фінансувати самостійно лише з великими труднощами.

Підсумок

Сигнал МВФ чіткий: Європа стикається зі структурним фіскальним викликом. Зростання витрат на оборону, енергетику та старіння населення посилюватиме тиск на державні фінанси протягом десятиліть.

Без змін у політиці середній державний борг може наблизитися до 130% ВВП до 2040 року. Запропоноване МВФ рішення поєднує три складові: сильніше економічне зростання через структурні реформи, поступова фіскальна консолідація на національному рівні та більш активне використання фінансування на рівні ЄС для спільних пріоритетів.

Те, чи зможуть європейські уряди втілити ці зміни, значною мірою визначить економічну стабільність регіону в наступному поколінні.