Франція закликає країни ЄС погодити пакет бюджетних надходжень, який даватиме понад €60 млрд на рік у межах багаторічного фінансового плану ЄС на 2028–2034 роки. Йдеться не про окремий французький податок, а про посилення політичної підтримки пакета «власних ресурсів», запропонованого Європейською комісією в липні 2025 року, а також про пошук додаткових джерел надходжень на рівні ЄС. Париж вважає, що це допоможе фінансувати спільні пріоритети — зокрема оборону та конкурентоспроможність — і водночас зменшить потребу в більших внесках із національних бюджетів.
7
34
Важливе уточнення: ці ініціативи часто називають «податками ЄС», але Єврокомісія наголошує, що Союз не має загального повноваження самостійно запроваджувати податки. Запропонована модель передбачає перерахування до бюджету ЄС визначеної частки доходів або внески держав-членів у системі власних ресурсів.
4
П'ять запропонованих власних ресурсів
Липневий пакет Єврокомісії 2025 року містить п'ять складових:
- Надходження від ETS1: до бюджету ЄС пропонується спрямовувати 30% доходів від чинної першої фази Системи торгівлі викидами ЄС (ETS1). Середньорічні надходження оцінюють у €9,6 млрд.
4
- Надходження від CBAM: до бюджету ЄС має надходити 75% надходжень від Механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) — механізму, що застосовує вуглецевий платіж до визначених категорій імпорту. Очікувані річні надходження — €1,4 млрд.
4
- Незібрані електронні відходи: внесок держав у розмірі €2 за кілограм електричного та електронного обладнання, не зібраного для переробки. Орієнтовні надходження — близько €15 млрд на рік.
3
6
- TEDOR: внесок у розмірі 15% доходу, отриманого від гармонізованих мінімальних ставок акцизу на промислові тютюнові та пов'язані з ними вироби.
16
- CORE: прогресивний внесок великих компаній із річним чистим оборотом від €100 млн.
3
16
П'ять нових ресурсів разом, за оцінкою, можуть принести €43,9 млрд на рік у цінах 2025 року, або €49,4 млрд у поточних цінах. Якщо врахувати ширший пакет Єврокомісії — зокрема коригування вже наявних власних ресурсів, — прогнозований результат становить €58,2 млрд щороку в цінах 2025 року, або €65,6 млрд у поточних цінах. Саме ця друга цифра пояснює, як французька ціль «понад €60 млрд» узгоджується з ширшим пакетом Єврокомісії.
17
Які пропозиції мають найбільші шанси
Найбільш політично прийнятними наразі видаються вуглецеві інструменти та внесок за незбір електронних відходів. ETS1 спирається на вже діючий ринок вуглецевих квот; CBAM подають як спосіб отримувати надходження від вуглецевоємного імпорту; а механізм щодо електронних відходів відповідає курсу ЄС на циркулярну економіку. У висвітленні переговорів саме CBAM та електронні відходи називають головними кандидатами на компроміс.
2
6
7
Більше заперечень викликають інші два напрями:
- CORE є спірним, оскільки уряди побоюються впливу на компанії, що працюють або мають штаб-квартири в їхніх країнах. Франція, утім, підтримує цей механізм.
8
- TEDOR складно погодити, бо акцизні надходження від тютюну є важливою складовою національних бюджетів.
6
Усі суми — це оцінки, а не гарантовані надходження. Вони залежать, зокрема, від цін на вуглець, обсягів імпорту, даних про збирання відходів і остаточної конструкції механізмів, яку погодять уряди.
17
22
Чому Франція наполягає найактивніше
Позиція Парижа тісно пов'язана з обмеженим фіскальним простором країни. Єврокомісія прогнозувала дефіцит сектору загального державного управління Франції на рівні 5,1% ВВП у 2025 і 2026 роках, тоді як видатки на обслуговування боргу мали й надалі зростати.
28
31
Для Франції ширша база доходів ЄС — це спосіб фінансувати спільні видатки без опори винятково на збільшення національних внесків. Це особливо важливо для уряду, який має мало можливостей істотно нарощувати запозичення або внутрішні податки. Париж також виступає проти скорочення загального обсягу наступного бюджету ЄС.
34
Які додаткові збори хоче обговорювати Париж
Французький порядок денний виходить за межі п'яти пунктів Єврокомісії. Париж пропонує шукати доходи на рівні ЄС від великих технологічних компаній, зокрема платформ, пов'язаних зі США, а також від іноземних забруднювачів, замість того щоб покладатися лише на національні внески.
34
Серед окремих ідей, які обговорювалися в Європарламенті та аналізувалися Єврокомісією:
- збори з великих цифрових платформ або цифрових послуг;
- механізми, пов'язані з криптоактивами чи криптодіяльністю;
- збори з онлайн-гемблінгу та ставок;
- можливе розширення інструментів вуглецевого коригування на кордоні.
27
30
38
Ці варіанти не слід плутати з уже запропонованим липневим пакетом 2025 року: вони залишаються додатковими опціями для обговорення, а не погодженими джерелами доходів ЄС.
3
27
Що далі
Президент Європейської ради Антоніу Кошта прагне досягти політичної домовленості щодо кошика доходів у жовтні 2026 року, а щодо повного багаторічного фінансового плану на 2028–2034 роки — до кінця 2026 року.
6
Це цільові, а не остаточні строки набуття чинності. Рішення про власні ресурси ЄС потребують одностайного схвалення державами-членами та ратифікації відповідно до їхніх національних конституційних процедур. Тому саме найсуперечливіші елементи — насамперед корпоративні та тютюнові — можуть визначити, чи вдасться втримати цей графік.
6
17
Головне
Франція не пропонує один новий податок на €60 млрд. Вона намагається зібрати політичну підтримку для портфеля бюджетних доходів ЄС: п'яти нових ресурсів Єврокомісії, оцінених приблизно у €44 млрд на рік, і коригувань наявних механізмів, які разом піднімають обсяг пакета вище €60 млрд у поточних цінах. Найближчим до компромісу виглядають доходи від CBAM, ETS1 та електронних відходів; складніші переговори, ймовірно, чекають на корпоративний, тютюновий, цифровий, криптовалютний та гральний напрями.
6
17