Як працював Poison Claude

Сервіс, розміщений за адресою poison-claude.bitsender.top, пропонував «безлімітні» тарифні плани та окремі пакети токенів для чотирьох моделей Anthropic: Opus 4.8, Opus 4.7, Opus 4.6 і Sonnet 4.6 .

Poison Claude працював як проксі — посередник між клієнтом і справжнім API Anthropic. Користувачі мали спрямувати клієнт Claude Code або сумісні з Anthropic API-запити не на офіційний endpoint, а на інфраструктуру сервісу .

Схема була побудована на рекламних бонусах хмарних платформ. Нові акаунти AWS можуть отримувати промокредити, зокрема 100 доларів AWS Activate для стартапів . Оператор створював велику кількість фальшивих або синтетичних облікових записів, об’єднував отримані кредити в спільний пул і пропускав через нього запити клієнтів .

На власному сайті сервіс пояснював це так: «Ми додаємо ці акаунти до нашого пулу, ваш запит непомітно для вас спрямовується на конкретний акаунт, а ви платите 5–15% від офіційної ціни за токен — залежно від моделі» .

Для оператора це створювало майже безкоштовний доступ до обчислень, а для клієнта — ілюзію великої знижки. Насправді він передавав свої дані невідомому посереднику.

Чим ризикували клієнти

Коли запит проходить через сторонній проксі, оператор технічно бачить і запит, і відповідь моделі. Це породжує одразу кілька серйозних загроз:

• Перехоплення та крадіжка даних. Оператор міг читати, записувати або розголошувати кожен prompt і кожну відповідь, надіслані через сервіс .
• Підміна моделі. Замість Opus 4.8 сервіс міг непомітно підключити слабшу або дешевшу модель, а також додати шкідливий вміст до відповіді .
• Відсутність договірних гарантій. На відміну від офіційного API Anthropic, тут не було зобов’язань щодо обробки даних, підтвердження відповідності SOC 2 чи гарантій зберігання та видалення запитів .
• Раптове припинення роботи. Хмарні провайдери зрештою можуть заблокувати шахрайські акаунти. Після цього клієнти ризикували втратити доступ до сервісу та будь-яких даних, які там зберігалися .
• Витік даних користувачів. Okta виявила 872 активних користувачів Poison Claude, чиї дані були розкриті через небезпечну роботу сервісу .

Для розробника це означає ризик витоку ключів, коду й внутрішньої документації. Для компанії — можливе розголошення комерційної таємниці, персональних даних і матеріалів, які підпадають під вимоги комплаєнсу.

Poison Claude — лише частина ширшого ринку

Розслідування Okta виявило понад шість сервісів на підпільних форумах і в месенджерах, які пропонували дешевий або «безлімітний» доступ до передових AI-моделей . Poison Claude був лише одним із прикладів ширшої екосистеми.

До неї належать:

• Китайські проксі-мережі, або «трансферні станції». Вони перепродають доступ до Claude зі знижкою до 90%, використовуючи викрадені облікові дані та шахрайські акаунти. Дослідження Oxford China Policy Lab описує роботу таких сервісів на GitHub, Taobao й Telegram, а також збирання запитів і відповідей для подальшого перепродажу як навчальних даних .
• LLMjacking. Це використання викрадених AI-ресурсів не лише для перепродажу доступу, а й як обчислювальної основи для наступальних кібероперацій .
• Промислове «дистилювання» моделей. Anthropic повідомила про кампанії DeepSeek, Moonshot і MiniMax, у межах яких через приблизно 24 000 шахрайських акаунтів було створено понад 16 мільйонів обмінів із Claude для незаконного вилучення його можливостей . За даними Anthropic, ці лабораторії використовували комерційні проксі, які перепродають доступ до Claude та інших передових моделей, щоб обходити обмеження .

За даними Okta, спільний сценарій таких операцій виглядає приблизно однаково: зловмисники зловживають безкоштовними пробними періодами та програмами підтримки стартапів, масово створюють синтетичні особи й пропускають API-запити через спільну проксі-інфраструктуру . Програми рекламних кредитів, розраховані на залучення реальних клієнтів, таким чином перетворюються на інструмент масштабного шахрайства.

Що це означає для розробників і компаній

Знижка у 85–95% на доступ до передових моделей майже завжди має приховану ціну. У випадку з неофіційним проксі кожен надісланий запит слід вважати потенційно скомпрометованим.

Ризик стосується не лише приватності окремого користувача. Через такий сервіс можуть витекти вихідний код, дані клієнтів, внутрішні документи, фінансові розрахунки або інша інформація, яку компанія не має права передавати невідомому оператору.

Єдиний спосіб отримати передбачувані гарантії щодо приватності запитів, обробки даних і результатів моделей — користуватися офіційним API Anthropic та договірно врегульованим доступом. У світі передових AI-моделей надто низька ціна може виявитися не економією, а платою за втрату контролю над власними даними.

Як працював Poison Claude

Сервіс, розміщений за адресою poison-claude.bitsender.top, пропонував «безлімітні» тарифні плани та окремі пакети токенів для чотирьох моделей Anthropic: Opus 4.8, Opus 4.7, Opus 4.6 і Sonnet 4.6 .

Poison Claude працював як проксі — посередник між клієнтом і справжнім API Anthropic. Користувачі мали спрямувати клієнт Claude Code або сумісні з Anthropic API-запити не на офіційний endpoint, а на інфраструктуру сервісу .

Схема була побудована на рекламних бонусах хмарних платформ. Нові акаунти AWS можуть отримувати промокредити, зокрема 100 доларів AWS Activate для стартапів . Оператор створював велику кількість фальшивих або синтетичних облікових записів, об’єднував отримані кредити в спільний пул і пропускав через нього запити клієнтів .

На власному сайті сервіс пояснював це так: «Ми додаємо ці акаунти до нашого пулу, ваш запит непомітно для вас спрямовується на конкретний акаунт, а ви платите 5–15% від офіційної ціни за токен — залежно від моделі» .

Для оператора це створювало майже безкоштовний доступ до обчислень, а для клієнта — ілюзію великої знижки. Насправді він передавав свої дані невідомому посереднику.

Чим ризикували клієнти

Коли запит проходить через сторонній проксі, оператор технічно бачить і запит, і відповідь моделі. Це породжує одразу кілька серйозних загроз:

• Перехоплення та крадіжка даних. Оператор міг читати, записувати або розголошувати кожен prompt і кожну відповідь, надіслані через сервіс .
• Підміна моделі. Замість Opus 4.8 сервіс міг непомітно підключити слабшу або дешевшу модель, а також додати шкідливий вміст до відповіді .
• Відсутність договірних гарантій. На відміну від офіційного API Anthropic, тут не було зобов’язань щодо обробки даних, підтвердження відповідності SOC 2 чи гарантій зберігання та видалення запитів .
• Раптове припинення роботи. Хмарні провайдери зрештою можуть заблокувати шахрайські акаунти. Після цього клієнти ризикували втратити доступ до сервісу та будь-яких даних, які там зберігалися .
• Витік даних користувачів. Okta виявила 872 активних користувачів Poison Claude, чиї дані були розкриті через небезпечну роботу сервісу .

Для розробника це означає ризик витоку ключів, коду й внутрішньої документації. Для компанії — можливе розголошення комерційної таємниці, персональних даних і матеріалів, які підпадають під вимоги комплаєнсу.

Poison Claude — лише частина ширшого ринку

Розслідування Okta виявило понад шість сервісів на підпільних форумах і в месенджерах, які пропонували дешевий або «безлімітний» доступ до передових AI-моделей . Poison Claude був лише одним із прикладів ширшої екосистеми.

До неї належать:

• Китайські проксі-мережі, або «трансферні станції». Вони перепродають доступ до Claude зі знижкою до 90%, використовуючи викрадені облікові дані та шахрайські акаунти. Дослідження Oxford China Policy Lab описує роботу таких сервісів на GitHub, Taobao й Telegram, а також збирання запитів і відповідей для подальшого перепродажу як навчальних даних .
• LLMjacking. Це використання викрадених AI-ресурсів не лише для перепродажу доступу, а й як обчислювальної основи для наступальних кібероперацій .
• Промислове «дистилювання» моделей. Anthropic повідомила про кампанії DeepSeek, Moonshot і MiniMax, у межах яких через приблизно 24 000 шахрайських акаунтів було створено понад 16 мільйонів обмінів із Claude для незаконного вилучення його можливостей . За даними Anthropic, ці лабораторії використовували комерційні проксі, які перепродають доступ до Claude та інших передових моделей, щоб обходити обмеження .

За даними Okta, спільний сценарій таких операцій виглядає приблизно однаково: зловмисники зловживають безкоштовними пробними періодами та програмами підтримки стартапів, масово створюють синтетичні особи й пропускають API-запити через спільну проксі-інфраструктуру . Програми рекламних кредитів, розраховані на залучення реальних клієнтів, таким чином перетворюються на інструмент масштабного шахрайства.

Що це означає для розробників і компаній

Знижка у 85–95% на доступ до передових моделей майже завжди має приховану ціну. У випадку з неофіційним проксі кожен надісланий запит слід вважати потенційно скомпрометованим.

Ризик стосується не лише приватності окремого користувача. Через такий сервіс можуть витекти вихідний код, дані клієнтів, внутрішні документи, фінансові розрахунки або інша інформація, яку компанія не має права передавати невідомому оператору.

Єдиний спосіб отримати передбачувані гарантії щодо приватності запитів, обробки даних і результатів моделей — користуватися офіційним API Anthropic та договірно врегульованим доступом. У світі передових AI-моделей надто низька ціна може виявитися не економією, а платою за втрату контролю над власними даними.