Іран, за повідомленнями, направив відповіді на пропозиції США через пакистанських посередників, продовжуючи практику непрямих переговорів між двома країнами.
Катар приєднався до завершальної фази дипломатії. За даними джерел, обізнаних із перебігом переговорів, катарська переговорна група прибула до Тегерана в координації зі США, щоб допомогти вирішити розбіжності, що залишилися, і підштовхнути переговори до укладення остаточної угоди.
Хоча повний документ офіційно не оприлюднено, численні повідомлення описують рамкову угоду, побудовану навколо кількох ключових зобов'язань:
Запропонована угода, ймовірно, передбачає негайне та всеосяжне припинення вогню на всіх фронтах. Обидві сторони мають припинити військові операції та взяти на себе зобов'язання не завдавати ударів по військовій, цивільній чи економічній інфраструктурі.
Деякі повідомлення також згадують положення про припинення ворожої пропаганди або "медіа-війни" як частину ширших заходів деескалації.
Одним із найважливіших елементів є гарантія вільного судноплавства в Перській затоці, Ормузькій протоці та Оманській затоці. Ці водні шляхи мають життєво важливе значення для глобальних енергетичних ринків і торговельних маршрутів.
Відкриття або стабілізація ситуації в Ормузькій протоці було центральним питанням переговорів, оскільки через цю вузьку горловину проходить приблизно п'ята частина світових поставок нафти.
Рамкова угода, ймовірно, передбачає створення спільного механізму для моніторингу виконання домовленостей і вирішення порушень або суперечок. Система моніторингу покликана запобігати новим сутичкам і підтримувати регіональну стабільність на початкових етапах дії угоди.
Ще одним стовпом проєкту є поетапний підхід до пом'якшення санкцій. Замість негайного скасування всіх економічних обмежень, санкції США, за повідомленнями, будуть зніматися крок за кроком у міру виконання Іраном умов угоди.
Цей поетапний процес відображає давні розбіжності між двома сторонами щодо темпів і обсягу зняття санкцій.
Хоча дипломати відзначають прогрес, кілька спірних питань залишаються невирішеними і можуть зірвати угоду.
Найскладніша суперечка точиться навколо ядерної програми Ірану, зокрема його запасів високозбагаченого урану. Представники США наполягають на тому, що Іран повинен вирішити питання збагачення та ядерної зброї, тоді як іранські лідери сигналізують про небажання вивозити збагачений уран за кордон або демонтувати ключові частини програми.
Ці розбіжності щодо збагачення та запасів урану залишаються однією з головних перешкод на переговорах.
Інша серйозна розбіжність стосується правил, що регулюють судноплавство в Ормузькій протоці. США хочуть гарантованого безперешкодного проходу, тоді як іранські чиновники запропонували умови для відкриття маршруту.
Деякі іранські пропозиції, за повідомленнями, включали ідею стягнення плати або запровадження інших умов для суден, що проходять через протоку, — підхід, який Вашингтон відкинув.
Ширші теми, такі як ракетна програма Ірану та регіональні безпекові зобов'язання, також є частиною ширшого порядку денного переговорів, хоча останні повідомлення свідчать, що найбільш терміновими перешкодами є ядерне досьє та правила судноплавства в Ормузі.
Незважаючи на невирішені суперечки, дипломати та чиновники стверджують, що угода може бути досягнута швидко з кількох причин.
По-перше, переговорники, схоже, вже узгодили більшу частину рамкової угоди — особливо структуру припинення вогню, гарантії судноплавства та механізми моніторингу, — залишивши менший набір високополітизованих питань для остаточного узгодження.
По-друге, іранські чиновники зазначили, що остання пропозиція США "певною мірою звузила розбіжності", що свідчить про те, що попередні суперечності були зменшені.
Нарешті, прибуття катарських посередників до Тегерана свідчить про інтенсивний завершальний дипломатичний поштовх, спрямований на подолання розбіжностей, що залишилися.
Тим не менш, чиновники застерігають, що переговори залишаються крихкими. Питання, які залишаються спірними — особливо щодо урану та контролю над Ормузькою протокою, — є політично чутливими і можуть перешкодити досягненню остаточної угоди, навіть якщо більша частина рамкової угоди вже узгоджена.
Наразі переговорники, здається, ближчі до угоди, ніж у будь-який попередній момент поточної кризи, але остаточний результат залежатиме від того, чи зможуть обидві сторони вирішити ці останні — але вирішальні — питання.