Посередниками виступають такі компанії, як Micro1 (Пало-Альто, Каліфорнія) та Objectways. Micro1 має приблизно 4000 підрядників у 71 країні, які щомісяця надсилають понад 160 000 годин відео . Записи надходять не з високотехнологічних лабораторій, а зі скромних осель, гуртожитків та орендованих кімнат в Індії, Нігерії, Аргентині, Кенії, Філіппінах та Бразилії .

Що таке егоцентричні відеодані та чому вони важливі?

На відміну від тексту чи статичних зображень, які використовують для навчання великих мовних моделей, роботам-гуманоїдам потрібні безперервні відеозаписи реальних рухів людини від першої особи. Вони мають навчитися хапати предмети, орієнтуватися на кухні, складати сорочки та терти посуд . Камера кріпиться на голову та спрямована вниз на руки, щоб ШІ міг вивчити точні кути, силу захвату й час кожного руху .

Компанії платять працівникам за те, що вони кріплять айфон на лоб і виконують завдання сеансами тривалістю до кількох десятків хвилин. Відео завантажують, а люди та ШІ-аннотатори розмічають його кадр за кадром, позначаючи ключові моменти: захват предмета, відпускання, завершення дії .

Масштаби вражають: Figure AI лише у квітні 2026 року виготовила приблизно 150 роботів-гуманоїдів — для порівняння, кілька місяців тому їх були одиниці. Для навчання цих машин потрібні мільярди годин реальних рухів .

Величезний розрив в оплаті залежно від країни

Компенсація за цю працю кардинально відрізняється залежно від місця проживання, оголюючи жорстку глобальну трудову арбітражну структуру:

• Нігерія: Працівники можуть заробляти близько $15/год — це високий дохід за місцевими мірками в умовах складної економіки . Зевс, нігерійський студент-медик і підрядник Micro1, описує свою зарплату як значущу в країні з високим безробіттям .
• Індія: Повідомляється про ставки ~$2,00–$2,60/год (приблизно 150–250 рупій), що є лише часткою від нігерійської ставки . Наґіредді Шрірам'ячандра, 25-річна домогосподарка з Ченнаї, отримує трохи більше $2/год за те, що знімає себе під час нарізання манго .
• США (Лос-Анджелес): Окремі місцеві команди отримують $80 за дві години ($40/год) . Сальвадор Арсіґа, ветеран лос-анджелеського гіг-економічного ринку, заробив цю суму за запис того, як він миє посуд і чистить унітази .
• Human Archive (Індія): Один стартап платив працівникам лише $1/год за дані з гарнітур з камерами .

Засновник Micro1 Алі Ансарі повідомив Los Angeles Times, що компанія збирає дані в Бразилії, Аргентині, Індії та США . Засновник Objectways Равішанкар Раджалінґам сказав CNN, що приблизно половина надісланих відео непридатна для використання .

Працівники не дають інформованої згоди та не знають, як використовують їхні записи

Одна з ключових проблем, яка випливає з численних розслідувань, полягає в тому, що працівники майже не мають уявлення, як будуть використані їхні записи, хто їх зрештою придбає, і що вони навчають роботів-гуманоїдів, які колись можуть замінити їх на робочих місцях .

Розслідування MIT Technology Review показало, що працівники отримують інструкцію зі зйомки та список завдань, але дуже рідко — змістовну інформацію про кінцеве застосування ШІ . Деякі працівники розуміли, що відео навчатиме роботів, але не знали, яку саме компанію, модель робота, як зберігатимуться та поширюватимуться їхні записи .

Як сказав один індійський фабричний робітник в інтерв'ю The Guardian: «Хто заплатить нам, коли нас замінять роботи?» .

Ненавмисне спостереження за членами родин та приватними помешканнями

Камери, прикріплені до голови працівників, неминуче фіксують дружин/чоловіків, дітей, інших членів родини та інтимні домашні простори — кухні, вітальні, спальні — без їхньої явної згоди . Перспектива від першої особи є глибоко інвазивною: вона записує не лише завдання, але й увесь візуальний контекст приватного життя людини .

Micro1 вимагає від працівників не показувати обличчя, не називати свої імена чи номери телефонів і стверджує, що використовує ШІ та людських рецензентів для фільтрації чутливої інформації . Але навіть з цими запобіжниками записи фіксують інтер'єри будинків, особисті речі та повсякденні звички . Деякі учасники відмовляються знімати в спальнях, а активісти з прав працівників порушують питання, чи повинні люди, чиї рухи кодуються в комерційні набори даних, отримувати постійну компенсацію або роялті .

Працівники навчають власних замінників

Постійна тема, яка звучить від працівників і коментаторів: ці самі записи використовують для навчання роботів-гуманоїдів для виконання фабричних і домашніх робіт — саме тих робіт, які зараз виконують ці працівники . На швейній фабриці в Таміл-Наду робітниця складає сорочку, а на її голові закріплена невелика камера, яка записує точний кут її зап'ястя, силу захвату пальців і мілісекунди кожного складного руху . Цей матеріал потрапляє в канали даних, які обслуговують робототехнічні лабораторії, пов'язані з OpenAI, Nvidia та Google .

Масштаби індустрії виходять далеко за межі Micro1 та Objectways. Індія швидко стає ключовим хабом у глобальній гонці за збір егоцентричних даних. Тут з'являється ціла екосистема фірм, зокрема Humyn AI, FPV Labs, Egodata, Neocambrian, XP Robotics, Scale AI та CynLr, які будують канали даних для робототехнічних компаній .

Починаються регуляторні та приватні розслідування

Міністерство електроніки та інформаційних технологій Індії розпочало перевірку щодо захисту персональних даних стартапів (зокрема Human Archive), які записують у помешканнях працівників за допомогою гарнітур з камерами, зосередившись на процедурах згоди . Огляд було відкрито після того, як стартап з надання домашніх послуг Pronto підтвердив, що тестував опціональний відеозапис у приміщеннях .

На сьогодні не існує комплексної глобальної трудової чи правової рамки захисту даних, яка б регулювала цю транскордонну практику . Ринок тренувальних даних для роботів-гуманоїдів працює в сірій регуляторній зоні, охоплюючи десятки країн із різними трудовими законами та рівнями захисту приватності.

Компанія Instawork, відома насамперед тим, що підбирає погодинних працівників на зміни в готелях і на складах, запустила систему Instacore, яка включає п'ять камер, встановлених на голові, грудях і зап'ястях, з'єднаних з обчислювальним рюкзаком для восьмигодинних змін запису завдань, таких як нарізання овочів . У власній заскленій лабораторії Tesla в Каліфорнії працівники з камерами на шоломах і рюкзаками повторюють дії сотні разів протягом восьмигодинних змін, навчаючи робота Optimus .

Головний висновок

Ця практика опинилася в центрі потрійної напруги: цінна, добре оплачувана робота для одних (наприклад, $15/год у Нігерії) проти мізерної зарплати для інших (від $1 до $2,60/год в Індії); золота лихоманка на ринку даних для роботів-гуманоїдів проти майже нульової прозорості щодо використання матеріалів; і фіксація інтимних побутових моментів проти слабких або відсутніх протоколів згоди. Масштаби величезні — понад 50 країн — і регуляторна відповідь, найпомітніша в Індії, тільки-но починається .

Посередниками виступають такі компанії, як Micro1 (Пало-Альто, Каліфорнія) та Objectways. Micro1 має приблизно 4000 підрядників у 71 країні, які щомісяця надсилають понад 160 000 годин відео . Записи надходять не з високотехнологічних лабораторій, а зі скромних осель, гуртожитків та орендованих кімнат в Індії, Нігерії, Аргентині, Кенії, Філіппінах та Бразилії .

Що таке егоцентричні відеодані та чому вони важливі?

На відміну від тексту чи статичних зображень, які використовують для навчання великих мовних моделей, роботам-гуманоїдам потрібні безперервні відеозаписи реальних рухів людини від першої особи. Вони мають навчитися хапати предмети, орієнтуватися на кухні, складати сорочки та терти посуд . Камера кріпиться на голову та спрямована вниз на руки, щоб ШІ міг вивчити точні кути, силу захвату й час кожного руху .

Компанії платять працівникам за те, що вони кріплять айфон на лоб і виконують завдання сеансами тривалістю до кількох десятків хвилин. Відео завантажують, а люди та ШІ-аннотатори розмічають його кадр за кадром, позначаючи ключові моменти: захват предмета, відпускання, завершення дії .

Масштаби вражають: Figure AI лише у квітні 2026 року виготовила приблизно 150 роботів-гуманоїдів — для порівняння, кілька місяців тому їх були одиниці. Для навчання цих машин потрібні мільярди годин реальних рухів .

Величезний розрив в оплаті залежно від країни

Компенсація за цю працю кардинально відрізняється залежно від місця проживання, оголюючи жорстку глобальну трудову арбітражну структуру:

• Нігерія: Працівники можуть заробляти близько $15/год — це високий дохід за місцевими мірками в умовах складної економіки . Зевс, нігерійський студент-медик і підрядник Micro1, описує свою зарплату як значущу в країні з високим безробіттям .
• Індія: Повідомляється про ставки ~$2,00–$2,60/год (приблизно 150–250 рупій), що є лише часткою від нігерійської ставки . Наґіредді Шрірам'ячандра, 25-річна домогосподарка з Ченнаї, отримує трохи більше $2/год за те, що знімає себе під час нарізання манго .
• США (Лос-Анджелес): Окремі місцеві команди отримують $80 за дві години ($40/год) . Сальвадор Арсіґа, ветеран лос-анджелеського гіг-економічного ринку, заробив цю суму за запис того, як він миє посуд і чистить унітази .
• Human Archive (Індія): Один стартап платив працівникам лише $1/год за дані з гарнітур з камерами .

Засновник Micro1 Алі Ансарі повідомив Los Angeles Times, що компанія збирає дані в Бразилії, Аргентині, Індії та США . Засновник Objectways Равішанкар Раджалінґам сказав CNN, що приблизно половина надісланих відео непридатна для використання .

Працівники не дають інформованої згоди та не знають, як використовують їхні записи

Одна з ключових проблем, яка випливає з численних розслідувань, полягає в тому, що працівники майже не мають уявлення, як будуть використані їхні записи, хто їх зрештою придбає, і що вони навчають роботів-гуманоїдів, які колись можуть замінити їх на робочих місцях .

Розслідування MIT Technology Review показало, що працівники отримують інструкцію зі зйомки та список завдань, але дуже рідко — змістовну інформацію про кінцеве застосування ШІ . Деякі працівники розуміли, що відео навчатиме роботів, але не знали, яку саме компанію, модель робота, як зберігатимуться та поширюватимуться їхні записи .

Як сказав один індійський фабричний робітник в інтерв'ю The Guardian: «Хто заплатить нам, коли нас замінять роботи?» .

Ненавмисне спостереження за членами родин та приватними помешканнями

Камери, прикріплені до голови працівників, неминуче фіксують дружин/чоловіків, дітей, інших членів родини та інтимні домашні простори — кухні, вітальні, спальні — без їхньої явної згоди . Перспектива від першої особи є глибоко інвазивною: вона записує не лише завдання, але й увесь візуальний контекст приватного життя людини .

Micro1 вимагає від працівників не показувати обличчя, не називати свої імена чи номери телефонів і стверджує, що використовує ШІ та людських рецензентів для фільтрації чутливої інформації . Але навіть з цими запобіжниками записи фіксують інтер'єри будинків, особисті речі та повсякденні звички . Деякі учасники відмовляються знімати в спальнях, а активісти з прав працівників порушують питання, чи повинні люди, чиї рухи кодуються в комерційні набори даних, отримувати постійну компенсацію або роялті .

Працівники навчають власних замінників

Постійна тема, яка звучить від працівників і коментаторів: ці самі записи використовують для навчання роботів-гуманоїдів для виконання фабричних і домашніх робіт — саме тих робіт, які зараз виконують ці працівники . На швейній фабриці в Таміл-Наду робітниця складає сорочку, а на її голові закріплена невелика камера, яка записує точний кут її зап'ястя, силу захвату пальців і мілісекунди кожного складного руху . Цей матеріал потрапляє в канали даних, які обслуговують робототехнічні лабораторії, пов'язані з OpenAI, Nvidia та Google .

Масштаби індустрії виходять далеко за межі Micro1 та Objectways. Індія швидко стає ключовим хабом у глобальній гонці за збір егоцентричних даних. Тут з'являється ціла екосистема фірм, зокрема Humyn AI, FPV Labs, Egodata, Neocambrian, XP Robotics, Scale AI та CynLr, які будують канали даних для робототехнічних компаній .

Починаються регуляторні та приватні розслідування

Міністерство електроніки та інформаційних технологій Індії розпочало перевірку щодо захисту персональних даних стартапів (зокрема Human Archive), які записують у помешканнях працівників за допомогою гарнітур з камерами, зосередившись на процедурах згоди . Огляд було відкрито після того, як стартап з надання домашніх послуг Pronto підтвердив, що тестував опціональний відеозапис у приміщеннях .

На сьогодні не існує комплексної глобальної трудової чи правової рамки захисту даних, яка б регулювала цю транскордонну практику . Ринок тренувальних даних для роботів-гуманоїдів працює в сірій регуляторній зоні, охоплюючи десятки країн із різними трудовими законами та рівнями захисту приватності.

Компанія Instawork, відома насамперед тим, що підбирає погодинних працівників на зміни в готелях і на складах, запустила систему Instacore, яка включає п'ять камер, встановлених на голові, грудях і зап'ястях, з'єднаних з обчислювальним рюкзаком для восьмигодинних змін запису завдань, таких як нарізання овочів . У власній заскленій лабораторії Tesla в Каліфорнії працівники з камерами на шоломах і рюкзаками повторюють дії сотні разів протягом восьмигодинних змін, навчаючи робота Optimus .

Головний висновок

Ця практика опинилася в центрі потрійної напруги: цінна, добре оплачувана робота для одних (наприклад, $15/год у Нігерії) проти мізерної зарплати для інших (від $1 до $2,60/год в Індії); золота лихоманка на ринку даних для роботів-гуманоїдів проти майже нульової прозорості щодо використання матеріалів; і фіксація інтимних побутових моментів проти слабких або відсутніх протоколів згоди. Масштаби величезні — понад 50 країн — і регуляторна відповідь, найпомітніша в Індії, тільки-но починається .