Виробництво дронів у РФ стрімко зростає

Державне оборонне замовлення Росії на 2026 рік передбачає серійне виробництво понад 87 000 баражуючих боєприпасів щорічно . На серпень 2026 року заплановано випуск 11 000 ударних дронів різних модифікацій: «Герань-1», «Герань-2», «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5», «Гарпія» та «Гербера» .

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія виробляє приблизно 3000 ударних дронів «Герань-4» та «Герань-5» з турбореактивним двигуном щомісяця на спеціалізованому заводі в Єлабузі (особлива економічна зона «Алабуга», Татарстан) . Загалом, станом на 12 серпня, РФ накопичила близько 6200 дронів-камікадзе типу «Герань» усіх версій .

Перехід на швидші турбореактивні дрони

Росія перебудовує виробничі лінії, відмовляючись від повільніших гвинтових дронів на користь турбореактивних «Герань-4» та «Герань-5», які важче збивати через вищу швидкість . Це тактична відповідь на покращення ефективності української ППО, яка добре навчилася знешкоджувати старіші моделі з поршневим двигуном («Герань-2») . Дрон «Герань-5» несе бойову частину масою 90 кг і має заявлену дальність близько 1000 кілометрів .

Виробництво «Кинджала» зупинено

Важлива новина: Росія зупинила серійне виробництво аеробалістичної ракети Х-47М2 «Кинджал» та протикорабельної ракети Х-32 у квітні 2026 року, визнавши їхню бойову ефективність низькою . Заступник начальника ГУР генерал-майор Вадим Скібіцький підтвердив, що ракетне паливо, компоненти та виробничі потужності, які раніше використовувалися для «Кинджалів», тепер перенаправлено на збільшення випуску ракет «Іскандер-М» та інших балістичних ракет . Попри це, РФ загалом перевиконує плани ракетного виробництва — 110–120% від щомісячних завдань .

Витрати російського бізнесу на захист від дронів зросли у 6,6 раза

Українські удари по російській промисловій інфраструктурі (нафтопереробні заводи, порти, фабрики) спричинили різке зростання закупівель комерційних систем ППО. У першому півріччі 2026 року російські компанії витратили 441,3 млн рублів ($5,34 млн) на обладнання для боротьби з дронами — це у 6,6 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року, згідно з даними системи моніторингу тендерів «Тендерплан» .

Російська влада також ухвалила законодавчі зміни, що дозволяють Центробанку, Ощадбанку та іншим установам озброювати персонал для відбиття атак дронів — таким чином держава перекладає дедалі більшу частку витрат на приватний сектор . Аналітики Фонду Карнегі назвали ці витрати «неоформленим податком з обороту» для російського бізнесу .

Петля ескалації

Війна увійшла в самопідсилювальний цикл:

• Росія засипає поле бою дешевими дронами «Герань», намагаючись виснажити українську ППО, одночасно переходячи на турбореактивні версії, аби ускладнити їхнє перехоплення.
• Україна відповідає ударами вглиб території РФ — по нафтопереробних заводах, промислових об'єктах та логістичних центрах, змушуючи російський бізнес вкладати великі кошти у власну активну протиповітряну оборону.
• Росія вивільняє власні військові ресурси ППО, перекладаючи витрати на приватний сектор, і водночас перенаправляє ракетне виробництво на ефективніші системи.

Результат — прискорення перегонів озброєнь: виробництво дронів у РФ (десятки тисяч щорічно) значно випереджає зростання оборонних спроможностей обох сторін, а технології атак і захисту швидко еволюціонують.

Джерела: Reuters , Bloomberg , The Moscow Times / Vedomosti , Carnegie Endowment , Українська правда , Defense Express , Militarnyi , Kyiv Post , ISW .

Виробництво дронів у РФ стрімко зростає

Державне оборонне замовлення Росії на 2026 рік передбачає серійне виробництво понад 87 000 баражуючих боєприпасів щорічно . На серпень 2026 року заплановано випуск 11 000 ударних дронів різних модифікацій: «Герань-1», «Герань-2», «Герань-3», «Герань-4», «Герань-5», «Гарпія» та «Гербера» .

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія виробляє приблизно 3000 ударних дронів «Герань-4» та «Герань-5» з турбореактивним двигуном щомісяця на спеціалізованому заводі в Єлабузі (особлива економічна зона «Алабуга», Татарстан) . Загалом, станом на 12 серпня, РФ накопичила близько 6200 дронів-камікадзе типу «Герань» усіх версій .

Перехід на швидші турбореактивні дрони

Росія перебудовує виробничі лінії, відмовляючись від повільніших гвинтових дронів на користь турбореактивних «Герань-4» та «Герань-5», які важче збивати через вищу швидкість . Це тактична відповідь на покращення ефективності української ППО, яка добре навчилася знешкоджувати старіші моделі з поршневим двигуном («Герань-2») . Дрон «Герань-5» несе бойову частину масою 90 кг і має заявлену дальність близько 1000 кілометрів .

Виробництво «Кинджала» зупинено

Важлива новина: Росія зупинила серійне виробництво аеробалістичної ракети Х-47М2 «Кинджал» та протикорабельної ракети Х-32 у квітні 2026 року, визнавши їхню бойову ефективність низькою . Заступник начальника ГУР генерал-майор Вадим Скібіцький підтвердив, що ракетне паливо, компоненти та виробничі потужності, які раніше використовувалися для «Кинджалів», тепер перенаправлено на збільшення випуску ракет «Іскандер-М» та інших балістичних ракет . Попри це, РФ загалом перевиконує плани ракетного виробництва — 110–120% від щомісячних завдань .

Витрати російського бізнесу на захист від дронів зросли у 6,6 раза

Українські удари по російській промисловій інфраструктурі (нафтопереробні заводи, порти, фабрики) спричинили різке зростання закупівель комерційних систем ППО. У першому півріччі 2026 року російські компанії витратили 441,3 млн рублів ($5,34 млн) на обладнання для боротьби з дронами — це у 6,6 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року, згідно з даними системи моніторингу тендерів «Тендерплан» .

Російська влада також ухвалила законодавчі зміни, що дозволяють Центробанку, Ощадбанку та іншим установам озброювати персонал для відбиття атак дронів — таким чином держава перекладає дедалі більшу частку витрат на приватний сектор . Аналітики Фонду Карнегі назвали ці витрати «неоформленим податком з обороту» для російського бізнесу .

Петля ескалації

Війна увійшла в самопідсилювальний цикл:

• Росія засипає поле бою дешевими дронами «Герань», намагаючись виснажити українську ППО, одночасно переходячи на турбореактивні версії, аби ускладнити їхнє перехоплення.
• Україна відповідає ударами вглиб території РФ — по нафтопереробних заводах, промислових об'єктах та логістичних центрах, змушуючи російський бізнес вкладати великі кошти у власну активну протиповітряну оборону.
• Росія вивільняє власні військові ресурси ППО, перекладаючи витрати на приватний сектор, і водночас перенаправляє ракетне виробництво на ефективніші системи.

Результат — прискорення перегонів озброєнь: виробництво дронів у РФ (десятки тисяч щорічно) значно випереджає зростання оборонних спроможностей обох сторін, а технології атак і захисту швидко еволюціонують.

Джерела: Reuters , Bloomberg , The Moscow Times / Vedomosti , Carnegie Endowment , Українська правда , Defense Express , Militarnyi , Kyiv Post , ISW .