Бронзовий перстень-печатку із зображенням Александрійського маяка знайшли під час підводних розкопок на Антиродосі — затонулому острові у Східній гавані Александрії. Експедиція називає його першим відомим перснем-печаткою із зображенням маяка. Знахідка незвична, однак доступні повідомлення не встановлюють, коли виготовили перстень, кому він належав і як його використовували.
8
12
Де знайшли перстень і в чому його особливість
Артефакт виявили серед руїн палацу на Антиродосі. Колись острів був частиною царського кварталу Александрії в гавані Портус Магнус — Великій гавані. Розкопки проводить Європейський інститут підводної археології (IEASM) спільно з єгипетськими органами охорони старожитностей.
5
6
12
Формулювання «перший відомий» стосується саме персня-печатки із зображенням маяка, а не першого зображення пам’ятки, яке збереглося взагалі. Гравіювання на персні нагадує зображення Александрійського маяка на монетах II століття н. е.
3
5 Це дає змогу зіставити художній мотив, але саме по собі не встановлює надійної дати виготовлення персня.
5
27
Коли знахідку оголосили
Повідомлення IEASM про знахідку датоване 7 жовтня 2026 року. В іншій публікації йдеться, що міністр туризму та старожитностей Єгипту Шериф Фатхі відвідав експедицію 5 жовтня, а про знахідку повідомили під час його візиту. Отже, джерела подають різні дати оголошення; жодне з них не встановлює точного дня, коли перстень знайшли.
12
31
У повідомленнях партнерами підводних археологічних робіт названо Міністерство туризму та старожитностей Єгипту й Вищу раду старожитностей. Хішам ель-Лейті, генеральний секретар Вищої ради старожитностей, повідомляв подробиці про знахідку.
6
9
30 Франк Годдіо, керівник робіт IEASM, оголосив про неї через канали інституту.
8
12
Одне з повідомлень називає Ахмеда Рехему помічником, який супроводжував Фатхі під час огляду науково-дослідного судна. Доступні матеріали не уточнюють, яку саме роль Рехема відігравав у виявленні або дослідженні персня.
7
Що перстень може підказати — і чого не доводить
Перснем-печаткою можна було втискати зображення у віск або м’яку глину — наприклад, щоб опечатувати чи засвідчувати документи або посудини. Це можливе застосування такого типу речей, а не доказ того, що саме так використовували цю знахідку.
6
Розташування палацу породило припущення, що там могли бути адміністративні приміщення, пов’язані з маяком як орієнтиром у гавані. Але сама знахідка не доводить, що власник персня керував маяком або що в палаці працювали відповідальні за нього службовці.
7
12
В історичному контексті згадують Страбона, який відвідав Александрію приблизно у 29–25 роках до н. е. Ця згадка сама по собі не встановлює, як довго палац використовували для адміністративних потреб і чи опікувалися його мешканці маяком.
21
27
Наразі бракує базових відомостей: у доступних повідомленнях не вказано розмірів персня, його власника чи надійної дати виготовлення. Подібність до монет II століття — це зіставлення з відомими зображеннями, а не достатня підстава, щоб остаточно відповісти на ці запитання.
5
27
Інші роботи у Східній гавані
В одному з повідомлень про сезон розкопок зазначено, що дослідники працюють на чотирьох ділянках у Східній гавані Александрії: біля храму Ісіди, серед руїн палацу, біля обеліска та на території Тимоніуму.
27 Інша публікація згадує керамічні та скляні знахідки з ширших підводних обстежень, однак у доступному фрагменті їх не датовано.
35
Тож перстень варто сприймати як рідкісну знахідку з промовистим зображенням і важливим археологічним контекстом — але не як повністю датований предмет, що розкриває особу власника чи доводить прямий зв’язок із керуванням маяком.