Computer History від OpenAI перетворює активність на Mac на пам’ять ChatGPT — без скриншотів

Computer History дає застосунку ChatGPT для macOS пам’ять про те, що відбувається за межами вікна чату. Представлена 13 серпня 2026 року, ця необов’язкова функція використовує події взаємодії у вибраних застосунках і на сайтах, щоб створювати пошукову часову шкалу та локальні спогади, до яких згодом можуть звертатися ChatGPT і Codex.

Підхід виглядає менш інвазивним, ніж постійне створення скриншотів, однак повністю безпечним його назвати не можна. Події доступності macOS можуть містити введений текст, а готові файли пам’яті зберігаються локально як незашифрований Markdown.

Як працює Computer History

Після надання дозволу macOS Accessibility користувач обирає застосунки та сайти, які потрібно включити. Після цього функція записує події взаємодії, доступні через системні механізми macOS. Серед них — кліки, введення тексту або натискання клавіш, комбінації клавіш, перемикання між застосунками, а також пов’язаний контекст застосунку чи вебсайту.

Потік подій перетворюється на часову шкалу та текстові спогади. Наприклад, ChatGPT або Codex можуть використати цей контекст, щоб допомогти згадати, над яким завданням працювала людина, де вона зупинилася або які кроки виконувала під час попереднього робочого процесу.

Функція вимкнена за замовчуванням і працює лише з тими застосунками та сайтами, які дозволив користувач. Активність у приватному або інкогніто-режимі браузера не включається.

Чого Computer History не записує

За описом OpenAI, функція не зберігає:

• скриншоти;
• записи екрана;
• дані мікрофона;
• системний звук;
• активність у приватному браузері.

Отже, Computer History відрізняється від системи, яка безперервно архівує зображення екрана. Але формулювання «без скриншотів» не означає «без чутливої інформації». Якщо користувач вводить конфіденційні дані у включеному застосунку або на дозволеному сайті, запис взаємодії все одно може містити важливий текст чи контекст.

Computer History проти Chronicle та Microsoft Recall

Chronicle працював зі скриншотами

Computer History замінює попередню дослідницьку версію Chronicle, яка створювала контекст на основі періодичних знімків екрана. Нова функція використовує потік подій доступності macOS, тому їй не потрібно знімати пікселі екрана чи записувати звук, щоб сформувати історію.

Це вужчий спосіб збору даних, але не незначний. Послідовність натискань клавіш, кліків і перемикань між застосунками все одно може багато розповісти про дії людини — особливо якщо згодом вона узагальнюється у тривалу пам’ять.

Microsoft Recall покладається на знімки екрана

Microsoft Recall — це переважно система історії активності на основі скриншотів або знімків для Copilot+ PC. Computer History має схожу мету: надати асистенту пошуковий контекст про минулу активність за комп’ютером. Водночас OpenAI використовує події взаємодії та текстові спогади, а не архів візуальних знімків. За повідомленнями, дані подій також надсилаються OpenAI для обробки, а не залишаються повністю на Mac.

Практична різниця суттєва: Computer History не зберігає паролі, документи, листування чи зображення як пікселі екрана, проте потік подій все одно може розкрити введений текст і робочий контекст.

Що зберігається 48 годин, а що залишається надалі

У життєвому циклі даних є дві різні частини:

1. Тимчасові дані взаємодії. Сирі файли подій зберігаються на Mac до 48 годин, після чого видаляються в межах процесу обробки, згідно з наданими повідомленнями.
2. Створені спогади. OpenAI обробляє події на своїх серверах, щоб перетворити їх на придатні для використання спогади. Результат зберігається локально як звичайні текстові Markdown-файли.

Ці файли можна читати й редагувати як текст — вони не сховані в зашифрованій базі даних. В одному з повідомлень згадується каталог Codex за шляхом $CODEX_HOME/memories/extensions/skysight/, але надані матеріали не підтверджують, що це офіційне універсальне розташування для кожної інсталяції.

Видалення Computer History або її історії має прибрати пов’язані локальні спогади й зупинити майбутній збір. Водночас доступні матеріали про функцію не визначають точний термін видалення даних на серверах. Тому видалення локальної історії не слід сприймати як доказ того, що всі копії, використані під час обробки, зникають миттєво. На видалення також можуть впливати звичайні юридичні, безпекові вимоги або правила запобігання шахрайству.

Головний ризик: локальні файли без шифрування

У документації OpenAI попереджається, що файли Computer History можуть містити чутливу інформацію і не шифруються самою функцією. Інші програми, які працюють від імені того самого користувача macOS, можуть отримати до них доступ.

Це створює інший профіль ризику, ніж звичайна історія браузера. Один файл пам’яті може об’єднати назви проєктів, етапи роботи, використаний текст, застосунки та контекст облікових записів у зручний для читання масив даних. Потенційно його можуть прочитати й викрасти шкідливе програмне забезпечення, інфостілер, інструмент віддаленого доступу або інший процес, що працює під обліковим записом користувача.

Повнодискове шифрування допомагає захистити вимкнений Mac, але зазвичай не заважає програмам усередині розблокованого облікового запису читати файли, доступні цьому користувачеві. Тому локальне зберігання має значення, навіть якщо сирі файли подій тимчасові.

Можливий і ризик prompt injection

Computer History також може створити канал для атаки через prompt injection — впровадження шкідливих інструкцій у контекст для ШІ. Недовірені вказівки на вебсайті або в тексті, введеному до включеного застосунку, можуть потрапити до спогаду. Якщо ChatGPT чи Codex згодом сприйме такий спогад як надійний контекст, текст може спробувати вплинути на майбутню відповідь або дію моделі. Це висновок із погляду безпеки, а не доказ того, що кожна така атака буде успішною, однак зовнішній записаний контент варто вважати недовіреним.

Хто має доступ

Computer History розгортається на macOS для користувачів ChatGPT Pro, Business та Enterprise. На момент запуску функція була недоступна в Європейській економічній зоні, Швейцарії та Великій Британії; доступ для цих регіонів планувався пізніше.

Умови доступу залежать від тарифу:

• Pro: користувач може самостійно ввімкнути функцію.
• Business: спочатку доступ має дозволити адміністратор робочого простору, після чого кожен учасник окремо погоджується на використання.
• Enterprise: адміністратори можуть надати доступ певним ролям, але користувачі все одно самі вирішують, чи активувати функцію. Для Enterprise також може знадобитися достатньо свіжа версія настільного застосунку, щоб нові налаштування запрацювали.

Надані матеріали про запуск не встановлюють окремого правила щодо навчання моделей саме на даних Computer History для кожного тарифу. Користувачам Business і Enterprise варто орієнтуватися на чинні політики даних їхнього робочого простору, а користувачам Pro — перевірити налаштування покращення моделей у своєму обліковому записі, а не припускати, що Computer History автоматично виключена з цього процесу.

Які налаштування доступні користувачам і адміністраторам

Користувачі можуть:

• погодитися на використання функції або залишити її вимкненою;
• призупинити чи повністю вимкнути збір;
• обрати застосунки та сайти, які братимуть участь;
• переглядати елементи часової шкали;
• видаляти записану історію та спогади.

Адміністратори Business і Enterprise можуть контролювати, чи дозволено учасникам узагалі отримувати доступ до функції. Така двоетапна модель — дозвіл адміністратора плюс особиста згода користувача — не дає організації непомітно активувати Computer History для всіх.

Для робочого використання розумно виключити менеджери паролів, фінансові, медичні та юридичні системи, панелі адміністрування з привілейованим доступом, конфіденційні репозиторії коду й інструменти реагування на інциденти. Також варто обережно ставитися до застосунків для спілкування, де міститься приватна інформація інших людей. Це операційні рекомендації, а не гарантія, що кожне чутливе значення буде автоматично відфільтровано.

Чи може історія створювати навички та автоматизації

Найцікавіша довгострокова можливість функції — процедурна пам’ять. Часова шкала з успішною послідовністю дій може допомогти Codex відтворити робочий процес у вигляді чекліста, скрипту або багаторазово використовуваної навички.

У майбутньому це могло б дати контекст для запиту на кшталт: «повтори процес підготовки звіту, який я використовував минулого тижня». Але йдеться саме про потенційний робочий процес на основі записаного контексту, а не про підтвердження того, що Computer History уже автоматично створює чи запускає заплановані автоматизації.

Будь-яка автоматизація, побудована на такій історії, має вимагати явного схвалення, обмежених дозволів, можливості перевірити кожен крок і захисту від інструкцій, які можуть бути приховані на сайтах, у документах або повідомленнях.

Висновок

Computer History найточніше описати як пам’ять ШІ на основі подій, а не стеження за екраном. Порівняно з Chronicle або системами на кшталт Microsoft Recall вона зменшує обсяг візуальних і аудіоданих, що збираються, але водночас надає ChatGPT і Codex детальний запис активності у вибраних джерелах.

Для людей, які часто повертаються до складних робочих процесів, це може бути корисно. Однак незашифровані локальні Markdown-файли пам’яті — серйозна причина для обережності. Якщо ви вмикаєте функцію, використовуйте вузький список дозволених застосунків і сайтів, виключайте системи з підвищеним ризиком, призупиняйте збір під час роботи з конфіденційними матеріалами та регулярно переглядайте або видаляйте створені спогади.