The Sinking City 2: Frogwares переосмислила лавкрафтівську серію у форматі survival horror

Це вже не повільний детектив

The Sinking City 2 вийшла 18 серпня 2026 року на PC, PlayStation 5 та Xbox Series X/S. Проте називати її просто продовженням гри 2019 року було б не зовсім правильно: Frogwares фактично змінила жанрову формулу серії, перетворивши детективну пригоду на більш концентрований survival horror.

Відкритий світ і тривале полювання за доказами відійшли на другий план. Тепер гравцям доводиться економити боєприпаси й лікувальні предмети, обирати, що саме залишити в інвентарі, розв’язувати просторові головоломки та прокладати небезпечні маршрути через затоплені райони Аркгема.

Що змінилося порівняно з оригіналом

Перша The Sinking City робила ставку на відкриту структуру, розслідування та механіки пошуку підказок. У сиквелі місто розділене на низку окремих, але пов’язаних між собою локацій. Гравець поступово відкриває скорочення, повертається у вже відвідані місця й знаходить нові шляхи.

За структурою гра наблизилася до сучасної школи survival horror. Оглядачі найчастіше порівнюють її з Resident Evil через тиск дефіциту ресурсів, бої та головоломки, а з Silent Hill — через гнітючу атмосферу, сюрреалістичний жах і постійне відчуття небезпеки.

Розслідування нікуди не зникло, але тепер воно радше доповнює проходження, ніж визначає його ритм. Основний акцент зроблено на дослідженні, сутичках із потойбічними істотами та виживанні в умовах, де кожен витрачений патрон може мати значення.

Історія Келвіна Рафферті та затопленого Аркгема

У центрі сюжету — окультист Келвін Рафферті. Після невдалого ритуалу зі сновидіннями його партнерка Фей Беннетт опиняється в надприродній комі. Пошуки способу врятувати її приводять Келвіна до Аркгема — вигаданого американського міста 1920-х років, яке поглинув надприродний потоп.

Після катастрофи на поверхню виходять істоти, що ховалися в глибинах, а вулиці й будівлі міста перетворюються на заплутаний лабіринт. Ця особиста мета робить сюжет безпосереднішим: герой не просто намагається зрозуміти, що сталося з містом, а ризикує всім заради порятунку близької людини.

Frogwares наголошує, що сиквел достатньо самостійний і його можна проходити без знайомства з першою грою. Це не пряме продовження розслідування Чарльза Ріда в Оукмонті, хоча обидві частини мають спільні зв’язки у світі та спираються на міфологію Ктулху.

Unreal Engine 5 робить Аркгем окремим героєм

Гра створена на Unreal Engine 5. Затоплені вулиці, занедбані інтер’єри, моторошний дизайн істот і деталізована міміка тут працюють не лише як технічна демонстрація. Frogwares використовує освітлення та опрацювання середовища, щоб навіть звичайне переміщення містом здавалося небезпечним.

Саме атмосферу затопленого Аркгема, образи чудовиськ і лавкрафтівське відчуття безвиході оглядачі найчастіше називають головними перевагами гри. Перехід від повільнішого детективного формату не знищив характер серії — він лише зробив її жах більш прямолінійним і фізичним.

Водночас компактніша структура має і зворотний бік. Деякі огляди відзначають, що сиквел позбувся відкритого світу, який в оригіналі міг здаватися затягнутим. Але лінійніше проходження іноді залишає бажання довше побути в окремих локаціях і дослідити їх детальніше.

Сміливий поворот із помітними компромісами

Зміна жанру стала найбільшою перевагою The Sinking City 2, але водночас оголила обмеження проєкту. Критики загалом схвально оцінили впевненість Frogwares у переході до survival horror, проте вказали на нерівномірну акторську озвучку, баги, технічні недоліки, незручності роботи камери та не завжди відшліфовану бойову систему.

Окремі зауваження стосуються автоматичного захоплення цілей і балансу боїв. У пізній частині гри накопичення ресурсів або додаткове їхнє здобування може послабити напругу, особливо під час битв із босами. Це оцінки конкретних оглядачів, а не універсальний висновок, але вони вказують на суперечність: гра прагне створити відчуття дефіциту, водночас даючи наполегливим гравцям можливість добре підготуватися.

Розробка в Києві під час повномасштабної війни

Frogwares створювала The Sinking City 2 у Києві на тлі російського вторгнення в Україну. Студія називала пов’язані з війною труднощі однією з причин перенесення релізу з початкового плану на 2025 рік до першої половини 2026-го.

Kickstarter у Frogwares описували як фінансову «подушку безпеки», яка мала допомогти впоратися з невизначеністю під час розробки, а також профінансувати додаткові функції та контент.

Кампанія швидко перевищила початкову ціль у 100 000 євро. Однак доступні джерела наводять різні фінальні показники: один звіт говорить про 544 867 євро від понад 6 000 спонсорів, тоді як знімок сторінки Kickstarter містить суму 554 002 євро та 6 181 спонсора.

Тому найобережніший висновок такий: кампанія зібрала понад пів мільйона євро, а точна фінальна сума відрізняється залежно від джерела й моменту фіксації даних.

Оцінки на старті: сильна атмосфера, але не бездоганна техніка

Перші відгуки про гру загалом позитивні, хоча агрегатори оцінок можуть змінюватися з появою нових рецензій та відгуків гравців. На Steam гра мала статус «Very Positive»: позитивними були 95% із 218 відгуків на момент фіксації показника.

На Metacritic The Sinking City 2 отримала позначку «Generally Favorable» і середню оцінку критиків 79 балів на основі 33 оглядів. OpenCritic показував середню оцінку топових критиків 81 бал і 77% рекомендацій.

Ці цифри відповідають загальній картині. Найсильнішими сторонами гри називають атмосферу, дизайн істот, затоплене місто та готовність Frogwares ризикнути й переосмислити власну серію. Слабші місця — типові для проєкту з більш скромним бюджетом: баги, технічна нестабільність, нерівномірна озвучка, проблеми з камерою та бої, яким іноді бракує полірування в дусі лідерів жанру.

Висновок

The Sinking City 2 — це не просто нове розслідування у відкритому світі, а survival-horror-переосмислення серії Frogwares. Затоплений Аркгем, лавкрафтівська образність, обмежені ресурси, бої та екологічні головоломки надають франшизі чіткішу ідентичність хорору, тоді як детективні елементи залишаються важливим, але вже не головним складником.

Гра найкраще підійде тим, хто шукає напружене дослідження, моторошні локації та сутички з чудовиськами. А от шанувальникам повільного темпу й складного пошуку доказів з оригіналу варто врахувати: Frogwares зробила ставку на зовсім інший ритм.

Судячи з перших оглядів, головний ризик студії себе виправдав. Водночас амбіційний жанровий поворот супроводжується технічними та презентаційними компромісами, які потенційним покупцям краще мати на увазі.