Хто очолить ООН після Гутерріша: що означає друге голосування Радбезу

Перегони за посаду наступного генерального секретаря ООН залишаються відкритими. 15 членів Ради Безпеки 21 серпня проводять друге конфіденційне, неформальне й необов’язкове опитування кандидатів. У першому турі, що відбувся 30 липня, найкращий результат показала представниця Коста-Рики Ребека Гринспан.

Її лідерство — важливий політичний сигнал, але не рішення. Майбутній генсек має спочатку отримати офіційну рекомендацію Ради Безпеки, а потім бути затвердженим Генеральною асамблеєю ООН. Ключова умова — кандидат повинен бути прийнятним для всіх п’яти постійних членів Радбезу, адже кожен із них має право вето.

Що показав перший straw poll?

Під час першого голосування члени Ради Безпеки анонімно оцінювали кожного кандидата за трьома варіантами: «підтримати», «не підтримати» або «немає думки». На цьому етапі бюлетені постійних п’яти членів Радбезу не відрізнялися від бюлетенів десяти непостійних членів. Тому результати продемонстрували загальний рівень підтримки, але не показали, чи виступає проти конкретного претендента держава, здатна накласти вето.

Опубліковані результати першого туру були такими:

• Ребека Гринспан, Коста-Рика: 10 голосів «підтримати», один — «не підтримати», чотири — «немає думки»;
• Керолайн Родрігес-Біркетт, Гаяна: дев’ять голосів «підтримати», два — «не підтримати», чотири — «немає думки»;
• Рафаель Гроссі, Аргентина: сім голосів «підтримати», два — «не підтримати», шість — «немає думки».

Колишня президентка Чилі Мішель Бачелет, ексміністерка закордонних справ Еквадору Марія Фернанда Еспіноса, колишній президент Сенегалу Макі Салл і угандійський дипломат Олара Отунну залишилися позаду першої трійки. Перший бюлетень був лише попередньою перевіркою політичної життєздатності кандидатур, а не рейтинговим чи юридично обов’язковим голосуванням.

Вісім кандидатів на посаду генсека ООН

Наразі в перегонах беруть участь:

• Ребека Гринспан, Коста-Рика;
• Керолайн Родрігес-Біркетт, Гаяна;
• Рафаель Гроссі, Аргентина;
• Івонн Бакі, Еквадор;
• Мішель Бачелет, Чилі;
• Марія Фернанда Еспіноса, Еквадор;
• Макі Салл, Сенегал;
• Олара Отунну, Уганда.

Лише Гринспан, Родрігес-Біркетт і Гроссі мають зафіксовану підтримку за підсумками першого опитування. Позицію Бакі за цим бюлетенем оцінити неможливо: вона приєдналася до перегонів уже після голосування.

Чому пізня номінація Івонн Бакі важлива

Цього тижня Тонга висунула еквадорську дипломаткю та колишню урядовицю Івонн Бакі. Так вона стала восьмою кандидаткою і другою представницею Еквадору в списку претендентів. Раніше Бакі працювала посолкою, зокрема у Франції, Катарі та США, але до першого straw poll її кандидатуру не включили.

У своїй кампанії Бакі робить акцент на запобіганні конфліктам і реформуванні ООН. Говорячи про цей порядок денний, вона посилалася на власний досвід, пов’язаний із громадянською війною в Лівані.

Водночас твердження про нібито офіційну підтримку Бакі з боку США, а також про те, що її контакти з Дональдом Трампом і Біллом Клінтоном означають американське зобов’язання голосувати за неї, не підтверджені наявними матеріалами. У наданих джерелах немає офіційної заяви США чи обіцянки підтримки, тож ці твердження не можна вважати встановленим фактом.

Суперечка навколо прозорості та ролі Бербок

Президентка Генеральної асамблеї ООН Анналена Бербок виступає за прозоріший та інклюзивніший процес. Йдеться, зокрема, про своєчасне висунення кандидатів, відкриті діалоги з ними та ширші можливості для держав-членів ознайомитися з їхніми програмами. Її офіс наголошує на рівних умовах і ширшій участі країн ООН ще до того, як Рада Безпеки ухвалить рішення.

США та Росія розкритикували те, що вважають розширенням ролі Бербок у процедурі відбору. За повідомленнями, Вашингтон звинуватив її у виході за межі повноважень, а Москва також виступила проти ролі, яку вона намагається відігравати.

Ця суперечка оголює структурну проблему процедури: Генеральна асамблея може вимагати відкритості та участі всіх держав, але стаття 97 Статуту ООН передбачає, що саме Рада Безпеки рекомендує кандидата. Самі straw polls є неформальним політичним інструментом, а не юридично обов’язковими рішеннями.

Чому позиція Росії може затягнути вибори

Росія дала зрозуміти, що в перегонах ще можуть з’явитися нові кандидатури, а також критикувала роботу Антоніу Гутерріша в ширшому контексті ефективності ООН і врегулювання конфліктів. Така позиція залишає Москві простір для того, щоб не погоджуватися на передчасний консенсус навколо нинішніх лідерів.

Водночас наявні публічні повідомлення не підтверджують, що Росія офіційно підтримала або відкинула когось із названих кандидатів. Тому її готовність розглядати нові імена радше свідчить про те, що і склад претендентів, і торги навколо них ще не завершені.

Як обирають генерального секретаря ООН

Відповідно до статті 97 Статуту ООН, Генеральна асамблея призначає генсека після отримання рекомендації Ради Безпеки. На практиці кандидат має набрати щонайменше дев’ять із 15 голосів членів Радбезу й не отримати вето від будь-якої з п’яти постійних держав: Китаю, Франції, Росії, Великої Британії та США.

У наступних straw polls зазвичай використовують бюлетені, які дають змогу відрізнити позиції постійних членів від позицій непостійних. Це допомагає побачити ризик вето — і часто важливіше за загальну кількість голосів «підтримати».

Строки та регіональний фактор

Другий і остаточний п’ятирічний термін Гутерріша завершується 31 грудня 2026 року. Нинішній конкурс має помітну присутність представників Латинської Америки та Карибського басейну. Частково це пов’язано з неформальним очікуванням регіональної ротації, яке цього разу схиляється на користь цієї групи країн. Однак така ротація є політичною традицією, а не обов’язковим правилом і не може скасувати повноваження Ради Безпеки.

Якщо постійні члени Радбезу залишаться розділеними або з’являться нові претенденти, додаткові straw polls можуть тривати у вересні та жовтні — або й довше. Напередодні другого голосування повідомлялося, що рішення залишається питанням кількох тижнів, а не найближчих годин чи днів.

За чим стежити після другого голосування

Найважливішими сигналами будуть те, чи збереже Гринспан перевагу, чи скоротять відставання Родрігес-Біркетт або Гроссі, а також чи з’явиться кандидат, здатний стати компромісною фігурою. Окремо спостерігатимуть за динамікою кампанії Бакі, хоча один straw poll сам по собі не доводить наявності шляху до перемоги.

Головне питання перегонів просте: чи зможе претендент набрати дев’ять голосів і водночас залишитися прийнятним для всіх п’яти постійних членів Ради Безпеки? Поки відповіді немає, результати першого опитування залишаються орієнтиром, а не вироком.