Згідно з оцінкою RUSI від грудня 2025 року, російська промисловість не в змозі вчасно поповнювати запаси зенітних ракет через масоване використання Україною дешевих дронів . Виробництво ракет С-300 займає 7–8 місяців на цикл , тоді як виробництво українських дронів різко зросло, що дозволяє знищувати російські засоби ППО втричі швидше, ніж кілька місяців тому . У квітні 2026 року Україна знищила вдвічі більше засобів ППО та радарів, ніж у жовтні 2025-го .

174 об'єкти ППО знищено за п'ять місяців

Сили безпілотних систем (СБС) України підтвердили, що їхні підрозділи уразили 174 російські об'єкти ППО з січня по травень 2026 року, включаючи зенітно-ракетні комплекси, радарні станції та засоби радіоелектронної боротьби. Загальна вартість втрат для Росії становить приблизно 5,4 мільярда доларів . Лише у квітні було уражено 38 одиниць техніки на суму ~1,1 мільярда доларів, зокрема системи «Тор», «Тор-М2», «Панцир» та ЗУ-23-2 .

Один японський дослідник зафіксував чисту втрату 322 компонентів російської ППО з червня 2025 року по березень 2026 року, що становить скорочення на 35% від 908 відстежуваних компонентів . Кількість компонентів С-300 та С-400 зменшилася в усіх військових округах РФ, причому в Центральному окрузі падіння сягнуло 81,8%, а в Ленінградському – 76,9% .

Росія використовує С-300 для ударів по землі – ще більше виснажуючи запаси

Інститут Гудзона повідомив, що у період з 8 по 10 квітня 2026 року російські війська завдали ударів по українських заводах з виробництва дронів, використовуючи модифіковані зенітні ракетні комплекси С-300 та С-400 у режимі «поверхня-поверхня» . Таке подвійне використання додатково виснажує запаси перехоплювачів, призначених для ППО.

Росія використовує С-300 та С-400 для ударів по наземних цілях в Україні щонайменше з 2022 року, частково через нестачу високоточних ракет . ISW повідомляв у січні 2026 року, що російські війська навіть застосовували навчальні ракети RM-48U для наземних ударів, можливо, оснащені бойовими частинами .

Обмеження ланцюгів постачання та дефіцит компонентів

Здатність Росії виробляти нові перехоплювачі обмежена виробничим циклом у 7–8 місяців для ракет С-300 та ширшими промисловими обмеженнями, які RUSI визначив як недостатні для того, щоб встигати за бойовими втратами . До проблем додаються нестача мікроелектроніки, залежність від імпортних компонентів та вразливі логістичні вузли .

Також повідомляється, що Росія скорочує виробництво ракет і перенаправляє фінансування на збільшення випуску дронів, що ще більше обмежує її здатність поповнювати запаси перехоплювачів .

Власний дефіцит перехоплювачів Patriot в Україні

Повітряні сили України 8 травня 2026 року повідомили про нестачу ракет для ППО після масованого зимового наступу Росії, зазначивши, що «пускові установки, виділені певним підрозділам та батареям, заповнені лише частково – і це ще м'яко сказано» . Це стосується систем Patriot та інших західних комплексів. Рівень перехоплення українською ППО російських боєприпасів у квітні 2026 року впав нижче 70%, що є тривожно низьким показником .

Радіус ураження України різко розширився

Міністерство оборони України 28 квітня 2026 року заявило, що дальність ударів по Росії зросла більш ніж у 2,5 раза з 2022 року – з приблизно 630 км до понад 1700 км . 29 квітня Україна вдарила по нафтоперекачувальній станції за 1500 км у глибині Росії, поблизу Уральських гір . Наприкінці травня ГУР підтвердило наявність дронів із радіусом дії до 3500 км, тоді як попередній максимум становив 1750 км . Понад 70% населення Росії тепер живе в зоні досяжності українських дронів .

Командувач СБС майор Роберт «Майор» Бровді заявив, що українські сили офіційно нарощують операції середньої та глибокої дальності. Дрони середньої дальності діють на глибині від 50 до 250 км від лінії фронту, підтримуючи прямий зв'язок з оператором . Лише у травні 2026 року українські сили запустили понад 1300 ударів далекобійними дронами по цілях у глибині Росії .

Висновки

Мережа російської ППО перебуває під серйозним тиском через поєднання виснаження ракет-перехоплювачів, фізичного знищення пускових установок і радарів та нездатності виробляти заміну швидше, ніж Україна витрачає дешеві дрони. Це створило вікно для українських ударів на велику глибину, хоча сама Україна також стикається з дефіцитом засобів ППО через російські ракетні обстріли. Величезна територія Росії – 17 мільйонів квадратних кілометрів – робить суцільне прикриття неможливим, і аналітики зазначають, що її небо фактично стало «дірявим» .

Згідно з оцінкою RUSI від грудня 2025 року, російська промисловість не в змозі вчасно поповнювати запаси зенітних ракет через масоване використання Україною дешевих дронів . Виробництво ракет С-300 займає 7–8 місяців на цикл , тоді як виробництво українських дронів різко зросло, що дозволяє знищувати російські засоби ППО втричі швидше, ніж кілька місяців тому . У квітні 2026 року Україна знищила вдвічі більше засобів ППО та радарів, ніж у жовтні 2025-го .

174 об'єкти ППО знищено за п'ять місяців

Сили безпілотних систем (СБС) України підтвердили, що їхні підрозділи уразили 174 російські об'єкти ППО з січня по травень 2026 року, включаючи зенітно-ракетні комплекси, радарні станції та засоби радіоелектронної боротьби. Загальна вартість втрат для Росії становить приблизно 5,4 мільярда доларів . Лише у квітні було уражено 38 одиниць техніки на суму ~1,1 мільярда доларів, зокрема системи «Тор», «Тор-М2», «Панцир» та ЗУ-23-2 .

Один японський дослідник зафіксував чисту втрату 322 компонентів російської ППО з червня 2025 року по березень 2026 року, що становить скорочення на 35% від 908 відстежуваних компонентів . Кількість компонентів С-300 та С-400 зменшилася в усіх військових округах РФ, причому в Центральному окрузі падіння сягнуло 81,8%, а в Ленінградському – 76,9% .

Росія використовує С-300 для ударів по землі – ще більше виснажуючи запаси

Інститут Гудзона повідомив, що у період з 8 по 10 квітня 2026 року російські війська завдали ударів по українських заводах з виробництва дронів, використовуючи модифіковані зенітні ракетні комплекси С-300 та С-400 у режимі «поверхня-поверхня» . Таке подвійне використання додатково виснажує запаси перехоплювачів, призначених для ППО.

Росія використовує С-300 та С-400 для ударів по наземних цілях в Україні щонайменше з 2022 року, частково через нестачу високоточних ракет . ISW повідомляв у січні 2026 року, що російські війська навіть застосовували навчальні ракети RM-48U для наземних ударів, можливо, оснащені бойовими частинами .

Обмеження ланцюгів постачання та дефіцит компонентів

Здатність Росії виробляти нові перехоплювачі обмежена виробничим циклом у 7–8 місяців для ракет С-300 та ширшими промисловими обмеженнями, які RUSI визначив як недостатні для того, щоб встигати за бойовими втратами . До проблем додаються нестача мікроелектроніки, залежність від імпортних компонентів та вразливі логістичні вузли .

Також повідомляється, що Росія скорочує виробництво ракет і перенаправляє фінансування на збільшення випуску дронів, що ще більше обмежує її здатність поповнювати запаси перехоплювачів .

Власний дефіцит перехоплювачів Patriot в Україні

Повітряні сили України 8 травня 2026 року повідомили про нестачу ракет для ППО після масованого зимового наступу Росії, зазначивши, що «пускові установки, виділені певним підрозділам та батареям, заповнені лише частково – і це ще м'яко сказано» . Це стосується систем Patriot та інших західних комплексів. Рівень перехоплення українською ППО російських боєприпасів у квітні 2026 року впав нижче 70%, що є тривожно низьким показником .

Радіус ураження України різко розширився

Міністерство оборони України 28 квітня 2026 року заявило, що дальність ударів по Росії зросла більш ніж у 2,5 раза з 2022 року – з приблизно 630 км до понад 1700 км . 29 квітня Україна вдарила по нафтоперекачувальній станції за 1500 км у глибині Росії, поблизу Уральських гір . Наприкінці травня ГУР підтвердило наявність дронів із радіусом дії до 3500 км, тоді як попередній максимум становив 1750 км . Понад 70% населення Росії тепер живе в зоні досяжності українських дронів .

Командувач СБС майор Роберт «Майор» Бровді заявив, що українські сили офіційно нарощують операції середньої та глибокої дальності. Дрони середньої дальності діють на глибині від 50 до 250 км від лінії фронту, підтримуючи прямий зв'язок з оператором . Лише у травні 2026 року українські сили запустили понад 1300 ударів далекобійними дронами по цілях у глибині Росії .

Висновки

Мережа російської ППО перебуває під серйозним тиском через поєднання виснаження ракет-перехоплювачів, фізичного знищення пускових установок і радарів та нездатності виробляти заміну швидше, ніж Україна витрачає дешеві дрони. Це створило вікно для українських ударів на велику глибину, хоча сама Україна також стикається з дефіцитом засобів ППО через російські ракетні обстріли. Величезна територія Росії – 17 мільйонів квадратних кілометрів – робить суцільне прикриття неможливим, і аналітики зазначають, що її небо фактично стало «дірявим» .