Patriot для України: чому ліцензія на виробництво досі недосяжна на тлі гострого дефіциту

Для України це не просто питання промислової політики. Запаси перехоплювачів фактично вичерпані, а Patriot залишається єдиною системою на українському озброєнні, яка здатна надійно перехоплювати російські балістичні ракети .

8 липня: обіцянка Трампа в Анкарі

Під час саміту НАТО в Анкарі 8 липня 2026 року Дональд Трамп заявив президенту України Володимиру Зеленському, що США нададуть Києву ліцензію на виробництво перехоплювачів Patriot в Україні.

«Ми дамо вам ліцензію на виробництво Patriot. Це досить круто, правда? Тоді ви не зможете скаржитися, що ми даємо вам їх недостатньо», — сказав Трамп .

Він також пообіцяв, що США «покажуть, як це робити» . Для Києва заява стала потенційним проривом після багаторічних звернень із проханням надати доступ до цієї чутливої технології. Водночас тоді не було зрозуміло, яким саме буде формат виробництва, які українські підприємства долучаться до нього і коли воно зможе розпочатися.

31 липня: Вашингтон відступив від обіцянки

Через три тижні, 31 липня, Трамп змінив тон. Під час засідання уряду в Кемп-Девіді він заявив:

«Ми на це не погоджувалися. Ми обговорюємо це, але віддати такі технології — складне рішення» .

Президент США наголосив, що Вашингтон має бути «дуже обережним», дозволяючи іншій країні виробляти такі системи . The New York Times, BBC, Reuters, ABC News та інші великі медіа розцінили ці слова як відступ від попередньої безумовної обіцянки .

Причина — не відмова від будь-якої співпраці з Україною, а небажання швидко передавати контроль над найчутливішими американськими технологіями. Саме тому публічна заява Трампа в Анкарі не перетворилася на підписану ліцензійну угоду.

Переговори тривають під керівництвом Меттью Вітакера

Попри зміну позиції президента, робочі переговори не припинилися. Їх координує посол США при НАТО Меттью Вітакер, який у липні відвідав Київ і зустрівся із Зеленським, українськими посадовцями та представниками оборонної промисловості .

Вітакер підтвердив, що Вашингтон обговорює з Україною та європейськими партнерами кілька моделей співвиробництва. Але він окремо наголосив: довгострокову угоду не буде укладено до цієї зими .

За його словами, найближчий пріоритет — отримати для України вже готові перехоплювачі, а не чекати на будівництво нових виробничих потужностей. Перехоплювачі PAC-3 залишаються під жорстким американським експортним контролем: за словами Вітакера, виробляти їх дозволено лише американським виробникам .

Які варіанти обговорюють

Reuters із посиланням на джерела описав кілька можливих форматів :

• Виробництво компонентів в Україні, остаточне складання — у Німеччині. Українські підприємства могли б виготовляти окремі частини, тоді як інтеграція системи та фінальне складання відбувалися б на німецькому майданчику. Це дозволило б залишити найбільш чутливі американські технології за межами України.
• Приєднання України до чинної американсько-європейської програми. Замість окремої повної ліцензії Київ могли б включити до вже наявного спільного виробничого проєкту США та європейських партнерів.
• Виробництво дешевшої версії PAC-3. Сторони також розглядають варіант перехоплювача з нижчою собівартістю, який можна було б виготовляти швидше та у більших обсягах .

Представник Ради національної безпеки Білого дому Браян Г’юз заявив, що «нічого не finalized» — тобто остаточно не погоджено, — але США мають намір допомогти Україні посилити протиповітряну оборону .

Чому питання стало критичним саме зараз

Переговори відбуваються на тлі гострого дефіциту перехоплювачів. За словами Зеленського, у 2026 році союзники передали Україні лише третину тієї кількості ракет для протиповітряної оборони, яку вона отримала у 2025-му .

5 серпня українські сили не збили жодної російської ракети під час масованої атаки на Київ, оскільки запаси перехоплювачів Patriot були вичерпані . Зеленський написав, що балістичні перехоплювачі могли б урятувати життя людей, які загинули того дня .

На доступність ракет впливає і попит, пов’язаний із війною на Близькому Сході. Частина виробничих ресурсів спрямовується на потреби Ізраїлю та інших партнерів у регіоні, що додатково ускладнює постачання Україні .

Наприкінці липня Зеленський попереджав, що в України майже не залишилося перехоплювачів, і просив Трампа про терміновий «зимовий пакет» ракет Patriot . Йдеться про підготовку до періоду, коли російські удари можуть знову зосередитися на енергетичній інфраструктурі.

Що Київ робить паралельно

Поки питання ліцензії залишається невирішеним, Україна шукає способи закрити короткострокову потребу.

• Довгострокові закупівлі. Київ намагається укласти багаторічні контракти безпосередньо з американськими виробниками Raytheon і Lockheed Martin, щоб зарезервувати майбутні виробничі потужності . 23 липня Зеленський повідомив, що Raytheon висловила зацікавленість у спільному виробництві перехоплювачів .
• Обмін чергами постачання. Україна розглядає домовленості, за якими вона могла б отримати системи Patriot або перехоплювачі, спочатку призначені для інших країн. Натомість ці держави отримали б свої замовлення пізніше — після нових поставок із американських заводів .
• Термінові поставки через партнерів. Поки виробництво не запущене, основним рішенням залишаються готові ракети, які союзники можуть придбати для України, зокрема через механізми НАТО.

Що це означає для України

Публічна обіцянка Трампа дала Києву політичний сигнал, але не створила виробничої лінії. Навіть у разі позитивного рішення запуск виробництва складних перехоплювачів потребував би часу, сертифікації, контролю технологій і координації з американськими компаніями.

Наразі картина виглядає так:

Головна проблема — розрив між темпами російських ракетних атак і швидкістю, з якою союзники можуть надати Україні засоби перехоплення. Співвиробництво може посилити оборонно-промислову базу України та Європи в перспективі, але не розв’яже проблему найближчих місяців. До того часу Київ залежатиме від екстрених поставок, багаторічних замовлень і домовленостей про перерозподіл уже запланованих поставок.