Під керуванням гравця — Максим, 14-річний підліток, якого батьки залишили самого на кілька днів — саме перед початком війни 24 лютого 2022 року. Гра починається 23 лютого, за день до повномасштабного вторгнення, і показує, як хлопець намагається вижити в місті, що стрімко руйнується: шукає припаси, вирішує, кому можна довіряти . У грі немає зброї та бойової механіки. Виживання залежить виключно від діалогів, виборів і управління ресурсами .
Twigames чітко заявляє: усі активи є «оригінальними й створеними вручну, без використання ШІ» . Студію засновано 2015 року; команда з близько 20 розробників базується в Києві . Розробка гри почалася, коли колектив евакуювався в карпатське село після вторгнення 2022 року . Генеральний директор і співзасновник Валерій Міненко так говорить про проєкт: «Код, моделі, текстури, намальовані вручну — усе тут зроблено руками» .
Наратив гри побудовано на понад 600 сторінках реальних свідчень тих, хто пережив облогу Маріуполя . Команда працювала з журналістом, щоб зібрати цей матеріал: документувала щоденні зміни — погоду, коли зникло світло, коли перестали працювати банкомати — і читала реальні щоденники мешканців . Персонажі є вигаданими, але ситуації, атмосфера та моральні дилеми — прямо з цих задокументованих свідчень .
Hollow Home свідомо уникає збройних сутичок. На сторінці гри у Steam зазначено: «без зброї, без боїв і без простих відповідей» . Розробники порівнюють свій підхід, заснований на виборі та діалогах, із Disco Elysium . PR-представник Twigames Іван Тітов пояснює: «Ми не робимо веселу гру. Це наш спосіб нагадати людям [про вторгнення], привернути до нього більше уваги» .
Значна частина українських гравців реагує фразою: «Куплю, але грати не буду». Тема надто болюча. Один із дописів у спільноті Steam каже: «Це цікаво, сповнено деталей і показує саме те, від чого я хотів би втекти й не думати. Але я куплю цю гру, коли вона вийде» . Розробники зазначають, що це поширена реакція: «Ми чуємо від українців: „Я не можу в це грати“. Іноді вони кажуть: „Куплю, але грати не буду“» .
Ще до повного релізу Hollow Home отримала кілька нагород на інді-фестивалях :
Безкоштовна демоверсія в Steam має рейтинг 97% «дуже схвальних» відгуків .
Hollow Home — помітний проєкт у хвилі українських ігор, які осмислюють війну через інтерактивне оповідання. Найчастіше її порівнюють із This War of Mine (11 Bit Studios, Польща — також про виживання цивільних в облозі) . Але вона вирізняється як одна з перших великих українських ігор, що показує поточну війну з точки зору українського цивільного в окупованому місті . Інші відомі українські воєнні ігри — S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl (GSC Game World) та Sherlock Holmes: The Awakened (Frogwares). На відміну від них, Hollow Home — не шутер і не алегорія. Це пряма, реалістична, орієнтована на цивільних драматизація облоги Маріуполя, розказана без боїв та видовищності, на основі сотень свідчень тих, хто вижив.
Під керуванням гравця — Максим, 14-річний підліток, якого батьки залишили самого на кілька днів — саме перед початком війни 24 лютого 2022 року. Гра починається 23 лютого, за день до повномасштабного вторгнення, і показує, як хлопець намагається вижити в місті, що стрімко руйнується: шукає припаси, вирішує, кому можна довіряти . У грі немає зброї та бойової механіки. Виживання залежить виключно від діалогів, виборів і управління ресурсами .
Twigames чітко заявляє: усі активи є «оригінальними й створеними вручну, без використання ШІ» . Студію засновано 2015 року; команда з близько 20 розробників базується в Києві . Розробка гри почалася, коли колектив евакуювався в карпатське село після вторгнення 2022 року . Генеральний директор і співзасновник Валерій Міненко так говорить про проєкт: «Код, моделі, текстури, намальовані вручну — усе тут зроблено руками» .
Наратив гри побудовано на понад 600 сторінках реальних свідчень тих, хто пережив облогу Маріуполя . Команда працювала з журналістом, щоб зібрати цей матеріал: документувала щоденні зміни — погоду, коли зникло світло, коли перестали працювати банкомати — і читала реальні щоденники мешканців . Персонажі є вигаданими, але ситуації, атмосфера та моральні дилеми — прямо з цих задокументованих свідчень .
Hollow Home свідомо уникає збройних сутичок. На сторінці гри у Steam зазначено: «без зброї, без боїв і без простих відповідей» . Розробники порівнюють свій підхід, заснований на виборі та діалогах, із Disco Elysium . PR-представник Twigames Іван Тітов пояснює: «Ми не робимо веселу гру. Це наш спосіб нагадати людям [про вторгнення], привернути до нього більше уваги» .
Значна частина українських гравців реагує фразою: «Куплю, але грати не буду». Тема надто болюча. Один із дописів у спільноті Steam каже: «Це цікаво, сповнено деталей і показує саме те, від чого я хотів би втекти й не думати. Але я куплю цю гру, коли вона вийде» . Розробники зазначають, що це поширена реакція: «Ми чуємо від українців: „Я не можу в це грати“. Іноді вони кажуть: „Куплю, але грати не буду“» .
Ще до повного релізу Hollow Home отримала кілька нагород на інді-фестивалях :
Безкоштовна демоверсія в Steam має рейтинг 97% «дуже схвальних» відгуків .
Hollow Home — помітний проєкт у хвилі українських ігор, які осмислюють війну через інтерактивне оповідання. Найчастіше її порівнюють із This War of Mine (11 Bit Studios, Польща — також про виживання цивільних в облозі) . Але вона вирізняється як одна з перших великих українських ігор, що показує поточну війну з точки зору українського цивільного в окупованому місті . Інші відомі українські воєнні ігри — S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl (GSC Game World) та Sherlock Holmes: The Awakened (Frogwares). На відміну від них, Hollow Home — не шутер і не алегорія. Це пряма, реалістична, орієнтована на цивільних драматизація облоги Маріуполя, розказана без боїв та видовищності, на основі сотень свідчень тих, хто вижив.