Одним із безпосередніх чинників стало підвищення Samsung цін на DRAM приблизно на 20% у поточному кварталі. Nvidia переклала ці витрати на партнерів, а ті — на дистриб’юторів і покупців .
У липні 2026 року AMD повідомила партнерів, які випускають готові відеокарти, зокрема Sapphire, ASUS і XFX, що ціни на комплекти GPU та GDDR зростуть приблизно на 10% . Це вже друге підвищення AMD за шість місяців, пов’язане з дефіцитом GDDR6 .
Gigabyte купує комплекти Nvidia й AMD, тому до зростання цін на рівні постачальників додаються власні витрати та маржа виробника. Японський дистриб’ютор CFD Sales попередив, що замовлення відеокарт Gigabyte, оформлені з серпня 2026 року, можуть подорожчати на 20–40% . На окремі моделі роздрібні ціни вже сягнули приблизно 40% понад рівень початку року .
У Nvidia, AMD та партнерів достатньо графічного кремнію. Цінова криза виникла через пам’ять і виробничі потужності, необхідні для її випуску — насамперед GDDR6 і GDDR7 .
Інакше кажучи, відеокарти дорожчають не тому, що зникли графічні процесори. Подорожчав компонент, який припаяний поруч із ними, — наслідок масштабного будівництва ШІ-дата-центрів .
Та сама проблема дісталася найпопулярнішого ноутбука Apple.
2 серпня 2026 року оглядач Bloomberg Марк Гурман повідомив про «значний» дефіцит MacBook Air. За словами джерел у роздрібній торгівлі, поставки стали «більш обмеженими, ніж вони коли-небудь пам’ятають» .
На початку серпня американський онлайн-магазин Apple вказував доставку більшості конфігурацій на кінець серпня, а моделей із більшим обсягом оперативної пам’яті — уже на вересень . Дефіцит припав на сезон підготовки до нового навчального року .
Ці терміни стосуються американського магазину Apple і не є прямим прогнозом для українського ринку: локальна наявність залежить від імпортерів, складських залишків і конкретної конфігурації.
У червні Apple підняла ціну базового MacBook Air M5 у США з 1099 до 1299 доларів — на 200 доларів за один етап . Спочатку модель стартувала з ціни 999 доларів, тож загальне подорожчання за рік сягнуло 300 доларів .
У тому самому раунді MacBook Pro подорожчав на 300 доларів, а Mac Studio — максимум на 1300 доларів . Однак навіть підвищення цін не допомогло Apple підтримувати достатні запаси MacBook Air .
MacBook Air використовує пам’ять LPDDR і NAND-накопичувачі. Вони конкурують за частину виробничих потужностей із компонентами, які виробники перенаправляють на HBM — високошвидкісну пам’ять для ШІ-прискорювачів .
За словами Гурмана, дефіцит MacBook Air справді пов’язаний із поточною кризою на ринку пам’яті . Apple намагається компенсувати нестачу дорожчими закупівлями та пошуком додаткових постачальників, але швидко збільшити пропозицію неможливо .
Сучасні ШІ-системи потребують величезних обсягів високошвидкісної пам’яті, яка безперервно передає дані графічним процесорам і спеціалізованим прискорювачам. HBM3E, а згодом HBM4, є важливою частиною платформ Nvidia H200, Blackwell і Rubin.
Один H200 потребує восьми модулів HBM3E . Великі хмарні компанії, зокрема Google, Microsoft і Meta, намагаються закріпити доступ до всіх доступних поставок і готові платити більше. Для виробників пам’яті такі замовлення привабливіші за споживчу DRAM із нижчою маржею .
Три найбільші виробники — Samsung, SK Hynix і Micron — контролюють понад 95% світового виробництва DRAM . Вони перенаправляють частину потужностей зі стандартної DDR4, DDR5 і GDDR6 на HBM, яка може приносити у 3–5 разів вищу маржу .
Samsung на початку 2026 року, за повідомленнями, підвищила ціни на серверну DRAM на 60–70% . Контрактні ціни на DRAM у першому кварталі зросли на 90–98%, а на другий квартал прогнозували ще один стрибок на 58–63% .
Є й технологічний аспект: за оцінкою Micron, виробництво HBM потребує приблизно утричі більше площі кремнієвих пластин, ніж стандартна DDR5 . Отже, кожен додатковий гігабайт пам’яті для ШІ поглинає значно більше дефіцитної виробничої ємності.
Будівництво та оснащення фабрики пам’яті займає час, а вихід на масове виробництво може тривати 12–24 місяці. Більшість оголошених розширень дадуть відчутний обсяг продукції не раніше 2027 року .
Тому нинішній дефіцит відрізняється від короткочасного збою в ланцюгах постачання. Виробники свідомо розподіляють обмежені потужності на користь найприбутковіших ШІ-компонентів, тоді як споживчий ринок змушений чекати.
Прогнози різняться, але майже всі вони невтішні для покупців у 2026 році та першій половині 2027-го:
У 2026 році не варто розраховувати на швидке здешевлення відеокарт, ноутбуків, оперативної пам’яті чи SSD. Ціни, найімовірніше, залишатимуться підвищеними протягом більшої частини 2027 року, а перше помітне послаблення можливе наприкінці 2027-го або у 2028 році, коли нові фабрики почнуть давати значні обсяги продукції.
Якщо відеокарта або MacBook Air потрібні зараз, очікування на 12–18 місяців не гарантує швидкої економії . У цій ситуації йдеться не про звичайний короткий цикл дефіциту, а про структурну зміну ринку: попит на ШІ вже визначає, кому дістанеться світова пам’ять і скільки вона коштуватиме.