Основними позичальниками є так звані гіперскейлери — технологічні компанії, здатні розгортати хмарну інфраструктуру у глобальному масштабі. До цієї групи належать Alphabet, Amazon, Meta та Microsoft. Їхні сукупні капітальні витрати, пов’язані зі ШІ, у 2026 році можуть становити близько $700 млрд .

Ще у 2025 році гіперскейлери випустили інвестиційні облігації більш ніж на $100 млрд. Morgan Stanley Investment Management прогнозує, що чиста пропозиція боргу від цієї групи у 2026 році може зрости на 30–50% — до $130–150 млрд . Банк також очікує, що витрати на інфраструктуру ШІ можуть наблизитися до позначки в $1 трлн уже у 2027 році .

Amazon показує, наскільки далеко зайшла боргова гонка

Найяскравіше масштаб нового фінансування демонструє Amazon. 8–9 червня компанія завершила розміщення облігацій на C$14 млрд — приблизно $10 млрд — у канадських доларах. Це найбільший в історії корпоративний випуск облігацій у цій валюті .

Amazon перевершила попередній рекорд Alphabet, яка лише місяцем раніше залучила C$8,5 млрд . П’ятичастинний випуск передбачає строки погашення від трьох до 30 років, а заявки інвесторів перевищили C$28 млрд .

Невдовзі після розміщення Amazon оголосила про ще один інструмент фінансування — відстрочену кредитну лінію на $17,5 млрд від консорціуму банків, до якого входять Citigroup, JPMorgan Chase, Wells Fargo, HSBC і BofA Securities .

На відміну від звичайної облігації, така угода дає компанії змогу не брати всю суму одразу. Amazon може використовувати кредит до 30 вересня 2026 року, а для кожної вибраної частини коштів діятиме трирічний строк погашення .

Amazon заявила про плани витратити $200 млрд на капітальні проєкти у сфері ШІ у 2026 році. Аналітики очікують, що це суттєво погіршить вільний грошовий потік компанії, зробивши його глибоко від’ємним . За повідомленнями, з початку 2025 року Amazon уже залучила понад $70 млрд у різних валютах .

Oracle стала попередженням для ринку

Якщо Amazon поки що без особливих труднощів залучає рекордні суми, то ситуація з Oracle демонструє зворотний бік боргового буму. Попри офіційний інвестиційний рейтинг, облігації Oracle з кінця 2025 року торгуються зі спредами, характерними для паперів спекулятивного, або «сміттєвого», рівня .

Спред — це додаткова дохідність, яку інвестори вимагають порівняно з державними облігаціями за ризик кредитування компанії. У випадку Oracle він зріс приблизно з 50 базисних пунктів у вересні 2025 року до понад 130 базисних пунктів у грудні — рівня, якого не спостерігали від часів фінансової кризи 2009 року .

Дохідність облігацій Oracle із купоном 5,2% та погашенням у 2035 році піднялася до 5,9% — вище за середню дохідність облігацій найякіснішої частини сегмента високоризикового боргу . Вартість кредитних дефолтних свопів Oracle — інструментів страхування від дефолту — досягла найвищого рівня з часів глобальної фінансової кризи. Для учасників ринку ці папери стали своєрідним «барометром ризику ШІ» .

Причиною розпродажу стали побоювання щодо зростання боргового навантаження Oracle. На кінець другого кварталу 2026 фінансового року борг компанії сягнув $108,1 млрд . Інвестори також сумніваються, чи зможуть масштабні вкладення в ШІ забезпечити достатню віддачу.

Після того як Oracle повідомила про капітальні витрати у $12 млрд за квартал — значно більше за очікувані $8,25 млрд — і підвищила прогноз річних витрат на 2026 фінансовий рік на $15 млрд, до $50 млрд, власники придбаних трьома місяцями раніше облігацій на $18 млрд отримали паперові збитки приблизно $1,35 млрд .

Рейтингові агентства, однак, поки не перевели Oracle до категорії спекулятивного боргу. Стратег UBS Метью Міш у січні 2026 року заявив, що негайне зниження рейтингу до «сміттєвого» рівня малоймовірне, хоча можливе його зниження на один щабель — до найнижчої інвестиційної категорії . У лютому Fitch підтвердило рейтинг Oracle на рівні BBB зі стабільним прогнозом .

Інвестори стають обережнішими

Розрив між офіційним рейтингом Oracle та оцінкою її боргу на ринку свідчить про ширшу настороженість кредитних інвесторів. Поки компанії пришвидшують випуск облігацій, частина великих керуючих активами вже вважає, що ризики не повністю відображені в цінах.

Fidelity наприкінці 2025 року заявляла про загальну обережність щодо ризиків, пов’язаних із ейфорією навколо капітальних витрат на ШІ, хоча й допускала участь у привабливо оцінених розміщеннях фінансово стійких емітентів . Згодом повідомлялося, що компанія уникає облігацій Amazon, Alphabet, Meta, Microsoft та Oracle через велику хвилю нової пропозиції й невелику премію за ризик .

Глобальний керівник Fidelity International з макроекономіки та стратегічного розподілу активів Салман Ахмед раніше відкривав коротку позицію щодо інвестиційних корпоративних облігацій, вважаючи їх надто дорогими. На його думку, економічний спад міг би спричинити різке розширення кредитних спредів . У публікації за другий квартал 2026 року Fidelity зазначила, що поточні спреди залишають інвесторам «обмежений запас помилки» .

Окремо Fidelity Canada попередила, що ШІ може зробити застарілими традиційні програмні рішення. Це створює ризики для ринку приватного кредитування та широко синдикованих позик, де значна частка позичальників пов’язана з технологічним сектором .

Що це означає для ринку

Обережність інвесторів поки не зупинила хвилю запозичень. Масштаб витрат на дата-центри, чипи та хмарні обчислення настільки великий, що навіть найбагатші технологічні компанії не можуть повністю профінансувати його лише операційними коштами.

Однак дедалі дорожче фінансування означає, що компаніям доведеться переконати кредиторів у майбутній прибутковості ШІ. Саме тут виникає головний ризик: бенефіціарами розвитку технології можуть стати не ті компанії, які сьогодні позичають сотні мільярдів доларів на її створення.

Як зазначав Мохамед Ель-Еріан, коли облігації інвестиційного рівня торгуються зі спредами, типовими для високоризикового боргу, ринок фактично закладає в ціну ризик масштабних змін. Вартість капіталу дедалі менше спирається на поточні фінансові показники й дедалі більше — на невизначеність щодо майбутніх прибутків .

Основними позичальниками є так звані гіперскейлери — технологічні компанії, здатні розгортати хмарну інфраструктуру у глобальному масштабі. До цієї групи належать Alphabet, Amazon, Meta та Microsoft. Їхні сукупні капітальні витрати, пов’язані зі ШІ, у 2026 році можуть становити близько $700 млрд .

Ще у 2025 році гіперскейлери випустили інвестиційні облігації більш ніж на $100 млрд. Morgan Stanley Investment Management прогнозує, що чиста пропозиція боргу від цієї групи у 2026 році може зрости на 30–50% — до $130–150 млрд . Банк також очікує, що витрати на інфраструктуру ШІ можуть наблизитися до позначки в $1 трлн уже у 2027 році .

Amazon показує, наскільки далеко зайшла боргова гонка

Найяскравіше масштаб нового фінансування демонструє Amazon. 8–9 червня компанія завершила розміщення облігацій на C$14 млрд — приблизно $10 млрд — у канадських доларах. Це найбільший в історії корпоративний випуск облігацій у цій валюті .

Amazon перевершила попередній рекорд Alphabet, яка лише місяцем раніше залучила C$8,5 млрд . П’ятичастинний випуск передбачає строки погашення від трьох до 30 років, а заявки інвесторів перевищили C$28 млрд .

Невдовзі після розміщення Amazon оголосила про ще один інструмент фінансування — відстрочену кредитну лінію на $17,5 млрд від консорціуму банків, до якого входять Citigroup, JPMorgan Chase, Wells Fargo, HSBC і BofA Securities .

На відміну від звичайної облігації, така угода дає компанії змогу не брати всю суму одразу. Amazon може використовувати кредит до 30 вересня 2026 року, а для кожної вибраної частини коштів діятиме трирічний строк погашення .

Amazon заявила про плани витратити $200 млрд на капітальні проєкти у сфері ШІ у 2026 році. Аналітики очікують, що це суттєво погіршить вільний грошовий потік компанії, зробивши його глибоко від’ємним . За повідомленнями, з початку 2025 року Amazon уже залучила понад $70 млрд у різних валютах .

Oracle стала попередженням для ринку

Якщо Amazon поки що без особливих труднощів залучає рекордні суми, то ситуація з Oracle демонструє зворотний бік боргового буму. Попри офіційний інвестиційний рейтинг, облігації Oracle з кінця 2025 року торгуються зі спредами, характерними для паперів спекулятивного, або «сміттєвого», рівня .

Спред — це додаткова дохідність, яку інвестори вимагають порівняно з державними облігаціями за ризик кредитування компанії. У випадку Oracle він зріс приблизно з 50 базисних пунктів у вересні 2025 року до понад 130 базисних пунктів у грудні — рівня, якого не спостерігали від часів фінансової кризи 2009 року .

Дохідність облігацій Oracle із купоном 5,2% та погашенням у 2035 році піднялася до 5,9% — вище за середню дохідність облігацій найякіснішої частини сегмента високоризикового боргу . Вартість кредитних дефолтних свопів Oracle — інструментів страхування від дефолту — досягла найвищого рівня з часів глобальної фінансової кризи. Для учасників ринку ці папери стали своєрідним «барометром ризику ШІ» .

Причиною розпродажу стали побоювання щодо зростання боргового навантаження Oracle. На кінець другого кварталу 2026 фінансового року борг компанії сягнув $108,1 млрд . Інвестори також сумніваються, чи зможуть масштабні вкладення в ШІ забезпечити достатню віддачу.

Після того як Oracle повідомила про капітальні витрати у $12 млрд за квартал — значно більше за очікувані $8,25 млрд — і підвищила прогноз річних витрат на 2026 фінансовий рік на $15 млрд, до $50 млрд, власники придбаних трьома місяцями раніше облігацій на $18 млрд отримали паперові збитки приблизно $1,35 млрд .

Рейтингові агентства, однак, поки не перевели Oracle до категорії спекулятивного боргу. Стратег UBS Метью Міш у січні 2026 року заявив, що негайне зниження рейтингу до «сміттєвого» рівня малоймовірне, хоча можливе його зниження на один щабель — до найнижчої інвестиційної категорії . У лютому Fitch підтвердило рейтинг Oracle на рівні BBB зі стабільним прогнозом .

Інвестори стають обережнішими

Розрив між офіційним рейтингом Oracle та оцінкою її боргу на ринку свідчить про ширшу настороженість кредитних інвесторів. Поки компанії пришвидшують випуск облігацій, частина великих керуючих активами вже вважає, що ризики не повністю відображені в цінах.

Fidelity наприкінці 2025 року заявляла про загальну обережність щодо ризиків, пов’язаних із ейфорією навколо капітальних витрат на ШІ, хоча й допускала участь у привабливо оцінених розміщеннях фінансово стійких емітентів . Згодом повідомлялося, що компанія уникає облігацій Amazon, Alphabet, Meta, Microsoft та Oracle через велику хвилю нової пропозиції й невелику премію за ризик .

Глобальний керівник Fidelity International з макроекономіки та стратегічного розподілу активів Салман Ахмед раніше відкривав коротку позицію щодо інвестиційних корпоративних облігацій, вважаючи їх надто дорогими. На його думку, економічний спад міг би спричинити різке розширення кредитних спредів . У публікації за другий квартал 2026 року Fidelity зазначила, що поточні спреди залишають інвесторам «обмежений запас помилки» .

Окремо Fidelity Canada попередила, що ШІ може зробити застарілими традиційні програмні рішення. Це створює ризики для ринку приватного кредитування та широко синдикованих позик, де значна частка позичальників пов’язана з технологічним сектором .

Що це означає для ринку

Обережність інвесторів поки не зупинила хвилю запозичень. Масштаб витрат на дата-центри, чипи та хмарні обчислення настільки великий, що навіть найбагатші технологічні компанії не можуть повністю профінансувати його лише операційними коштами.

Однак дедалі дорожче фінансування означає, що компаніям доведеться переконати кредиторів у майбутній прибутковості ШІ. Саме тут виникає головний ризик: бенефіціарами розвитку технології можуть стати не ті компанії, які сьогодні позичають сотні мільярдів доларів на її створення.

Як зазначав Мохамед Ель-Еріан, коли облігації інвестиційного рівня торгуються зі спредами, типовими для високоризикового боргу, ринок фактично закладає в ціну ризик масштабних змін. Вартість капіталу дедалі менше спирається на поточні фінансові показники й дедалі більше — на невизначеність щодо майбутніх прибутків .