Втім, відсутність запису не доводить, що в неділю протоку не перетнуло жодне судно. AIS можна вимкнути, а деякі переходи можуть з’явитися в системах відстеження із запізненням або залишитися непоміченими. Раніше Bloomberg повідомляв, що всі шість ідентифікованих ним вантажних суден, які пройшли протоку в одну з неділь, вимкнули транспондери. Найобережніший висновок такий: видимий комерційний трафік обвалився, тоді як точну кількість переходів у реальному часі визначити складно.
Проблема полягає не лише в заторах. Вона виникла через поєднання фізичної небезпеки, військового контролю та невизначеності щодо безпечних маршрутів.
ADNOC заявила, що від початку конфлікту 15 її суден зазнали атак ракетами й безпілотниками під час проходження Ормузької протоки, зокрема три — протягом одного тижня. За даними компанії, загинув один член екіпажу, ще 20 людей дістали поранення. Повідомлення про останні інциденти відрізняються за точною кількістю та встановленням відповідальних: Об’єднані Арабські Емірати звинуватили Іран в атаках на два судна, пов’язані з ADNOC, тоді як сама ADNOC окремо підтвердила атаки на свої судна.
Окрема повідомлена атака посилила побоювання щодо енергетичної інфраструктури за межами протоки. Єменські хусити, яких пов’язують із Іраном, заявили, що завдали удару по нафтопереробному заводу Saudi Aramco у Джазані. За повідомленнями, на які посилалося Reuters, відновлення роботи підприємства перенесли на 30 серпня. Оскільки в наданих матеріалах удар приписують проіранському угрупованню, а не підтверджують незалежно, його коректніше розглядати як заявлену атаку, а не як остаточно встановлений факт відповідальності.
Для судновласників і екіпажів це означає різку зміну оцінки ризиків. Раніше Kpler фіксував, як судна розверталися біля портів завантаження в Перській затоці після попереджень про заборону проходу. Інші судна зупинялися неподалік Оманської затоки після виходу через іранський маршрут.
Нафтовий ринок негайно відреагував на атаки на танкери, пошкодження нафтопереробного підприємства та невизначеність щодо відновлення руху. 9 серпня ф’ючерси на Brent закрилися на 4,99% вище — на рівні $87,72 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate, або WTI, подорожчала на 5,05% — до $82,13.
Згодом динаміка ослабла. 17 серпня на початку торгів Brent майже не змінювався й коштував $88,72, тоді як WTI подешевшав до $82,35. Це відбувалося на тлі даних про майже повну відсутність видимого руху суден і відсутності домовленостей між сторонами.
Відносна стабільність цін не означає, що ризик перебоїв із постачанням зник. Ймовірно, трейдери враховують одразу кілька сценаріїв: частина нафти все ще може переміщатися, запаси здатні пом’якшити наслідки короткочасної паузи, а значна частина негайної геополітичної премії вже могла бути закладена в котирування. Триваліший простій або нові атаки на судна й енергетичні об’єкти підвищать ризик чергового стрибка цін.
Протока є критично важливим маршрутом для експорту енергоносіїв із країн Перської затоки. Модель Федерального резервного банку Далласа розглядала сценарій перекриття протоки, за якого світовий ринок втрачає близько 20% глобальних поставок нафти. За оцінкою моделі, середня ціна WTI могла б зрости до $98 за барель, а річний темп зростання світового реального ВВП у змодельованому кварталі знизився б на 2,9 відсоткового пункта. Це сценарна оцінка, а не прогноз розвитку нинішньої ситуації.
Навіть без повного перекриття тривале уповільнення руху підвищує вартість транспортування енергоносіїв. Дефіцит доступних суден, довші маршрути, посилені вимоги до безпеки та дорожче страхування збільшують кінцеву ціну палива. Далі ці витрати можуть поширитися на перевезення, виробництво електроенергії, промисловість і ланцюги постачання продовольства.
Наслідки будуть нерівномірними. Найбільше ризикують економіки, залежні від імпорту нафти, особливо якщо їхнє зростання вже сповільнюється. За повідомленнями з Філіппін, BMI знизила прогноз зростання ВВП країни у 2026 році до 3,9% — приблизно на 1,3 відсоткового пункта. Окремий аналіз MUFG оцінює, що кожне подорожчання нафти на $10 за барель може зменшити темпи зростання ВВП Філіппін приблизно на 0,2 відсоткового пункта та додати близько 0,6 відсоткового пункта до інфляції. Водночас це модельні розрахунки, а не вже зафіксовані наслідки.
Показник «п’ять суден у суботу — жодного в неділю» попереджає про практичну недоступність водного шляху, але не є точним виміром усіх нафтових потоків. Kpler також фіксував періоди часткового відновлення руху — зокрема дні, коли танкери та газовози проходили протоку після попередніх заяв про її закриття.
Тому тривалість перебоїв важливіша за статистику будь-якого окремого дня. Короткочасну паузу можна частково компенсувати запасами, зміною маршрутів і обмеженими переходами. Тривала блокада або нові атаки сильніше тиснутимуть на доступність сирої нафти й газу, вартість перевезень та інфляційні очікування.
Наразі факти дають підстави для обережного висновку: рух через Ормузьку протоку не обов’язково буквально зупинився на нуль, але нормальне комерційне судноплавство фактично зруйноване. Поки безпекова ситуація не покращиться, а сторони не домовляться про надійний механізм відновлення проходу, головними індикаторами залишатимуться кількість суден, активність AIS і ціни на нафту. Саме вони покажуть, чи слабшає перебій, чи перетворюється на масштабніший економічний шок.